У нових ЦПК, ГПК та КАС до учасників судового процесу вводиться фігура «експерта з питань права». Ним може бути особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск такого експерта до участі в справі та долучення його висновків до матеріалів справи ухвалюється судом. Тобто, процесуальний закон встановлює дозвільний порядок залучення до процесу експерта з питань права.
У той же час, інші процесуальні норми надають учасникам справи право подати до суду висновок «експерта у галузі права» щодо: 1) застосування аналогії закону чи аналогії права; 2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. Такий висновок має консультативний характер і не є обов ’ язковим для суду. Тобто, надання висновку експерта у галузі права є диспозитивним правом сторони і не потребує ухвалення судом.
Виникає питання: якщо «експерт з питань права» допущений до справи судом, - то чи є його висновки для суду обов ’язковими? Чи вони все одно оцінююється на рівні висновків "експерта у галузі права" як допоміжні?
Поряд з дискусією, яка ще на стадії законопроектів розгорнулась навколо критерію «визнаного фахівця у галузі права», слід очікувати, що сторони і суд можуть зловживати різним рівнем «експертності» залучених фахівців та їх висновків, якщо цю колізію не буде вирішено.
Отже, далі буде.