Щоб запускати нові продукти масштабу Grammarly, Reface, Petcube тощо, потрібні стартап-студії
Український бізнес уже зараз має думати про те, як відновлюватиме економіку нашої країни після перемоги. Чим більше нових перспективних проєктів зʼявлятиметься на ринку, тим більше буде робочих місць та іноземних інвестицій. А щоб запускати нові продукти масштабу Grammarly, Reface, Petcube тощо, потрібні стартап-студії. Саме вони генерують нові бізнеси ефективно, системно і з максимальною прибутковістю.
Стартап-студії — це такі компанії, головною діяльністю яких є запуск і розвиток ІТ-продуктів. Вони генерують ідеї і знаходять команду для реалізації або вкладають відносно невеликі інвестиції в pre-seed проєкти. Далі — дивляться, як працює бізнес: якщо успішно, продовжують фінансування та розвиток, якщо ні — закривають.
Якщо простіше — це екосистема, всередині якої стартапам на ранніх стадіях набагато простіше й швидше перейти від ідеї до готового продукту. Завдяки тому, що запуск нових продуктів поставлений на потік, студії можуть собі дозволити швидко перевіряти гіпотези, розробляти MVP, обробляти перший фідбек від користувачів і адаптувати продукт під ринок. А всі витрати покривати доходами з успішних проєктів.
Але зиск від співпраці отримує не лише студія, а й фаундери стартапу, оскільки вони можуть швидко реалізувати ідею, користуючись напрацьованими методологіями, фінансовими та інтелектуальними ресурсами студії, і не витрачати кілька років лише на розробку MVP.
На якому етапі звертатися до венчурної студії?
Стартап починається з ідеї, але наявність ідеї не робить з вас підприємця. Маючи за плечима лише ідею залучити інвестиції майже неможливо — більшість інвесторів чекають на прототип чи перші продажі, аби переконатися, що ваше рішення працює та має попит.
Але зі студіями інакше. Щоб подати заявку до стартап-студії, треба бути на один крок далі від просто ідеї, тобто мати якийсь структурований план з орієнтовними цифрами. Немає плану = немає нічого — ідея нікому не цікава. Сувора правда життя ІТ-ринку.
Варто оформити ідею в презентацію, структурувати свої думки й пояснити, як, на вашу думку, продукт працюватиме. Наприклад, знайти аналітику з ринку, зібрати самостійно або на фрилансі лендинг, запустити рекламу й оцінити вартість трафіку, базові конверсії тощо. І вже з цими цифрами приходити до студії.
На що звертати увагу при виборі стартап-студії?
Дуже важливо знайти саме тих партнерів, з якими ви будете зростати та розвиватися. Якщо у вас дійсно потужна ідея, то з вами захочуть співпрацювати одразу кілька студій, і тут важливо зробити правильний вибір.
1. Зверніть увагу на реалізовані проєкти студії.
Зайдіть на сайт і подивіться, які проєкти є в портфелі цієї студії. Неабияким плюсом буде наявність проєкту у вашому напрямку. Наприклад, якщо ваш стартап у сфері освіти, то наявність інших проєктів у цій ніші говорить про те, що в команди студії точно є експертиза, вони знають всі нюанси й тонкощі ринку, тож співпраця буде максимально ефективною.
2. Подивіться на команду венчурної студії.
Оцініть, які фахівці там працюють, який у них досвід. Зараз майже кожну людину, яка розвиває свою професійну карʼєру, можна знайти на LinkedIn. Розгляньте їхні профілі та діяльність.
3. Оцініть комунікацію студії.
Подивіться на присутність студії в соціальних мережах і медіа, оцініть їхню комунікацію. Це важливо, оскільки вам доведеться багато спілкуватися.⠀
4. Детально ознайомтеся з умовами співпраці.
Перед тим, як вдарити по рукам, звичайно, необхідно дізнатися, які послуги надає венчурна студія в обмін на частку в бізнесі і якою саме буде ця частка. Ви маєте переконатися в тому, що партнерство буде для вас ефективним.
5. Зберіть фідбек про студію.
Репутація має значення. Тому спробуйте вийти на контакт з підприємцями, які співпрацювали або продовжують співпрацю з цією студією, і поцікавтеся їхнім фідбеком. Студії часто діляться кейсами на власних сайтах, і знаючи назву стартапу, можна знайти фаундерів і працівників. В епоху соцмереж зробити це нескладно. Такий живий актуальний фідбек точно дасть вам більше користі, ніж просто перегляд сайту.
Проаналізувавши всю цю інформацію, ви зможете вибрати венчурну студію.
Як відбувається взаємодія між стартапом і студією?
Зазвичай студії супроводжують проєкт на всіх етапах: від перевірки продуктових гіпотез перед розробкою — до масштабування успішного бізнесу на території інших країн.
Тобто, підприємець звертається до студії з ідеєю стартапу, студії ця ідея подобається, й сторони погоджують умови співпраці. Далі фаундери отримують доступ до інтелектуальних і фінансових ресурсів студії:
• досвід експертів студії та консультації з юридичних, економічних, операційних, виробничих, технічних та будь-яких інших питань, які виникають у процесі створення ІТ-продукту;
• налаштування бізнес-процесів — завдяки тому, що студії регулярно запускають нові продукти, вони знають, яких фахівців наймати на проєкт, як розподіляти ролі та навантаження, як ділити роботу команди розробників на спринти і як керувати ІТ-продуктом;
• інвестиції — на ранніх етапах це зазвичай внутрішні кошти, а після успішного запуску продукту залучення коштів ззовні через нетворкінг;
• допомога у формуванні команди — HR-департамент студії орієнтується в ринку й може швидко знайти необхідних фахівців;
• підтримка, якщо треба адаптувати продукт під ринок чи масштабувати його.
Завдяки тому, що студія закриває багато важливих питань, фаундер має можливість концентруватися лише на продукті й унікальності рішення, яке він пропонує.
Як сформулювати очікування від частки в проєкті?
Співпраця між студією та стартапом — це історія про партнерство. Це означає, що очікування сторін формулюються прямо і чесно. Але ці очікування мають бути «в ринку». Тут не треба нічого вигадувати, оскільки практика часткового розподілу була придумана до нас.
Частка фаундера залежить від стадії проєкту та розподілу обовʼязків. Вона може бути від 10 % до 50 %. Про це сторони домовляються в індивідуальному порядку.
Скільки часу триває співпраця з венчурною студією?
Якщо співпраця з венчурним фондом чи акселератором — це спринт, то партнерство зі стартап-студією — це марафон. Загалом це партнерство складається з таких етапів:
• формування очікувань і початок співпраці; • розробка та підготовка до запуску проєкту; • запуск проєкту й аналіз перших метрик; • підтримка й розвиток проєкту; • залучення зовнішніх інвестицій і масштабування; • екзит.
Якщо проєкт успішний, то через 5–10 років його може викупити інституціональний інвестор. У цьому випадку і фаундер, і студія лишаються в плюсі.
Якщо проєкт «не злетів», то, відповідно, партнерство припиняється, а фаундер і студія втрачають гроші. Але разом з тим набувають досвіду і можуть спробувати реалізувати новий проєкт.
