Маразм системи …з поясненнями

Одним з інформаційних хедлайнерів минулого тижня стала відставка заступниці міністра – керівника апарату Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (МЕРТ).  Я умисно не брав участі в більш ніж активній дискусії про вихід з урядової команди ще одного реформатора, тим більше, що Юлія Клименко й сама її дуже добре прокоментувала.

Але оскільки сьогодні (на 20-й день після виголошення) я нарешті зміг отримати принаймні вступну та резолютивну частину постанови у справі 826/2002/16 (скан додається) розгляд якої триває вже шостий місяць, вирішив таки й від себе трохи додати у контексті побічних результатів однієї з тих реформ, про які зазвичай не пишуть бо ...вони не склалися.

Власне мова йде не про цілу реформу, яку називають «дерегуляція», а про наслідок її впровадження у сфері зовнішньої реклами, коли для приведення у відповідність до дозвільного закону, котрий набрав чинності десять років тому, Кабінет Міністрів України під новорічну ялинку зробив усім сюрприз і раптово вніс зміни до Типових правил розміщення зовнішньої реклами.

От тільки чи то у запалі реформаторства, чи з якихось інших міркувань, МЕРТ, яке було розробником постанови №1173 від 16.12.2015, зробило все як то кажуть “тишком-нишком”, але тим самим порушило інший закон, що визначає засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, і у якому викладено обов’язковий порядок підготовки до ухвалення рішень. А дотримання норм закону мало б убезпечити Уряд від ухвалення, м’яко кажучи, нерозумного та неефективного рішення, яке просто не могло бути іншим без внесення довгоочікуваних змін до профільного Закону України «Про рекламу».

Наслідки доволі показові – спрощення отримання документів дозвільного характеру у рекламі так і не настало, хоча саме для цього нібито вносились відповідні зміни. Більш того, у переважній більшості населених пунктів країни ці зміни стали причиною масових порушень того ж таки дозвільного закону, на приведення у відповідність до якого вони нібито приймались. Правда автори цієї непрацюючої реформи тих порушень покищо чомусь вперто не помічають, хоча й дуже добре обізнані з існуючими проблемами, а допущене порушення закону пояснюють …застосуванням діючої на той час але вже скасованої норми Регламенту Кабміну, затвердженої постановою розробником проекту якої було теж МЕРТ.

Тому реакція на очевидне порушення регуляторного законодавства, яке констатувала Державна регуляторна служба України, і яке вже підтвердив адміністративний суд у першій інстанції, виявилась доволі пояснюваною – скасовувати недолугі зміни не поспішають, а винних у тому, що так сталося досі не знайшли. Точніше просто не захотіли шукати, про що свідчить розлога відповідь за особистим підписом пані Юлі на моє звернення, яке містило зокрема й пропозицію провести відповідну службову перевірку (скан теж додається).

Як на мене, то не тільки брак бажаючих сумлінно працювати на скромну заробітню платню держслужбовця, а й небажання тих хто таки на це наважився псувати стосунки з новими підлеглими та визнавати або й брати на себе відповідальність за їх помилки, якраз і є одними з ключових факторів, які призводять до того, що система державного управління змінюється повільно і залишається багато в чому маразматичною, як про це сказано у ось цьому інтерв’ю:  http://m.nv.ua/publications/ne-hochu-podpityvat-marazmaticheskuju-sistemu-svoim-prisutstviem-reformator-iz-komandy-abromavichusa-o-svoej-otstavke-i-sabotazh-reform-166991.html

І нам усім ну дуууже треба зробити так, щоб цей маразм перестав бути просто чимось і якось пояснюваним

P.S. Попри визначений Кодексом адміністративного судочинства п’ятиденний строк на складання постанови у повному обсязі, її відсутність у суді пояснюють черговою відпусткою одного з членів колегії, тому затримка з оскарженням самої постанови в апеляційній інстанції теж пояснювана. Але далі буде...