UkrFinForum18: між Штатами та Китаєм, де Україна?
Я починаю серію блогів, які торкнуться багатьох аспектів економіки країни, сьогодні хотів би розпочати з питання облігацій.
Чи є місце Україні між Штатами і Китаєм? Дивне питання, чи не так? Здавалось би, 2 країни, які сьогодні борються за статус наддержави, і Україна, якій, м’яко кажучи, ще рости і рости.
Але насправді питання досить актуальне, бо саме зараз, коли між двома країнами, які, між іншим, є партнерами України, ведуться суперницькі змагання за першість, у нас є шанс та можливість проявити себе, відбудувати економіку і зайняти не останній шабель у рейтингах серед інших країн.
Кожного року на UkrFinForum (Українському фінансовому форумі) спікери, які є представниками бізнесу, органів державної влади, світових організацій, банківської сфери та інших напрямків, які стосуються розвитку бізнесу, економіки та інвестиційної спроможності України, збираються для того, аби обговорити реальні проблеми, досягнення, питання та для того, аби поставити нові цілі та визначити виклики, бо ще є куди рости і рухатись, незважаючи на перемоги. Я хотів би обговорити з вами багато питань, які піднімались на форумі, саме тому починаю серію блогів, які торкнуться багатьох аспектів економіки України, енергетики, підприємств, галузей інвестування, запровадження та розвитку системи блокчейну та побудови стартапів. Сьогодні хотів би розпочати з питання облігацій – галузі, що за останній рік найбільше привернула увагу інвесторів.
Що ми маємо?
Цього року на UkrFinForum2018 питання щодо місця України у глобальній боротьбі за фінансовий ресурс стало одним із найважливіших та найактуальніших . Бо реформи діють, а бізнес відчуває зміни завдяки макроекономічній стабілізації всередині країни. Це можна побачити завдяки цифровим показникам інвестування нерезидентів у облігації.
Сьогодні розвивається не тільки ринок корпоративних облігацій, а й інтерес до державних облігацій зростає досить активними темпами. Лише за останній рік портфель приватних інвесторів зріс у шість разів і продовжує зростати в рази, якщо не в десятки разів.
І це не так вже і дивно, адже цей ріст стимулюється підвищенням ставок, які вже перевищують 18%. Інфляція при цьому знижується. Натомість інвестори отримують значно вищий дохід порівняно з депозитами, і це особливо відчутно тим інвесторам, які вклали у валютні ОВДП.
Тому правильно, що держава робить на цьому неабиякий акцент, наприклад, спрощуючи послугу придбання ОВДП, зовсім скоро ОВДП можна буде придбати онлайн з вашого смартфону. До кінця року ПриватБанк планує запустити новий онлайн-сервіс з продажу ОВДП фізичним особам у Приват24. Для інвесторів – це простота, яка не ускладнює для них життя, не забирає їх часу та не створює перепон та труднощів для інвестування. Це те, до чого ми повинні прагнути у будь-якій галузі і сфері. Тому найближчим часом очікується, що за допомогою сервісу онлайн-купівлі облігації держпозики ми можемо отримати $1,5-2 млрд інвестицій.
Що треба?
Звісно, що є і проблеми: наприклад, облігації торгуються тільки на кількох біржах, а часто просто в позабіржовому сеґменті. Але для прозорості та довіри до ринку облігацій нам варто було б зібрати все разом та будувати криву дохідності. У цьому можуть допомогти технологічні рішення Bloomberg. Але це поки що тільки мета.
Що з облігаціями корпорацій?
Ситуація з корпоративними облігаціями така сама, бо у інвесторів виникають ті самі питання щодо ліквідності, підтримки вторинного ринку, прозорості і довіри. Також є питання «вузкопрофільності» тих, хто готовий інвестувати. В основному зараз мова йде про банки, однак могли би долучитися і страхові компанії, і пенсійні фонди.
Тому надважливо відновити інтерес з боку самих емітентів, бо може і є бажаючі інвестувати, але кількість випусків облігацій обмежена. Для збільшення прозорості і довіри треба, звісно, удосконалити законодавство, яке безпосередньо стосується механізму випуску цінних паперів.
Як бачимо, інтерес є, але щоб зацікавити інвесторів та розвивати те, чого вдалося досягнути за минулий рік, потрібно забезпечити ліквідність, достатній обсяг випуску і активний ринок та підтримувати те, що маємо.
Далі буде!
- Забезпечення позову в доменних спорах: як суди блокують домени й обхід Ігор Дерев’янко вчора о 21:22
- Після війни — без квартир: чому Україна стоїть на порозі житлової кризи Антон Мирончук вчора о 19:26
- Ганжа планує нові призначення на Дніпропетровщині. Які дивні персонажі Георгій Тука вчора о 17:56
- Адміністративна відповідальність за корупцію: приклади та наслідки Анна Макаренко вчора о 11:59
- Криптоактиви в деклараціях: чому формальне декларування більше не працює Андрій Мазалов вчора о 09:10
- Коли вибір стає точкою зростання, а не слабкості Тетяна Кравченюк вчора о 09:00
- Ваш бізнес коштує $0, доки він залежить від вас Олександр Висоцький 17.01.2026 21:59
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя Дмитро Ламза 17.01.2026 13:26
- Застереження до урядового Трудового Кодесу Андрій Павловський 17.01.2026 00:38
- Набув чинності Закон, який запроваджує в Україні інститут множинного громадянства Олексій Шевчук 16.01.2026 19:02
- Планування в умовах турбулентності: як узгодити фінанси, стратегію та операційку Денис Азаров 16.01.2026 11:54
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук 15.01.2026 22:10
- Чому бізнес-партнерства руйнуються: ілюзії, дедлоки та правила виживання Олександр Скнар 15.01.2026 21:02
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон Тетяна Бойко 15.01.2026 16:06
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії Павло Лодин 15.01.2026 14:18
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 1223
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 773
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя 678
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 209
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 151
-
Блекаути, децентралізація, популізм: обстріли як тест на ефективність реформ в енергетиці
Думка 1898
-
"Важливий кожен мегават". Україна активізує розбудову ЛЕП на схід держави
Бізнес 1047
-
На Закарпатті викрили схему "дроблення" бізнесу у мережі фуд-ритейлу – фото
Бізнес 999
-
У Литві горів завод, що випускає обладнання для ЗСУ. Звинувачують шістьох іноземців – відео
Бізнес 874
-
Масштаби єОселі зростають, квартири меншають: що зміниться у держіпотеці у 2026 році
Бізнес 849
