Пора робити вибір: субсидії або ефективна політика енергозбереження

Прихід осені у багатьох громадян і чиновників асоціюється зі звичною та місткою фразою «опалювальний сезон». Це поняття включає в себе багато актуальних факторів: від елементарного житлового комфорту до оплати послуг ЖКГ. А враховуючи регулярне підвищення цін на енергоносії, ця тема безпосередньо стосується практично кожного.

Кабінетом Міністрів України анонсовано субсидування всіх малозабезпечених осіб, з огляду на різке підвищення цін на енергоносії. Фінансування цих проектів здійснюється за принципом покриття державою витрат на оплату частини комунальних послуг. Безперечно, означена процедура підтримки населення шляхом субсидування малозабезпечених верств необхідна, однак, держава зобов'язана запропонувати альтернативний шлях зниженню здійснення витрат на субсидування та зменшення споживання енергоносіїв у зв'язку з  стрімким їх підвищенням.

Субсидування в нинішньому форматі є малоефективним та не вирішує проблеми в цілому, оскільки не зумовлює запровадження енергоефективного обладнання та відповідних  матеріалів, а також альтернативних заходів зменшення споживання енергоносіїв, а лише покриває частину витрат, пов’язаних з їх оплатою.

Кошти, які закладені в бюджеті на субсидії необхідно використати для кредитування впровадження населенням енергозберігаючих технологій та відшкодування державою частини витрат на їх оплату. Лише такі заходи нададуть можливість зменшити споживання енергоносіїв, що є надзвичайно актуальним з точки зору енергобезпеки держави з врахуванням відносин з Російською Федерацією.

Державою запроваджено пільгову програму кредитування заходів з енергозбереження. Кабміном прийнято постанову  (від 8 квітня 2015 року № 231), якою для власників індивідуальних будинків передбачено відшкодування частини суми кредиту у розмірі 30% на придбання енергоефективного обладнання та матеріалів. Для ОСББ та ЖБК передбачено компенсацію у розмірі 40%. До програми долучені  "Ощадбанк", "Державний експортно-імпортний банк України" та "Укргазбанк".  Але цього замало.

Наприклад, за ініціативи громади Львівщини запроваджено проект «Теплий дім», за умовами якого 25% витрат на енергозбереження компенсується місцевим бюджетом. В свою чергу це «спровокувало» здійснення утеплення фасадів будинків, заміни вікон, встановлення твердопаливних котлів, сонячних батарей тощо.

Як приклад, у Великобританії та Чехії на кожній батареї (!) намагаються встановити лічильник з регулятором подачі тепла. За таких умов, кожен споживач має змогу самостійно коригувати споживання енергії з врахуванням пори доби, температури повітря зовнішнього середовища тощо.

Саме такі проекти (з  запровадженням прозорого механізму кредитування населення)  необхідні  та економічно вигідні як для держави в цілому, так і для кожного  громадянина. Кошти витрачаються не на оплату за спожиту енергію, а на запровадження технологій щодо її економії.

Немає сумніву, що ціни на енергоносії будуть зростати, а тому без запровадження сучасних енергозберігаючих технологій нам просто не обійтися. І скільки б грошей та механізмів субсидування комунальних платежів не закладалося в бюджет, на першому місці повинні бути не юридичні особливості, а здоровий глузд та розуміння того, як державі жити через декілька років.