Чому я не в захваті від того, як відбувається діджиталізація наших громад
Цифрова трансформація нашої країни йде повним ходом. Але поки що синергії між центром і регіонами немає...
Цифрова трансформація нашої країни йде повним ходом. Я як громадянка дуже радію новим можливостям та зручностям, які дарує цифра. Проте як професіонал, який вже не перший рік несе мудрість цифрового управління в громади, маю певне занепокоєння щодо того, що в цій площині відбувається в регіонах. І ось чому.
1. Вся історія з ЦНАПами. Сама ідея цифровізувати, а отже спростити отримання якомога більшої кількості послуг, прекрасна. Держава мусить це зробити. Але що це дає місту або селищу з точки зору управління? Чи зможе голова громади скористатися інформацією по наданих послугах для прийняття управлінських рішень? Ні, якщо ця інформація є відірваною від загальної картини всіх процесів, які відбуваються в громаді. А вона буде відірваною, якщо локальні адмінпослуги будуть лише у сфері компетенції ЦНАПів.
2. Е-демократія та смарт сіті. Ці поняття в нас сильно змішалися. До того ж про них говорять одні й ті самі люди (представники влади, громадських організацій). Не дивно, що на місцях мало хто здатен зрозуміти різницю. Тим більше коли і е-демократія, і смарт сіті - це, зокрема, про комунікацію з мешканцями, онлайн інструменти, прозорість тощо. Додайте ще і брак досвіду та розуміння, навіщо це все потрібно, й зрозумієте, що е-петиції - для багатьох вже приклад смарт сіті.
Особисто для мене е-демократія - це взагалі штука абстрактна. Ні, я обома руками прозорість та підзвітність влади й за взаємодію органів влади та громадян. Але як вона допоможе розв’язувати побутові проблеми, скажімо, на моєму рідному Донбасі, - питання. А от розумне управління, зокрема, планування та використання обмежених ресурсів, здатне покращити життя тисяч людей і то швидко. До речі, і результати виміряти буде просто, й вони будуть дуже конкретними.
3. Донорська підтримка. Зараз висловлю, напевне, не саму популярну думку, але… Коштом іноземних держав ефективно цифровізувати власну неможливо. Використовувати ІТ-рішення для сприяння розвитку демократії/боротьби з корупцією - так. Але сподіватися, що прийде донор і дасть гроші на впровадження ефективних рішень для управління, не варто. Бо демократія - це про цінності західного світу, який, власне, і дає нам кошти. А розумне управління кому потрібно? Тільки нам самим.
Тут є ще один момент. Людська психологія. Все, що прийшло за принципом “на шару і оцет солодкий”, використовуватися не буде. Й навіть докази шукати не потрібно: в більшості громад, де на ІТ-продукт з бюджету не використали ні копійчини, ці продукти або не використовуються взагалі, або використовуються мало. Але витрачання хоча б якихось коштів з місцевого бюджету - це вже шанс, що ІТ-рішення впроваджуватися буде, адже є відповідальність перед громадою.
Ну і зрештою… Громади дуже прагнули до самоврядування. Власне, реформа децентралізації - одна з найбільших у країні. Але місцеве самоврядування - це і про локальну діджиталізацію також. Впровадження ефективних рішень здатне допомогти цьому САМОврядуванню та управлінню. Проте це зміни, до яких поки що, на жаль, у громадах не всі готові. Мало хто з керівництва громад готовий розібратися, взяти на себе відповідальність та, з рештою, почати робити ці зміни.
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко вчора о 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський вчора о 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков вчора о 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв вчора о 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко вчора о 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Реформа "турботи" Андрій Павловський 27.06.2025 12:07
- Оцінка девелоперського проєкту з позиції мезонінного інвестора, як визначити дохідність Роман Бєлік 26.06.2025 18:39
- Весна без тиші: безпекова ситуація на Херсонщині Тарас Букрєєв 26.06.2025 17:24
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок Антон Новохатній 26.06.2025 16:20
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 727
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 294
- Реформа "турботи" 236
- Житлово-будівельні товариства: як знизити ризики у новому житловому будівництві 117
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 91
-
Літній базовий гардероб – 2025: як зібрати стильну і зручну капсулу – пояснює стилістка
Життя 7013
-
21 удар по одному заводу. У Дрогобичі розповіли про наймасштабнішу атаку за час війни
Бізнес 4892
-
Антиамбітність – не лінь, а вибір: чому slow success набирає обертів
Життя 4173
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 4077
-
Втратив бізнес в окупації та пережив два інсульти. Як ветеран відкрив поліграфічну фірму в Одесі
Бізнес 3067