Податок на розкіш: для всіх, крім ПР?

Вже як тиждень точаться активні розмови довкола наміру провладної більшості у парламенті прийняти неодноразово анонсований законопроект про податок на розкіш. Так, напередодні лідер фракції ПР Олександр Єфремов заявив, що Верховна Рада може розглянути зазначений законопроект на цьому пленарному тижні. Окрім того, регіонал підкреслив – ініціатива не буде популістською. Але чи насправді так все продумано та передбачено у провладному законопроекті і чи не буде його прийняття черговою реформою із префіксом «псевдо-» – ще треба детально розібратися.
Найбільші сумніви у дієвості положень законопроекту виникають, в першу чергу, щодо податку на майно, який  становитиме 2% розміру мінімальної заробітної плати за 1 кв. метр загальної площі об'єкта нерухомості. Оподаткуванню підлягатимуть квартири загальною площею більше 200 кв. метрів, дачні або житлові будинки загальною площею від 500 кв. метрів. Таким чином, мінімальна планка суми податку у квартирі площею 200 квадратних метрів складе 4,4 тисячі гривень.
А тепер – перше питання: чому автори законопроекту враховують лише площу нерухомості, а не беруть до уваги її вартість? Наприклад, квадратний метр квартири на Софійській площі у Києві коштує 25 тисяч доларів США, тобто VIP-оселя у 195 квадратних метрів вартує близько 5 мільйонів доларів і … не підлягає податку на розкіш. Йдемо далі – мало не кожен провладний депутат та чиновник має власний котедж у Криму, площа якого, зазвичай, перевищує 500 квадратних метрів, а отже – його власнику обов’язково доведеться платити податок на розкіш. Проте, й тут не врахували, що 85% нерухомості у Криму – це самобуди. От і виходить, що за офіційними документами – нічийна порожня ділянка землі, а насправді на її місці – елітне котеджне містечко за височенним парканом. І це – тільки незначна частина лазівок, які «зашили» регіонали для себе самих у, за їхніми словами, «не популістський» законопроект, який вже зараз із цілковитою впевненість можна назвати черговою псевдо реформою чинної влади. Доказом цьому – ще кілька аргументів.     

Так, із впровадженням цього податку регіонали сподіваються поповнити в наступному році державний бюджет України на 500 мільйонів гривень. Проте, вони не врахували, скільки тому ж держбюджету вартуватиме саме адміністрування податку на розкіш. А саме – експертна оцінка справжньої вартості того чи іншого предмета розкоші, перевірка щодо належності нерухомості або дорогих автомобілів певним громадянам тощо.  
Більше того, у законопроекті не передбачений механізм зменшення витоку коштів за кордон, запровадивши який можна було б поповнити бюджет України на значно більшу суму, ніж очікується отримати з податку на розкіш. Адже, за інформацією українських ЗМІ, за останні два роки в офшорні зони та на Кіпр була перерахована просто астрономічну сума коштів - 53 мільярди 397 мільйонів доларів.
Таким чином, колекція псевдореформ, які провела за час свої каденції чинна влада, поповниться ще одним екземпляром – так званим «податком на розкіш». Вже зараз цілком зрозуміло, що його із легкістю уникнуть всі ті депутати та чиновники-регіонали, які й нині згідно власної податкової декларації – нібито бідніші за церковну мишу. Тільки от при цьому автівка Porsche Cayenne вартістю понад 100 тисяч доларів, на їхню думку, - бюджетний варіант транспорту.