UkrFinForum18: між Штатами та Китаєм, де Україна?
Я починаю серію блогів, які торкнуться багатьох аспектів економіки країни, сьогодні хотів би розпочати з питання облігацій.
Чи є місце Україні між Штатами і Китаєм? Дивне питання, чи не так? Здавалось би, 2 країни, які сьогодні борються за статус наддержави, і Україна, якій, м’яко кажучи, ще рости і рости.
Але насправді питання досить актуальне, бо саме зараз, коли між двома країнами, які, між іншим, є партнерами України, ведуться суперницькі змагання за першість, у нас є шанс та можливість проявити себе, відбудувати економіку і зайняти не останній шабель у рейтингах серед інших країн.
Кожного року на UkrFinForum (Українському фінансовому форумі) спікери, які є представниками бізнесу, органів державної влади, світових організацій, банківської сфери та інших напрямків, які стосуються розвитку бізнесу, економіки та інвестиційної спроможності України, збираються для того, аби обговорити реальні проблеми, досягнення, питання та для того, аби поставити нові цілі та визначити виклики, бо ще є куди рости і рухатись, незважаючи на перемоги. Я хотів би обговорити з вами багато питань, які піднімались на форумі, саме тому починаю серію блогів, які торкнуться багатьох аспектів економіки України, енергетики, підприємств, галузей інвестування, запровадження та розвитку системи блокчейну та побудови стартапів. Сьогодні хотів би розпочати з питання облігацій – галузі, що за останній рік найбільше привернула увагу інвесторів.
Що ми маємо?
Цього року на UkrFinForum2018 питання щодо місця України у глобальній боротьбі за фінансовий ресурс стало одним із найважливіших та найактуальніших . Бо реформи діють, а бізнес відчуває зміни завдяки макроекономічній стабілізації всередині країни. Це можна побачити завдяки цифровим показникам інвестування нерезидентів у облігації.
Сьогодні розвивається не тільки ринок корпоративних облігацій, а й інтерес до державних облігацій зростає досить активними темпами. Лише за останній рік портфель приватних інвесторів зріс у шість разів і продовжує зростати в рази, якщо не в десятки разів.
І це не так вже і дивно, адже цей ріст стимулюється підвищенням ставок, які вже перевищують 18%. Інфляція при цьому знижується. Натомість інвестори отримують значно вищий дохід порівняно з депозитами, і це особливо відчутно тим інвесторам, які вклали у валютні ОВДП.
Тому правильно, що держава робить на цьому неабиякий акцент, наприклад, спрощуючи послугу придбання ОВДП, зовсім скоро ОВДП можна буде придбати онлайн з вашого смартфону. До кінця року ПриватБанк планує запустити новий онлайн-сервіс з продажу ОВДП фізичним особам у Приват24. Для інвесторів – це простота, яка не ускладнює для них життя, не забирає їх часу та не створює перепон та труднощів для інвестування. Це те, до чого ми повинні прагнути у будь-якій галузі і сфері. Тому найближчим часом очікується, що за допомогою сервісу онлайн-купівлі облігації держпозики ми можемо отримати $1,5-2 млрд інвестицій.
Що треба?
Звісно, що є і проблеми: наприклад, облігації торгуються тільки на кількох біржах, а часто просто в позабіржовому сеґменті. Але для прозорості та довіри до ринку облігацій нам варто було б зібрати все разом та будувати криву дохідності. У цьому можуть допомогти технологічні рішення Bloomberg. Але це поки що тільки мета.
Що з облігаціями корпорацій?
Ситуація з корпоративними облігаціями така сама, бо у інвесторів виникають ті самі питання щодо ліквідності, підтримки вторинного ринку, прозорості і довіри. Також є питання «вузкопрофільності» тих, хто готовий інвестувати. В основному зараз мова йде про банки, однак могли би долучитися і страхові компанії, і пенсійні фонди.
Тому надважливо відновити інтерес з боку самих емітентів, бо може і є бажаючі інвестувати, але кількість випусків облігацій обмежена. Для збільшення прозорості і довіри треба, звісно, удосконалити законодавство, яке безпосередньо стосується механізму випуску цінних паперів.
Як бачимо, інтерес є, але щоб зацікавити інвесторів та розвивати те, чого вдалося досягнути за минулий рік, потрібно забезпечити ліквідність, достатній обсяг випуску і активний ринок та підтримувати те, що маємо.
Далі буде!
- Канбан – проста історія управління запасами Наталія Качан вчора о 23:44
- Справедлива індексація розміру пенсії: ВС зобов'язав ПФ провести індексацію пенсії Світлана Приймак 17.01.2025 15:25
- Без Господарського кодексу: що тепер кардинально зміниться Дмитро Зенкін 17.01.2025 12:34
- План щодо врегулювання конфлікту Володимир Горковенко 17.01.2025 10:29
- Сторічна угода: несподіваний аспект Євген Магда 17.01.2025 06:02
- Чи варто оскаржувати наказ на податкову перевірку після її початку? Світлана Приймак 16.01.2025 15:25
- Лідерство через усвідомлення: трансформація бізнесу Наталія Растегаєва 16.01.2025 13:46
- Свіже рішення у справі щодо захисту митних інтересів України Дмитро Зенкін 16.01.2025 12:34
- Інновації в енергетичному трейдингу: як технології змінюють ринок електроенергії та газу Ростислав Никітенко 16.01.2025 10:06
- Зло не може бути умиротворене, або чому Україна має перемогти Віктор Круглов 15.01.2025 17:52
- Закон про підвищення акцизів на сигарети – це випробування економічної відповідальності Олег Пендзин 15.01.2025 14:27
- Неприпустимість насильства проти адвокатів: випадок у Бучанському ТЦК Світлана Приймак 15.01.2025 14:00
- Масштабування українського бізнесу та чому варто орієнтуватися на експорт Даніелла Шихабутдінова 15.01.2025 12:51
- Європейські спонсори тероризму Володимир Горковенко 14.01.2025 23:46
- Ограниченно пригодные: важные детали о ВВК и мобилизации Віра Тарасенко 14.01.2025 22:01
-
Ексміністр енергетики Литви Неверович очолив наглядову раду Енергоатому
Бізнес 2303
-
Десять тонн на кілометр. Як краматорське підприємство розпочало нове життя на Закарпатті
Бізнес 2037
-
ЄС звернеться за допомогою до короля Бельгії, якщо Орбан ветує продовження санкцій
Фінанси 1883
-
Mocha Mousse — наймодніший відтінок сезону, який він і як його додати до свого образу
Життя 1598
-
Українці повертаються до трудової міграції до Польщі. Біженців залишилось 15% – опитування
Бізнес 1516