Наслідки енергетичної кризи для металобізнесу і будівництва
Енергетична криза та зміна кон’юнктури на світових ринках: нові виклики для металургійної галузі України
Продовження війни в Україні спричиняє серйозні випробування на всі сектори економіки, і металопрокатний бізнес не є винятком. На сьогодні галузь стикається з кількома новими ключовими викликами:
Висока ціна на електроенергію в нашій країні: через зростання вартості електроенергії, значну частину якої Україна змушена імпортувати, собівартість виробництва металопродукції зростає. Це суттєво впливає на конкурентоспроможність української продукції на внутрішньому та міжнародних ринках.
Зменшення ринку всередині країни: через руйнування інфраструктури, зменшення попиту та падіння економічної активності в Україні, металургійні підприємства змушені скорочувати обсяги виробництва. Багато компаній орієнтуються на експорт, але навіть тут є свої труднощі.
Зміна кон’юнктури на світових ринках: світові ринки металопродукції також переживають складні часи через глобальну економічну невизначеність, що впливає на ціни та попит. Для українських виробників стає дедалі важче конкурувати з іншими гравцями через високі витрати та логістичні проблеми.
Усі ці фактори формують нові реалії для української металургійної галузі. Підприємства змушені адаптуватися, впроваджувати нові технології для енергоефективності, шукати альтернативні ринки збуту та будувати гнучкі бізнес-моделі.
Як ми вже спостерігали на власному досвіді, вимушені відключення електроенергії створюють суттєві проблеми для наших клієнтів. Багато з них не мають альтернативних джерел електроживлення, що унеможливлює приймання товару на місці.
Це призводить до затримок у логістичних процесах і простою автотранспорту та збільшує витрати на постачання й підвищує собівартість продукції.
Чи буде дорожчати металопрокат?
На початку 2024 року ми були свідками часткової зупинки одного з найбільших металургійних комбінатів України — АрселорМіттал Кривий Ріг, спричиненої ракетними обстрілами по енергетичній інфраструктурі України.
Ця ситуація спричинила дефіцит необхідної металопродукції на українському ринку, що змусило країну імпортувати світові аналоги, які дорожчі українських приблизно до 10%. Це створило додатковий тиск на економіку України в критичний період — у лютому та березні 2023 року.
Проте цей випадок став нагадуванням про вразливість української промисловості до атак на критичну інфраструктуру та необхідність подальшої диверсифікації енергетичних джерел для стабільної роботи підприємств у майбутньому.
Як ситуація виглядає зараз?
Кілька днів тому один із найбільших металургійних виробників оголосив про чергове скорочення виробництва, що стало наслідком складних вищезгаданих викликів та необхідності подальшої адаптації до нових реалій.
Основним фактором є різке подорожчання електроенергії в Україні, яку наразі імпортують в обсязі до 80%. Це призвело до подорожчання електроенергії для українських металургійних підприємств до рівня, що вдвічі перевищує аналогічні витрати європейських виробників.
Наразі експорт металургійної продукції став нерентабельним, оскільки додаткові витрати роблять українську продукцію неконкурентоспроможною на міжнародних ринках. Часті перебої з електропостачанням ще більше ускладнюють виробничі процеси, призводячи до збоїв у роботі обладнання та затримок у виробництві.
Найімовірніші наслідки впливу поточної ситуації на суміжні галузі?
Попри поточні виклики, дефіциту металопродукції на ринку ми не прогнозуємо. Проте, якщо постачальники металопрокату будуть змушені шукати альтернативну імпортну продукцію, є вірогідність, що її ціна може перевищувати вартість українських аналогів до 20%.
З огляду на це, ми рекомендуємо всім галузям, які залежать від металопрокату, заздалегідь підготуватися до можливих ризиків, особливо з наближенням зимового періоду. Тепер – саме час зробити невеликий запас продукції або зарезервувати необхідні об'єми, що гарантуватиме безперебійну роботу у випадку несприятливих обставин.
- Справжніх вбивають по справжньому Володимир Горковенко вчора о 23:22
- Реформа оренди землі: стане простіше чи постраждає прозорість ринку? Валентина Слободинска вчора о 17:25
- Довіра – валюта впливу: секрет ефективного лідера Ольга Духневич вчора о 02:37
- Трансформація демократії чи її дефіцит - кейс України Ірина Овчар 30.08.2025 22:41
- Брекети після 30: чому ніколи не пізно подбати про усмішку Анастасія Опанасюк 30.08.2025 21:53
- Податкове свавілля в Україні: як держава знищує малий бізнес Олександр Рось 30.08.2025 15:30
- Проблеми з виплатами "бойових" під час лікування за кордоном після поранення Анжела Василевська 29.08.2025 16:07
- ТСК не дала рейдерам захопити фермерське господарство на Київщині Галина Янченко 29.08.2025 16:02
- Оперативний кадровий профайлінг: як швидко оцінити людей і мінімізувати ризики бізнесу Василь Фенчак 29.08.2025 15:42
- Пам'ятати – означає діяти Євген Магда 29.08.2025 10:15
- Стрес під контролем Олександр Скнар 28.08.2025 13:57
- І справедливість для всіх... Євген Магда 28.08.2025 13:48
- "Подарунок" від уряду: як під виглядом підтримки забрали пільги у багатодітних сімей Дана Ярова 28.08.2025 11:00
- Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом: правда, яку не можна замовчувати Галина Скіпальська 28.08.2025 06:00
- Мобінг: щоденник офісного терору Владислав Штика 27.08.2025 21:13
-
Україна підписала історичну угоду щодо захисту океанів
Бізнес 16145
-
Обманути всіх. Четвірка найвідоміших шахрайських технокомпаній
Технології 14920
-
Укрзалізниця завершила модернізацію двох електричок – фото
Бізнес 6399
-
Чи може ChatGPT замінити лікаря: 8 історій з практики медиків
Життя 4636
-
Анемія чи просто перевтома: як розпізнати дефіцит заліза та коли бити на сполох
Життя 3415