Чи здатні профспілки України об’єднатися?!

Самем зараз, як ніколи, з'явилися умови для консолідації та об’єднавчих дій в профспілках.

Самем зараз, як ніколи, з'явилися умови для консолідації та об’єднавчих дій в профспілках.

Основною загрозою самого існування профспілок є запропонований владою проект нового Трудового кодексу, який повністю усуває профспілки від їх захисних функцій. Це – катастрофа для профспілок.

Вижити чи ні, залежить від самих профспілок.

Саме зараз, коли ві дчуває тьсятака загроза в прийнятті новою владою нового Трудового кодексу аби закабалити ще більше людей, Федерація профспілок України, як на мене, займає не конструктивну позицію в цьому питанні, як і в інших питаннях, аби зіграти основну роль в консолідації профспілкового руху в Україні.

Нашу критику з цього, вони сприймають як розкол в профспілках, як протидію їх волі і волають, що мовляв треба не сваритися, а разом діяти проти спільного ворогу - нової влади.

Нещодавно про це заявив пан Кондрюк, якого можна поважати за його позицію, але його особиста позиція не відображає самої суті формування думки чи існування самої ФПУ. Адже ФПУ – це завжди була і є частиною влади, як би хто не казав.

Але заклики об’єднатися усім профспілкам звучать хай і тихо, але своєчасно, вони мають гарний відтінок та можуть бути сприйняті позитивно іншими профспілками. Та цьому заважає сама природа ФПУ, її історія розвитку, її участь в, так званому, формуванні профспілкового руху, з чим треба покінчити і раз та на завжди очиститися, аби в Україні був дійсно незалежний, реально націлений на захист людей, профспілковий рух.

Хіба не ФПУ самочинно заграбастала все собі профспілкове майно, збагачуючись на ньому, створивши корупційні схеми в його експлуатації?! Хіба не ФПУ була автором існуючого закону про профспілки, який закріпляв приференції самій ФПУ та її профспілкам?!? Хіба не вони були ініціаторами розробки та лобіювання в прийнятті дискримінаційного закону про соціальний діалог, в результаті чого від діалогу усунено незалежні профспілки? Хіба не за іхньою участю були прийняті закони про колективні договори та угоди, про працю, про охорону праці та ще багато іншого, що знищувало демократичність в діях профспілок.

А як можна охарактеризувати участь ФПУ в переговорах з владою щодо укладання Генеральної угоди? Коли були просто здані позиції щодо необхідного погодження владою з профспілками зростання цін і тарифів? Вже не кажучи про здачу позицій в формуванні розміру мінімальної заробітної плати. А яка ж була протидія ФПУ проти того, що з 2000 року в країні не перегладається споживчий кошик?

Звісно, виправдовувальних причин можна знайти безліч, але ці факти кажуть самі за себе і вказують на бездіяльність саме ФПУ, адже як можна виправдати те, що ФПУ, яка є монополіст в усіх представницьких органах з владою, так і не спромоглася стати прогресивною, стати авангардом профспілковго руху по захисту людей. Негативним прикладом цього можна привести лише їх корупційну участь в управліннях фондами соціального страхування.

И на останок... Хіба не саме ФПУ підспівувала кожній владі і займала завжди проурядову позицію при будь-якій владі? І хіба не вони, так р'яно волали колись за скоріше прийняття рабського Трудового кодексу колишньої влади, який, лише за активної протидії незалежних профспілок, було відхилено.

Ось так панове...

Але все ж, консолідація профспілок можлива і профспілки України зобов’язані стати єдиним форпостом в захисті прав трудового народу – це однозначно і це не підлягає сумніву. Але ж треба спочатку стати всім в рівні умови, як того вимагає ст. 36 Конституції України і сісти за стіл переговорів та почати діяти з чистого листа, разом, спільно, відверто і за участі всіх, хто цього бажає, без виключення!!!

Якщо цього не буде зроблено, то говорити про позитивні зрушення в справі захисту прав людини на національному рівні не буде сенсу. Це за нас зроблять профспілкові активісти на місцях.

ВІД НАС ЛЮДИ ЧЕКАЮТЬ САМЕ ОБ'ЄДНАВЧИХ ДІЙ!!!