Сенат США вивів Чорногорію з орбіти впливу Кремля
Не дивлячись на те, що залишається Іспанія, яка не ратифікувала членство Чорногорії в НАТО, схвалення США фактично вказує на остаточне вирішення цієї проблеми.
Нещодавно сталовідомо про доволі знакову подію, яка може вплинути на баланс сил наБалканському півострові. Мова йде про те, що 27 березня Сенат США проголосувавза завершення дебатів щодо ратифікації членства Чорногорії в НАТО. Отже, цимрішенням Вашингтон поставив крапку в даному питанні, оскільки, імовірно, вженаприкінці цього тижня відбудеться затвердження приєднання Чорногорії доальянсу.
Відповідно, не дивлячись на те, щозалишається Іспанія, яка не ратифікувала членство Чорногорії в НАТО, схваленняСША фактично вказує на остаточне вирішення цієї проблеми. Тому можнаконстатувати новий етап розширення альянсу. Звісно ж, що такий стан справодразу ж завдає шкоди інтересам Росії в регіоні. Більше того, входженняЧорногорії до НАТО варто вважати поразкою Москви, яка може мати далекосяжнінаслідки. Тому варто очікувати своєрідних відповідей з боку останньої.
Загалом, спроби Російської Федераціїзірвати наміри Подгориці долучитися до євроінтеграційних процесів вбачаютьсядавно. Наприклад, варто згадати спробу здійснити державний переворот уЧорногорії 16 жовтня 2016 року під час проведення парламентських виборів.Більше того, Москва в цілому намагається створювати джерела нестабільності у країнахБалканського півострову задля послаблення впливу прозахідних сил та нарощуванняпозицій своїх симпатизантів. Яскравим прикладом цього є традиційне використання«сербського питання». Це стосується як самого Бєлграда, який не безпідставновважається оплотом Москви на Балканах, та Республіки Сербської у складі Босніїта Герцеговини. Принаймні, в останній 25 вересня 2016 року було проведенонеконституційний референдум щодо святкування Дня Республіки. Завдяки ньому, яквідомо, Росія намагалася дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію в Босніїта Герцеговині на фоні прийняття ЄС заявки останньої на членство.
Але, як можна помітити, загальнаситуація складається не на користь Москви. До цього варто додати поразкупроросійської Болгарської соціалістичної партії на парламентських виборах, щовідбулися 26 березня 2017 року. Тому не стала несподіванкою новина про візитчинного прем’єр-міністра Сербії Александра Вучіча до Москви за тиждень допрезидентських виборів, на яких він має великі шанси отримати перемогу.Безумовно, Росія намагається всілякими засобами утримати власні позиції наБалканах. Наприклад, якщо згадати Болгарію, то варто зазначити, що хоч і БСП невиграла вибори, але значно розширила своє представництво. У свою чергу цестворює проблеми для формування правлячою проєвропейською ГЕРБ нової коаліції.Також можна припустити активізацію політиків у Республіці Сербській. Так самоварто спостерігати й за внутрішньополітичною кризою в Македонії.
Таким чином, входження Чорногорії доНАТО в подальшому може кардинально змінити баланс сил у регіоні. Тому даний крокактивізує як прихильників євроінтеграційних процесів, так і проросійські сили всусідніх державах. Відповідно, Балкани потребуватимуть значної уваги з бокуМоскви, що в подальшому може бути вдало використано Києвом для здійсненнязовнішньополітичних маневрів.
- НеБезМежне право Сергій Чаплян вчора о 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне — правильно назвати схему Дана Ярова вчора о 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко вчора о 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка вчора о 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок вчора о 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель вчора о 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 741
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 381
- Реформа "турботи" 251
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 119
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 114
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7464
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 5522
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 5398
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4315
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 3725