Закон про держслужбу: новації, ризики та ініціативи

Цей документ у випадку ухвалення стане головним інструментом для подальших систематичних змін й здійсненні реформування як у сфері державного управління, так і в інших. Тому не варто вважати, що цим справа обмежиться. Ухвалення закону про держслужбу стане лише першим реформаторським кроком в цій сфері. Важливим є процес імплементації закону.

1. Новація : скорочення кількості держслужбовців за рахунок виведення зі сфери дії закону політичних посад (керівників), народних депутатів, обслуговуючого персоналу, патронатної служби, працівників Нацбанку,   навчальних закладів, заснованих державними органами, суддів, прокурорів та ін.

  Позитивні наслідки: Розмежування політичних та адміністративних посад дозволить забезпечити стабільність роботи державної служби, оптимізувати фонд оплати праці. Звільнення міністра тепер не буде підставою для звільнення державних службовців. 

  Ризики: Значні корупційні ризики представників патронатної служби та службовців Національного банку України – вони тепер не зобов’язані декларувати доходи, як держслужбовці, не матимуть інших обмежень держслужбовця, зможуть суміщати роботу у приватному секторі при цьому мати широкі можливості  впливати на державні рішення та доступу до службової інформації. 

2. Новація: Запровадження вимог вільного володіння державною мовою та рівнів освіти.

Позитивні наслідки: Підвищення професійного рівня державної служби, що матиме позитивні наслідки на якість державної політики.

Ризики: Звуження конституційних прав громадян, які мають рівне право доступу до державної служби.

3. Новація: Введення процедури обов’язкового проведення конкурсу на заміщення вакантних посад та при просуванні на вищу посаду .

Позитивні наслідки: Унеможливлення кумівства, покращення якості та професійності кадрів державної служби.

Ризики: Безальтернативна конкурсна процедура (наприклад відсутній  кадровий резерв), іноді не дозволяє оперативно знайти фахову та якісну заміну на важливих для суспільства посадах, що може мати негативні наслідки виконання функцій держави .

4. Новація: Введення посади керівника державної служби в державному органі   - держсекретаря Кабінету Міністрів України, та держсекретарів міністерств на період 5 років з можливим подовження подальшим.

Позитивні наслідки : Політично нейтральний керівник державної служби забезпечує стабільність та наступність роботи державного органу та державної політики у відповідній сфері. Він приймає та звільняє з роботи державних службовців,  за конкурсом.

Ризики: Залишається високий вплив міністрів на організаційну структуру Міністерства, оскільки законопроектом передбачено, що структуру апарату міністерства затверджує міністр, які є первинними перед штатним розписом, який в подальшому затверджує держсекретар

5. Новація:Створення Комісії з питань вищого корпусу державної служби(у склад якої входять по 1 представнику від ВРУ, Президента, КМУ, Державної судової адміністрації, профспілок, роботодавців,  керівники Нацдержслужби, Національного агентства з питань запобігання корупції,4 представники громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації

Позитивні наслідки: Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад державної служби категорії “А”. Комісія не є останньою інстанцією, що призначає керівників, вона лише вносить суб’єкту призначення пропозиції щодо переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата на вакантну посаду.

Ризики: Залишається маневр для рішення суб’єкту призначення обрати між запропонованими кандидатами на власний розсуд. 

6. Новація: Змінена формула нарахування фонду оплати праці – суттєво скорочений перелік надбавок та премій, їх розмір обмежено 30%   фонду посадового окладу за рік.

Позитивні наслідки: Зміна філософії нарахування зарплати держслужбовця з суб’єктивно-залежного із значним преміальним фондом на переважно орієнтований на оклад дозволить зменшити дискреційний вплив керівництва на рішення та роботу персоналу, а також забезпечити передбачувані заробітні плати, очікування та  більшу впевненість державного службовця у стабільності матеріального забезпечення.

Ризики: Низький рівень оплати праці з поступовим переходом на 2 мінімальні заробітні плати для службовців найнижчого рангу та максимумом в 14  мінімальних заробітних плат для найвищих посад – не створює суттєвого стимулу та заохочення до ефективної і некорумпованої діяльності державної служби, рівень оплати державного службовців, не є конкурентним з приватним сектором та не спроможний створити умови для залучення високоефективних службовців.

  ***

Зараз в кабінетах влади обговорюється можливість запровадження посади урядового уповноваженого (можливо міністра без портфеля) з питань реформування державного управління - відповідального за адміністративну реформу й реалізацію Стратегії реформування державної служби та служби в органах місцевого самоврядування в Україні на період до 2017 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів навесні ц. р. На думку експертів основною функцією урядового уповноваженого має стати саме імплементація норм закону, ініціювання оновлення кадрів державної служби, ініціювання запровадження нових стандартів державної служби, у тому числі на рівні підзаконних актів.

Незважаючи на загалом позитивний зміст законопроекту, очевидними є його вади й ризики.

Так, приміром, є сенс доповнити документ нормами щодо заборони проведення реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державних органів до реалізації комплексної функціонально-організаційної реформи системи органів державної влади.

Потребує ретельного аналізу та додаткових розрахунків вся запропонована проектом система соціального та матеріального забезпечення державних службовців, та закріплення таких гарантій, які справедливо враховують інтереси як тих держслужбовців, які мають наміри виходити на пенсію, так і тих, хто тільки почав свою кар’єру в державних органах, а також тих кваліфікованих фахівців, хто наразі робить вибір між державним та приватним сектором у якості сфери своєї діяльності.

І хоча представники Мінфіну неодноразово наголошували на засіданнях комітету з питань державного будівництва, місцевого самоврядування та регіонального розвитку про неможливість проведення таких розрахунків, це є неприпустимим та свідчить про те, що реформа проводиться в сліпу, без встановлених критеріїв та індикаторів її досягнення, чіткого плану дій виконання Стратегії реформування державної служби.

На наш погляд, оновленню державної служби має передувати глибоке комплексне функціональне обстеження всіх органів державної влади, на базі якого мав би сформуватись план нової функціонально-організаційної структури системи державних органів влади. Нові оптимізовані функції дозволяють скоротити непотрібні послуги, процедури та посади та підвищити зарплати, ефективність та якість роботи державної служби. Таким чином, стратегія має будуватись на такому аналізі, а нові засади державної служби мають вступати в дію після організаційної та процедурної оптимізації. Інакше, який   сенс сьогодні оновлювати державну службу, витрачати значні ресурси на конкурси, коли завтра знов буде чергова реорганізація? Перспектива короткострокової низькооплачуваної служби не додає іміджу та якості державній службі. Перехідний період, встановлений законопроектом (2 роки), це дозволяє зробити, але водночас й не убезпечує керівників від безглуздих тотальних оновлень працівників, які із запропонованим рівнем заробітної плати можуть мати низький кваліфікаційний рівень, проте без досвіду державного управління. В результаті держава буде витрачати додаткові кошти на підвищення кваліфікації, можливо, непотрібних у майбутньому службовців.

  Довідка

В першому читанні законопроект був з двадцятої спроби проголосований півроку тому. Протягом останніх 1,5 місяця парламентський комітет з питань державного будівництва розглянув понад 1200 правок. Ухвалення закону про держслужбу є умовою для отримання Україною фінансової допомоги у 800 мільйонів євро від ЄС на реформування державної служби в Україні.