Торгівельна нерухомість столиці – знести неможливо відремонтувати
Проблематика застарілих ТРЦ та як зміниться комфорт інфраструктури спальних районів
Як відомо у Києві припадає більше ніж 550 м.кв. торговельних площ у розрахунку на кожні 1000 мешканців. І це є найбільшим показником по країні. У інших містах показники такі: Дніпро – 330, Одеса – 430, Харків – 255, Львів – 310, Чернігів – 200 м.кв. на 1000 осіб. У країнах Європи ситуація значно краща, для прикладу Німеччина – 1500, Франція – 1400 м.кв. на 1000 осіб.
Начебто очевидно, що Україна має беззаперечний потенціал до будівництва торгівельних площ. Що автоматично веде до поліпшення якості життя та отримання сучасної інфраструктури для шопігну, доступу до центрів побуту, місць розваг та тематичних видів дозвілля, адже сучасний ТРЦ – це багатофункціональний організм комерційної нерухомості міста.
Однак, на даний час є очевидним тенденція до модернізації, реконструкції та реновації морально і фізично застарілих ТРЦ. Нажаль не завжди перебудова ТРЦ – це благо для мешканців прилеглих житлових масивів міста.
Для прикладу, у Оболонському р-ні є 2 ТРЦ: Перший «Метрополіс» на вул. Маршала Малиновського та другий «Полярний» на Полярній вулиці. Перший піддався модернізації зі збільшенням площ для торгівлі, розваг та побутових послуг. Другий заплановано під знесення (магазини вже отримали повідомлення про вивільнення орендованих площ до кінця жовтня поточного року) та будівництво на його місці п’яти багатоповерхівок. Доречі, мешканці Мінського масиву вже створили електронну петицію щодо спасіння торгового центру. У першому випадку мешканці отримають розвиток інфраструктури у модерновому вигляді. У другому випадку мешканці отримають знищення інфраструктури, ущільнення мешканців на одиницю площі, навантаження на автошляхи та додаткові проблеми з паркуванням власного автотранспорту.
Якщо декілька років мешканці спальних районів, що проживали у житловому фонді побудованого за радянських часів оберігали паркові зони, сквери та дитячі майданчики від ущільнення забудови, то сьогодні у зоні ризику опинилися торговельно-розважальні центри 20-ти річного терміну експлуатації.
На фоні того, що жодна із анонсованих програм «магазин біля дому» не мала свого розвитку, а питання розміщення МАФів до цього часу є проблемним у місті, знищення, а не модернізація невеликих ТРЦ посеред житлової забудови призведе до погіршення якості життя мешканців прилеглих житлових масивів. Нажаль, постійне ущільнення житлової забудови міста без розвитку транспортної інфраструктури призводить до щоденного та систематичного колапсу на автошляхах міста.
Згідно даних TomTom, Київ займає 7 місце у світі за завантаженням автошляхів. Будівництво 25-ти поверхових будинків замість зруйнованих торговельно-розважальних центрів призводить до локальних заторів, які у свою чергу складаються у постійні затори всього міста в цілому. Необхідно зауважити, що більшість житлових комплексів, які будуються, не передбачають будівництва шкіл, як максимум – це розвиваючий дошкільний центр розвитку дітей.
Як прогноз на майбутні 3-5 років – збільшення кількості випадків протистоянь мешканців та власників ТРЦ, які заплановані під знесення. Зі сторони мешканців боротьба за прилеглий сервіс та збереження існуючої щільності проживання, зі сторони девелопера – швидкі гроші з продажу житлової нерухомості. Цікаво лише одне: як дане питання буде регулювати Генеральний план столиці (якщо його таки затвердять) і яка буде позиція ДІАМ, яка має контролювати дотримання законних норм у сфері будівництва.
- Шоу замість справедливості: що насправді сталося у справі Кудрицького Дана Ярова вчора о 18:44
- Не ідея, а модель: 3 бізнес-системи, що побудували успіх Кремнієвої долини Ангеліна Біндюгіна 31.10.2025 12:51
- Як бізнесу залучити донорську підтримку для сонячних і енергетичних проєктів Олександра Смілянець 31.10.2025 07:50
- Управління змінами: як лідери перетворюють виклики на можливості зростання Олександр Скнар 30.10.2025 23:40
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 Інна Бєлянська 30.10.2025 19:29
- Чи готове українське законодавство до залучення іноземних працівників? Олексій Волохов 30.10.2025 19:24
- Інвестор на роздоріжжі: як українці розподіляють капітал у 2025-му році Аліна Золотар 30.10.2025 16:18
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху Михайло Луців 30.10.2025 15:48
- Грантова екосистема технічного бізнесу: як вибудувати шлях від R&D до стратегій Олександра Смілянець 30.10.2025 12:41
- "Прихисток.Робота": нова платформа, на якій переселенці можуть знайти і роботу, і житло Галина Янченко 30.10.2025 12:36
- Компенсація за форму та спорядження: роз’яснення для військовослужбовців Юлія Кабриль 29.10.2025 16:21
- Дует безпеки: як комплаєнс та служба безпеки захищають компанію Ігор Шевцов 29.10.2025 12:50
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? Лариса Гольник 28.10.2025 19:56
- Мобілізація на папері: чому український бізнес все ще живе в мирний час Дана Ярова 28.10.2025 16:05
- Чому корпоратив треба планувати вже сьогодні та скільки він коштує Олексій Куліков 28.10.2025 14:41
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? 502
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 317
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 251
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 194
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху 80
-
Найбільший турецький ритейлер взуття закриває магазини в Україні – NV
Бізнес 16985
-
"Готові "з’їсти" вільні локації". Як впливає на торгові центри закриття English Home та Athletics
Бізнес 14873
-
Науковці назвали категорії продуктів, що можуть спричиняти деменцію і хворобу Альцгеймера: деталі
Життя 11591
-
Диявольська гора та "Ноїв ковчег": як таємні бункери отримали "друге життя" і до чого тут Девід Лінч
Життя 11477
-
Зеленський анонсував нову "зимову єПідтримку": буде безплатний проїзд на Укрзалізниці
Бізнес 9407
