Відстрочення зони вільної торгівлі на рік – нові можливості для Україн
У вівторок, 16 вересня, Верховна Рада та Європейський парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію України з Євросоюзом.
У вівторок, 16 вересня, Верховна Рада та Європейський парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію України з Євросоюзом. Проте вже на момент довгоочікуваної ратифікації, відсутність котрої десять місяців тому спровокувала Євромайдан, було відомо, що на найближчий рік економічна частина цього документу – зона вільної торгівлі (ЗВТ) – відстрочується на рік, та згода Брюселю продовжити односторонні преференції для України, які були введені в кінці квітня тимчасово на півроку або до моменту ратифікації угоди про асоціацію, ще аж на рік, до 31 грудня 2015 року. Це та ж зона вільної торгівлі, тільки в односторонньому, вигідному тільки Україні, порядку.
Відстрочка набуття сили ЗВТ має потрійний позитив для України. По-перше, це вигідно для державного бюджету, який і так наразі потерпає від проблем з виконанням дохідної частини. За даними Держказначейства, за січень-серпень доходи держбюджету склали на 5,9% або 16,8 млрд грн. менше запланованої суми. Подовження односторонніх префренцій означає, що до кінця наступного року європейські товари імпортуватимуться в Україну за старими (чинними) митами. Оскільки на ввізні мита припадає близько 4% доходів держбюджету, а на Євросоюз – 35% українського імпорту, односторонні префренції дозволяють убезпечити державний бюджет від додаткових втрат доходів. Ще до вересневих трьосторонніх переговорів в Адміністрації президента пояснювали, що у випадку відмови від мит на товари з ЄС втрати митної служби за два місяці склали б 500 млн грн – по 250 млн грн. на місяць. Відповідно, продовження дії преференцій на рік збереже держбюджет від втрати митних надходжень у розмірі близько 3 млрд грн, тобто п’ятої частини загальних надходжень від імпортного мита, запланованих на 2014 рік.
По-друге, ця відстрочка дає українському бізнесу додатковий час на адаптацію до ЗВТ. Це стосується перш за все модернізації вітчизняними експортерами виробництв, отримання сертифікатів про відповідність продукції європейським стандартам якості, а також пошуку нових партнерів у ЄС та підписання з ними нових угод. Півроку пільгового режиму, що діє з квітня, було недостатньо для реалізації цих кроків. Особливо проблемною для вітчизняних підприємств було переоснащення виробництв в умовах війни на Донбасі, девальвації гривні на понад 60% та глибокого економічного спаду. Тому тимчасової торгівельної лібералізації виграли лише ті компанії, які вже були присутні на європейському ринку. Це здебільшого експортери зерна, соків і меду. Загалом за перше півріччя вітчизняний експорт в країни ЄС зріс лише на 15%, зокрема і в галузях, де умови торгівлі були ліберальними і до застосування режиму. Це означає, що зростанню експорту сприяла в першу чергу девальвація гривні, яка зробила всю українську продукцію більш конкурентоздатною за кордоном, а вплив пільгового режиму був другорядним. Оскільки преференції, що будуть діяти наступного року, як і ті самі,що діяли з квітня, дублюють графік торгівельної лібералізації, передбачений на перший рік реалізації УА, і вводять безмитний експорт в ЄС 95% промислових, 84% сільськогосподарських і 100% решти українських товарів, вони дозволять українському бізнесу активніше освоювати європейських ринок. Правда, , досі відкритим залишається питання збільшення квот для українських експортерів в межах подовжених автономних префренцій. А отже, важко оцінити, наскільки позитивним буде ефект пільгового режиму наступного року.
По-третє, подовження автономних преференцій дає час для підготовки бізнесу до появи нових європейських конкурентів на українському ринку. Адже після того, як ЗВТ запрацює повною мірою, європейські компанії зможуть без мит імпортувати свою продукції до України. Хіба що недоліком є потенційні втрати споживачів, які отримають доступ до європейської, дешевшої, якіснішої продукції на рік пізніше, ніж очікували.
- Страх і ненависть: вектор – Польща Євген Магда вчора о 23:27
- Чи готові інвестори вкладатися в Україну під час війни? Фелікс Аронович вчора о 22:18
- Якою мовою ґуґлили українці у 2024 - дослідження Олександр Колб вчора о 15:55
- Водень: шлях України до європейської енергетичної інтеграції Олексій Гнатенко вчора о 15:33
- Меморандум: новий крок до прозорості чи нові виклики для клієнтів? Світлана Приймак вчора о 09:00
- Попіл війни не сховаєш під килим Наталія Тонкаль 11.12.2024 22:22
- Шахрайство з криптовалютою: схеми, захист, запобіжні заходи Фелікс Аронович 11.12.2024 21:51
- Херсонщина: загрозливі тенденції та виклики Тарас Букрєєв 11.12.2024 16:26
- Моє місто: що йому болить і як його лікувати Данило Зелінський 11.12.2024 16:18
- Емодзі як докази в судовій практиці Дмитро Шаповал 11.12.2024 16:11
- Что делать, если инвалидность отменили: советы юриста Віра Тарасенко 11.12.2024 15:52
- Два простих правила для міцних і щасливих стосунків Людмила Євсєєнко 11.12.2024 14:43
- Вибір на користь сильнішого Євген Магда 11.12.2024 13:42
- Транскордонне регулювання водневих угод: нові виклики для ЄС та України Олексій Гнатенко 11.12.2024 13:03
- Збут наркотиків організованою групою: ключові аспекти відповідальності Дмитро Зенкін 11.12.2024 12:10
-
Жаба в бульбашці та богомол, що танцює: найкращі кумедні фото 2024 року
Життя 17604
-
SkyUp відновлює регулярні рейси. Базуватиметься у Кишиневі
Бізнес 5344
-
Вторгнення Ізраїлю в Сирію погано закінчиться. Що це означає
Думка 4163
-
До угоди про асоціацію з ЄС внесли поправку задля підтримки української кіноіндустрії
Бізнес 3727
-
Міла Куніс, Селена Гомес і Памела Андерсон: найкращі образи з ланчу Chanel — фото
Життя 3558