Наслідки енергетичної кризи для металобізнесу і будівництва
Енергетична криза та зміна кон’юнктури на світових ринках: нові виклики для металургійної галузі України
Продовження війни в Україні спричиняє серйозні випробування на всі сектори економіки, і металопрокатний бізнес не є винятком. На сьогодні галузь стикається з кількома новими ключовими викликами:
Висока ціна на електроенергію в нашій країні: через зростання вартості електроенергії, значну частину якої Україна змушена імпортувати, собівартість виробництва металопродукції зростає. Це суттєво впливає на конкурентоспроможність української продукції на внутрішньому та міжнародних ринках.
Зменшення ринку всередині країни: через руйнування інфраструктури, зменшення попиту та падіння економічної активності в Україні, металургійні підприємства змушені скорочувати обсяги виробництва. Багато компаній орієнтуються на експорт, але навіть тут є свої труднощі.
Зміна кон’юнктури на світових ринках: світові ринки металопродукції також переживають складні часи через глобальну економічну невизначеність, що впливає на ціни та попит. Для українських виробників стає дедалі важче конкурувати з іншими гравцями через високі витрати та логістичні проблеми.
Усі ці фактори формують нові реалії для української металургійної галузі. Підприємства змушені адаптуватися, впроваджувати нові технології для енергоефективності, шукати альтернативні ринки збуту та будувати гнучкі бізнес-моделі.
Як ми вже спостерігали на власному досвіді, вимушені відключення електроенергії створюють суттєві проблеми для наших клієнтів. Багато з них не мають альтернативних джерел електроживлення, що унеможливлює приймання товару на місці.
Це призводить до затримок у логістичних процесах і простою автотранспорту та збільшує витрати на постачання й підвищує собівартість продукції.
Чи буде дорожчати металопрокат?
На початку 2024 року ми були свідками часткової зупинки одного з найбільших металургійних комбінатів України — АрселорМіттал Кривий Ріг, спричиненої ракетними обстрілами по енергетичній інфраструктурі України.
Ця ситуація спричинила дефіцит необхідної металопродукції на українському ринку, що змусило країну імпортувати світові аналоги, які дорожчі українських приблизно до 10%. Це створило додатковий тиск на економіку України в критичний період — у лютому та березні 2023 року.
Проте цей випадок став нагадуванням про вразливість української промисловості до атак на критичну інфраструктуру та необхідність подальшої диверсифікації енергетичних джерел для стабільної роботи підприємств у майбутньому.
Як ситуація виглядає зараз?
Кілька днів тому один із найбільших металургійних виробників оголосив про чергове скорочення виробництва, що стало наслідком складних вищезгаданих викликів та необхідності подальшої адаптації до нових реалій.
Основним фактором є різке подорожчання електроенергії в Україні, яку наразі імпортують в обсязі до 80%. Це призвело до подорожчання електроенергії для українських металургійних підприємств до рівня, що вдвічі перевищує аналогічні витрати європейських виробників.
Наразі експорт металургійної продукції став нерентабельним, оскільки додаткові витрати роблять українську продукцію неконкурентоспроможною на міжнародних ринках. Часті перебої з електропостачанням ще більше ускладнюють виробничі процеси, призводячи до збоїв у роботі обладнання та затримок у виробництві.
Найімовірніші наслідки впливу поточної ситуації на суміжні галузі?
Попри поточні виклики, дефіциту металопродукції на ринку ми не прогнозуємо. Проте, якщо постачальники металопрокату будуть змушені шукати альтернативну імпортну продукцію, є вірогідність, що її ціна може перевищувати вартість українських аналогів до 20%.
З огляду на це, ми рекомендуємо всім галузям, які залежать від металопрокату, заздалегідь підготуватися до можливих ризиків, особливо з наближенням зимового періоду. Тепер – саме час зробити невеликий запас продукції або зарезервувати необхідні об'єми, що гарантуватиме безперебійну роботу у випадку несприятливих обставин.
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ Христина Кухарук 06.07.2025 05:10
- Готують підвищення тарифів для населення 702
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 408
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 179
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 127
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 102
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 14824
-
Не картайте себе за стрес. Поради від експерток, як впоратися з високим рівнем кортизолу
Життя 11839
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 6695
-
Від поранення до власної справи: історія ветерана Федора Самбурського
Життя
4819 -
Батьки першокласників отримають по 5000 грн від держави: деталі
Фінанси 4212