Відстрочення зони вільної торгівлі на рік – нові можливості для Україн
У вівторок, 16 вересня, Верховна Рада та Європейський парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію України з Євросоюзом.
У вівторок, 16 вересня, Верховна Рада та Європейський парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію України з Євросоюзом. Проте вже на момент довгоочікуваної ратифікації, відсутність котрої десять місяців тому спровокувала Євромайдан, було відомо, що на найближчий рік економічна частина цього документу – зона вільної торгівлі (ЗВТ) – відстрочується на рік, та згода Брюселю продовжити односторонні преференції для України, які були введені в кінці квітня тимчасово на півроку або до моменту ратифікації угоди про асоціацію, ще аж на рік, до 31 грудня 2015 року. Це та ж зона вільної торгівлі, тільки в односторонньому, вигідному тільки Україні, порядку.

Відстрочка набуття сили ЗВТ має потрійний позитив для України. По-перше, це вигідно для державного бюджету, який і так наразі потерпає від проблем з виконанням дохідної частини. За даними Держказначейства, за січень-серпень доходи держбюджету склали на 5,9% або 16,8 млрд грн. менше запланованої суми. Подовження односторонніх префренцій означає, що до кінця наступного року європейські товари імпортуватимуться в Україну за старими (чинними) митами. Оскільки на ввізні мита припадає близько 4% доходів держбюджету, а на Євросоюз – 35% українського імпорту, односторонні префренції дозволяють убезпечити державний бюджет від додаткових втрат доходів. Ще до вересневих трьосторонніх переговорів в Адміністрації президента пояснювали, що у випадку відмови від мит на товари з ЄС втрати митної служби за два місяці склали б 500 млн грн – по 250 млн грн. на місяць. Відповідно, продовження дії преференцій на рік збереже держбюджет від втрати митних надходжень у розмірі близько 3 млрд грн, тобто п’ятої частини загальних надходжень від імпортного мита, запланованих на 2014 рік.
По-друге, ця відстрочка дає українському бізнесу додатковий час на адаптацію до ЗВТ. Це стосується перш за все модернізації вітчизняними експортерами виробництв, отримання сертифікатів про відповідність продукції європейським стандартам якості, а також пошуку нових партнерів у ЄС та підписання з ними нових угод. Півроку пільгового режиму, що діє з квітня, було недостатньо для реалізації цих кроків. Особливо проблемною для вітчизняних підприємств було переоснащення виробництв в умовах війни на Донбасі, девальвації гривні на понад 60% та глибокого економічного спаду. Тому тимчасової торгівельної лібералізації виграли лише ті компанії, які вже були присутні на європейському ринку. Це здебільшого експортери зерна, соків і меду. Загалом за перше півріччя вітчизняний експорт в країни ЄС зріс лише на 15%, зокрема і в галузях, де умови торгівлі були ліберальними і до застосування режиму. Це означає, що зростанню експорту сприяла в першу чергу девальвація гривні, яка зробила всю українську продукцію більш конкурентоздатною за кордоном, а вплив пільгового режиму був другорядним. Оскільки преференції, що будуть діяти наступного року, як і ті самі,що діяли з квітня, дублюють графік торгівельної лібералізації, передбачений на перший рік реалізації УА, і вводять безмитний експорт в ЄС 95% промислових, 84% сільськогосподарських і 100% решти українських товарів, вони дозволять українському бізнесу активніше освоювати європейських ринок. Правда, , досі відкритим залишається питання збільшення квот для українських експортерів в межах подовжених автономних префренцій. А отже, важко оцінити, наскільки позитивним буде ефект пільгового режиму наступного року.
По-третє, подовження автономних преференцій дає час для підготовки бізнесу до появи нових європейських конкурентів на українському ринку. Адже після того, як ЗВТ запрацює повною мірою, європейські компанії зможуть без мит імпортувати свою продукції до України. Хіба що недоліком є потенційні втрати споживачів, які отримають доступ до європейської, дешевшої, якіснішої продукції на рік пізніше, ніж очікували.
- Кабмін-шатл: змінилися крісла, але не пілоти Дана Ярова вчора о 17:12
- HR-документообіг: коли кожна хвилина – це репутація Олександр Вернигора вчора о 16:52
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу Юлія Мороз вчора о 15:05
- Виклики і успіхи у врегулюванні авіаційних страхових спорів Сергій Дзіс вчора о 14:32
- Що означає URC2025 у Римі для енергетики України та ЄС: підсумки та аналітика Ростислав Никітенко вчора о 11:11
- Молдавський експеримент: коли іноземні експерти замінюють народний суверенітет Юрій Григоренко вчора о 10:19
- Заметки по итогам Римской конференции: вопросы возрождения Украины Вільям Задорський 13.07.2025 18:59
- Что меняется в отсрочке для преподавателей: разбор законопроекта №13193 Віра Тарасенко 13.07.2025 15:30
- Що означає історичне рішення ЄСПЛ у справі "Україна та Нідерланди проти росії" Юлія Овчинникова 12.07.2025 20:59
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський 11.07.2025 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова 11.07.2025 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова 11.07.2025 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
-
Американці отримали контроль над одним з найбільших зернових терміналів в Одесі
Бізнес 18685
-
50 000 грн при народженні та 7000 грн щомісяця: уряд схвалив нову підтримку родин з дітьми
Фінанси 9692
-
У медзакладах Києва відбулися обшуки: БЕБ розслідує махінації з eHealth – фото
Бізнес 7075
-
Як почати день так, щоб усе встигати: робоча формула перших 30 хвилин
Життя 6374
-
На Київщині запустять зразкові автобусні маршрути: пілот – до Білої Церкви
Бізнес 3718