Фейкові журнали в Британії. На що ще можна витратити гроші, "відбілюючи репутацію"
Попри низьку ефективність, попит на сумнівні піар-інструменти залишається стабільно високим
Нещодавно юридичні спільноти облетіла новина про журнал, який нібито від свого імені видав голова Конституційного суду України Олександр Тупицький. Видання нібито має стосунок до британської The Times, а до кола авторів і редакційної ради увійшло чимало цікавих дописувачів. Детально історію розслідували автори “Спілки мертвих юристів”. Очевидно, що така історія є більш-менш унікальною. Проте це хороша нагода нагадати про інші, більш поширені “дивні” способи відбілити репутацію клієнта чи додати йому публічності його ж таки коштом.
Перший у переліку затратних, проте малоефективних способів “чистити карму”, який спадає на думку - це зняття негативної інформації за гроші, особливо у випадку, якщо такої інформації безкінечно багато. Причин безглуздості цієї забави декілька.
По-перше, це повна неконтрольованість виконання домовленостей на цьому специфічному ринку. Якщо у “справжніх” редакціях, які йдуть на “зачистку”, ще можна говорити із живими людьми, то зі “сміттєвими” сайтами, основна задача яких - “забивати” пошуковик негативними згадками про різних потенційно вразливих “клієнтів” - доведеться спілкуватися в кращому разі через електронну пошту, а зазвичай - через піраміду посередників.
По-друге, це “розмноження брунькуванням” з боку недобропорядних сайтів, які швидко розносять по ринку інформацію про “благодійників із мішками грошей”. Оскільки переважна більшість “медіа-кіллерів” володіють одразу “гроном” сайтів, ніяк зовні між собою не пов’язаних, заздалегідь передбачити, на якому з них з’явиться негатив наступного дня просто неможливо.
По-третє, це задоволення далеко не з дешевих, тому що не існує фіксованої ціни за “зняття” матеріалу: все залежить від клієнта, його публічності, особистого ставлення власника сайту. Якщо мова йде про тимчасову “зачистку”, приміром, перед виборами чи перед підписанням важливої угоди, можна говорити про певну ефективність “угоди мерця”, коли про персонажа не згадують взагалі протягом оплаченого періоду. Ринком ходять легенди про “годувальників”, які радо віддавали вартість 4-кімнатної квартири в центрі Києва щомісяця лиш за те, щоб їхні імена не потрапляли в негативному контексті в пошуковик. Проте ці випадки є винятковими саме через астрономічну вартість і повну відсутність мірила “успіху”.
Ще один сумнівно ефективний спосіб витратити гроші на піар себе або негатив проти своїх опонентів - це публікації у “іноземних ЗМІ”, які або мають дуже мало ваги в своїх країнах (і беруть до публікації все, за що заплатять) або взагалі є “кишеньковими” структурами громадян України. Задача такої активності зрозуміла: це фраза “пишуть іноземні журналісти” у українських новинах і статтях. Проте при бажанні фейк розкривається за 2-3 кліки, і репутаційні втрати від його організації - будуть набагато більшими за досягнутий “позитивний” ефект. Навіть якщо вам обіцяють публікацію в респектабельному медіа - на вас все одно чекає “кіт у мішку”: цілком можливо, що стаття вийде із плашкою “реклама” чи “комерційний текст” і її “органіка” в Україні буде зведена до мінімуму.
Аналогічна історія - із “нагоном” ботів під коментарі під публікаціями, у соціальних мережах тощо. Попри те, що всім відома невисока ефективність такого способу комунікації зі своїми цільовими аудиторіями, попит на таку послугу все ще високий і регулярний.
Цікавий феномен із анонімними Телеграм-каналами, які нібито читає “верхівка” (президент, глава офісу чи інші “впливові”, на думку клієнта, люди), або навіть більше - якими ці люди нібито володіють. Попри те, що цей інструмент уже багаторазово себе дискредитував, виявившись банальним “зливним бачком” для конспірології, фейків, месиджів російської пропаганди тощо, в деяких колах все ще є переконання, що розміщення втридорога інформації на каналі, який нібито “читає перший” - це єдиний спосіб вирішити свої репутаційні проблеми або навпаки, знищити репутацію опонента. Навіть той факт, що більшість традиційних ЗМІ уже давно перестали брати “новини” з анонімних каналів в якості першоджерел, на “вкидання” продовжують всерйоз реагувати навіть народні депутати.
Такий же невисокий коефіцієнт корисної дії має і періодична оплата згадок у блогах політологів / блогерів різноманітних корпоративних конфліктів, специфічних наїздів на чиновників далеко не першої величини та інших “непрофільних” тем. По-перше, в більшості випадків текст доведеться писати самому замовнику, а це означає, що стиль буде суттєво різнитися від того, що повсякденно постить той чи інший лідер думок. По-друге, аудиторія сторінки такого “лома” в соцмережах може бути цілком лояльно, або навпаки вороже налаштована щодо предмету “оспівування”/“ганьблення”. Або аудиторії як такої може не бути (крім друзів самого лома). Тому ефект від такої “взаємодії” буде протилежним очікуванню. По-третє, лом не завжди готовий “вживу” комунікувати із тими, хто захоче замовну публікацію обговорити. Тобто потрібен додатковий тезовий ряд, введення в контекст тощо. Зрештою, “мережі” ломів часто стають предметом розслідувань, різноманітних “рейтингів псевдоекспертів” тощо. І немає жодної гарантії, що якогось наступного разу фігурантом такого розслідування не стане саме ваш кейс.
Втім, перелічені фактори ризику зовсім не означають, що ці інструменти не користуються популярністю. Навпаки, щонайменше половина означених ідей завжди є в арсеналі фахівця з комунікацій або в запиті з боку клієнта. Інша справа, що далеко не всі вважають за потрібне озвучувати дисклеймери, які могли б зберегти не один мільйон доларів від бездумного спускання вітром.
- Репродуктивні права людини: судова практика Верховного Суду Леся Дубчак вчора о 16:18
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі Михайло Стрельніков вчора о 12:09
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках Ігор Шевцов вчора о 09:16
- Кризові комунікації: як слова можуть врятувати репутацію і бізнес Олександр Скнар 18.09.2025 16:18
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера Ольга Духневич 18.09.2025 10:50
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков 17.09.2025 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький 17.09.2025 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів 136
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках 127
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 120
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі 119
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера 76
-
Розробник ракети "Фламінго" працює над новою системою ППО. Бліцінтерв'ю із CTO Fire Point
Технології 11599
-
Кохання без статусу – як зрозуміти, що ви застрягли в ситуативних стосунках
Життя 10957
-
Кабмін схвалив введення базової соціальної допомоги замість чинних держвиплат
Фінанси 10087
-
Компанія Fire Point збільшила виробництво ракет "Фламінго"
Технології 8931
-
DJI анонсувала мініатюрний дрон Mini 5 Pro з портретним режимом і вертикальним фільмуванням
Технології 8015