Чому я не в захваті від того, як відбувається діджиталізація наших громад
Цифрова трансформація нашої країни йде повним ходом. Але поки що синергії між центром і регіонами немає...
Цифрова трансформація нашої країни йде повним ходом. Я як громадянка дуже радію новим можливостям та зручностям, які дарує цифра. Проте як професіонал, який вже не перший рік несе мудрість цифрового управління в громади, маю певне занепокоєння щодо того, що в цій площині відбувається в регіонах. І ось чому.
1. Вся історія з ЦНАПами. Сама ідея цифровізувати, а отже спростити отримання якомога більшої кількості послуг, прекрасна. Держава мусить це зробити. Але що це дає місту або селищу з точки зору управління? Чи зможе голова громади скористатися інформацією по наданих послугах для прийняття управлінських рішень? Ні, якщо ця інформація є відірваною від загальної картини всіх процесів, які відбуваються в громаді. А вона буде відірваною, якщо локальні адмінпослуги будуть лише у сфері компетенції ЦНАПів.
2. Е-демократія та смарт сіті. Ці поняття в нас сильно змішалися. До того ж про них говорять одні й ті самі люди (представники влади, громадських організацій). Не дивно, що на місцях мало хто здатен зрозуміти різницю. Тим більше коли і е-демократія, і смарт сіті - це, зокрема, про комунікацію з мешканцями, онлайн інструменти, прозорість тощо. Додайте ще і брак досвіду та розуміння, навіщо це все потрібно, й зрозумієте, що е-петиції - для багатьох вже приклад смарт сіті.
Особисто для мене е-демократія - це взагалі штука абстрактна. Ні, я обома руками прозорість та підзвітність влади й за взаємодію органів влади та громадян. Але як вона допоможе розв’язувати побутові проблеми, скажімо, на моєму рідному Донбасі, - питання. А от розумне управління, зокрема, планування та використання обмежених ресурсів, здатне покращити життя тисяч людей і то швидко. До речі, і результати виміряти буде просто, й вони будуть дуже конкретними.
3. Донорська підтримка. Зараз висловлю, напевне, не саму популярну думку, але… Коштом іноземних держав ефективно цифровізувати власну неможливо. Використовувати ІТ-рішення для сприяння розвитку демократії/боротьби з корупцією - так. Але сподіватися, що прийде донор і дасть гроші на впровадження ефективних рішень для управління, не варто. Бо демократія - це про цінності західного світу, який, власне, і дає нам кошти. А розумне управління кому потрібно? Тільки нам самим.
Тут є ще один момент. Людська психологія. Все, що прийшло за принципом “на шару і оцет солодкий”, використовуватися не буде. Й навіть докази шукати не потрібно: в більшості громад, де на ІТ-продукт з бюджету не використали ні копійчини, ці продукти або не використовуються взагалі, або використовуються мало. Але витрачання хоча б якихось коштів з місцевого бюджету - це вже шанс, що ІТ-рішення впроваджуватися буде, адже є відповідальність перед громадою.
Ну і зрештою… Громади дуже прагнули до самоврядування. Власне, реформа децентралізації - одна з найбільших у країні. Але місцеве самоврядування - це і про локальну діджиталізацію також. Впровадження ефективних рішень здатне допомогти цьому САМОврядуванню та управлінню. Проте це зміни, до яких поки що, на жаль, у громадах не всі готові. Мало хто з керівництва громад готовий розібратися, взяти на себе відповідальність та, з рештою, почати робити ці зміни.
- Реформа лісової галузі: коли чесні правила не для всіх Олександр Місюра 12:26
- Як організувати аналітику для бізнесу, коли продажі йдуть з кількох каналів Ерік Клюєв вчора о 17:00
- Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС Олексій Гнатенко вчора о 16:21
- Залученість чи саботаж Олександр Висоцький вчора о 11:14
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? Інна Бєлянська вчора о 11:11
- Сірий інтернет-бізнес під час війни: виклик для держави та суспільства Андрій Лотиш вчора о 11:01
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? Олеся Романенко вчора о 10:46
- Gen Z і освіта: як запалити інтерес до знань у покоління швидких змін Олександра Нікітіна вчора о 08:19
- Якості українських підприємців, що допомагають масштабуватися за кордон Віктор Андрухів вчора о 07:48
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 02.06.2025 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 02.06.2025 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 354
- Фінанси: зовнішня чи внутрішня опора? 325
- Що відбувається з будівельними ліцензіями на ринку України? 217
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра 184
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 147
-
Над прірвою з "Орєшником". Як Росія виплутуватиметься з української "Павутини"
Думка 65755
-
"99% – це не водолази". Як і чим Україна змогла знову вдарити по Керченському мосту
43901
-
Уроки румунського Клужа: як українські міста можуть перетворити виклик на розвиток
Думка 22090
-
Російська авіабомба зруйнувала елеватор одного з найбільших агрохолдингів України
Бізнес 12687
-
"Удар у найвразливіше місце" – до чого призводить недооцінка ворога
Думка 10514