"Компромат" на Трампа може лише підвищити його авторитет

Скандальна історія про втручання Росії у вибори президента США останніми днями набула ще більшого резонансу через поширення нібито розвідувальної інформації про наявність в РФ компромату на Дональда Трампа. Крім того, буквально сьогодні світова медійна індустрія підхопила також інформацію про те, що команда новообраного президента Сполучених Штатів протягом тривалого часу отримувала дані російської розвідки на своїх конкурентів, зосібна на Гілларі Клінтон.

Поряд з тим, яким би одіозним і небезпечним у своїй президентській стратегії не був Трамп, слід визнати, що історія про його аж надто тісні зв’язки з Кремлем носить характер відвертого чорного піару. Зокрема, низка американських ЗМІ, котрі опублікували «компромат» на Трампа, відразу ж піддалися жорсткій критиці своїх колег і медійних експертів через відсутність в поширених матеріалах перевірених фактів. А остання дискредитаційна хвиля проти нового очільника Білого дому взагалі оперує, знову ж таки, неперевіреними фактами про якісь сексуальні збочення мільярдера в Москві, начебто зафіксовані російськими спецслужбами. Така гримуча суміш «непідтверджених даних» - від фальсифікації президентських виборів з допомогою Росії до інтимних непристойностей, інспірованих ФСБ, - наводить на думку про масштабну інформаційну кампанію проти Трампа.

Звісно, більшості країн світу, в тому числі Україні, вигідно, аби зв’язки 45-го президента США з Кремлем були доведені, а його легітимність поставлена під великий сумнів. Та при цьому варто розуміти, що ті, хто ініціювали і роздмухують цей скандал у Штатах, ставлять за мету не допомогти Україні боротися з Росією чи зберегти антиросійські санкції задля реанімації міжнародного права. Те, що сьогодні відбувається в США, - це запекла внутрішня політична боротьба між демократами і республіканцями в контексті кардинальної зміни політичного ландшафту, спричиненого несподіваною перемогою Трампа. Демократи просто так не віддадуть фактично всю повноту влади в країні (адже нині більшість в Конгресі також за республіканцями) своїм конкурентам. І така основа скандалу надто все ускладнює.

Річ у тім, що у світлі тих же кібератак, збереження антиросійського курсу для адміністрації Трампа, можливо, не було б такою проблемою, якби ці атаки не пов’язувалися з результатами президентських виборів. Якби цей факт не ставив під сумнів легітимність президентства Трампа. Але все з точністю до навпаки: метою кібергейту від початку було не стільки зберегти курс на протистояння російській політиці, скільки упослідження перемоги республіканця. Тому в нього тепер немає іншого виходу, окрім як вперто гнути свою лінію. Питання стосунків з Росією відтепер для Трампа прямо пов’язані з легітимністю його посади: якщо він визнає, що РФ таки втрутилася у вибори, то доведеться визнавати й те, що він не зовсім законно став президентом.

Відтак, розкручування теми російських зв’язків Трампа цілком може дати протилежний результат, коли новий американський лідер вирішить піти на ще більше зближення з Росією внаслідок очевидного перегину палиці з боку його конкурентів. Адже «компромат» на Трампа все більше стає схожим на чорний піар, і спроба похитнути його авторитет може легко посилити останній. Насамкінець, не треба забувати і про специфіку виборця Трампа, якого навряд можна відвернути від свого ідола розповіддю про якісь непристойні витівки. Передвиборча кампанія це яскраво підтвердила.