Куди зникають мільйони з лісгоспів Волині?!
Волинський ліс: кому вигода, а кому й шкода?
Середній місячний об’єм лісоматеріалів, який переробляється лісгоспами Волині – 25 тисяч м3 кругляку. З цієї сировини, в результаті переробки, виходить 9505,7 м3 готової продукції, таким чином – коефіцієнт складає 2,63 (25 000 м3 : 9505,7 м3).
Експортують державні підприємства свою перероблену продукцію за ціною 1 м3 = 93 євро, а справжня ринкова вартість – 115 євро. Різниця з кожного кубометра – 22 євро.
Якщо запропонувати палетну дошку за ціною 93 євро за 1 м3, то заінтересованих покупців не те що шукати не прийдеться, лісгоспи вимушені будуть відбиватися в прямому розумінні цього слова.
Рахуємо упущену вигоду: 22 євро х 9505,7 м3, то загальна сума складе 209 125 євро щомісячно. Що за середнім курсом євро до гривні (1 євро = 34,25 гривень) сума упущеної вигоди складає 7 162 544 гривень (209 125 євро х 34,25 грн).
Звісно, такі ризики від господарської діяльності можна було б пояснити як завгодно, в тому числі – особливостями зовнішньоекономічної діяльності, довгостроковими контрактами тощо. Однак, все це зводиться більше до переслідування особистих комерційних інтересів. Звісно, з тіньовими коштами у формі готівки, які отримуються, як результат, можна впливати на різні процеси та навіть на контролюючі органи.
Набагато вигідніше лісгоспам продавати ліс кругляком на відритих торгах, ніж займатися його переробкою. Середня ціна лісу-кругляку класів «С», «D» коливалась в межах 1250 грн (без ПДВ) за 1 м3. Для виготовлення 1 м3 готової продукції державному підприємству необхідно використати 2,63 м3 кругляку, іншими словами – 3287 грн (1250 грн х 2,63 коефіцієнт), що дорівнює 96 євро. Продавши приватним лісопереробникам без подальшої власної переробки і експорту державний сектор економіки отримав би на 3 євро більше (96 євро – 93 євро) з кожного метра кубічного. Враховуючи місячні об’єми переробки сировини, а це 9505,7 м3. Недоотриманих коштів за один місяць назбирається до мільйона гривень, а саме: 976 710 грн (9505,7 м3 х 3 євро х 34,25 грн). Це знову та ж упущена вигода і своєрідна плата за відмову від відкритих торгів деревиною.
Обласні управління лісових та мисливських господарств неефективно «координують» діяльність лісгоспів області і не спроможні оперативно виходити з кризових ситуацій. Результат? Упущена вигода, і в першому, і в другому випадку досягає мільйонів гривень.
Додати до цих розрахунків відсутність прозорого ринку деревини, маніпуляції під час рубок і транспортування і можна прийти до висновку, що окремим чиновникам і підприємцям Волинський ліс приносить вигоду, а місцевим громадам і суспільство завдає шкоду!
Можна порівняти господарський, матеріальний, технічний стан лісгоспів, які не мають власної переробки деревини, тому й активно розвиваються, з тими, хто це здійснює. Результати ефективності господарювання лежать на поверхні, їх зможе помітити навіть неозброєним оком. Що ж роботи в такому випадку? Непотрібно вигадувати велосипед, а є потреба в елементарних заходах: 1) кадровій реформі, 2) наведенні порядку і забороні власної переробки і 3) системних підходах до управління лісовою сферою, створення відкритих та прозорих правил ринку деревини.
Упущена вигода для державних підприємств майже завжди дорівнює надмірним прихованим доходам чиновників лісового господарства.
Обласні управління лісових та мисливських господарств, на жаль, продовжують нав’язувати керівникам неефективну власну переробку і нарощувати її об’єми! Парадокс, чи не так? Однак, коли заглянути за лаштунки прихованого господарювання, стає зрозумілою їхня логіка – надмірне власне збагачення і подвоєння власних статків.
Сподіваюся, рано чи пізно, відповідальні чиновники зможуть порахувати і звести цифри і числа до купи, які пов’язані з власною переробкою деревини та тіньовим обігом природних ресурсів і навести елементарний порядок. Чим суттєво збільшити надходження до різних бюджетів і покращити матеріальні становища місцевих громад.
*фотографії, використані в публікації - ілюстровані!
- 21% українців, які хотіли б емігрувати – це катастрофа Володимир Горковенко 16:07
- Як ШІ змінює закупівлі: клієнти-машини та криза кадрів Марина Трепова 15:12
- Пеня на заборгованість по аліментах: поняття, порядок нарахування та граничний розмір Леся Дубчак 15:01
- Правила ефективного партнерства в адвокатурі Тетяна Лежух 13:33
- Перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС: виклики та перспективи після 15 місяців конфлікту Олег Вишняков 13:25
- Як корпоративний медичний одяг змінює клініку: мій досвід Павло Астахов 09:26
- Нюанси ввезення пального в Україну через кордон для власного споживання Дмитро Зенкін вчора о 15:47
- Як та куди інвестувати на фондовому ринку США Євген Кондратьєв вчора о 15:30
- Неконституційність п.п.7 п.1 ч.2 ст.4 щодо ставки судового збору за подання касації Світлана Приймак вчора о 14:30
- Позбавлення пільг китайських маркетплейсів: якими будуть наслідки? Єфрем Лащук вчора о 11:36
- Як Трамп зробить видобуток великим знову? Ксенія Оринчак вчора о 11:31
- Зміна світового порядку: виклики та можливості нового часу Юрій Гусєв вчора о 09:16
- Оцінка ефективності медіа: що робити, коли даних недостатньо? Вікторія Новак 20.01.2025 18:42
- Воднева економіка України: регуляторні виклики та економічна доцільність Олексій Гнатенко 20.01.2025 13:41
- Чи підходить Польща для реєстрації ІТ бізнесу? Сергій Барбашин 20.01.2025 11:53
-
Забудьте про молодь. Її в Україні не буде
Думка 4589
-
Меланія Трамп на інавгурації 2025: два елегантні образи — у капелюсі вдень, у сукні ввечері
Життя 3352
-
Між правами бізнесу та покаранням за корупцію. Чому правки Лозового викликали дискусію
Бізнес 2585
-
Трамп пообіцяв запустити посилене буріння нафти та знизити ціни на енергоресурси
Бізнес 2521
-
"Січневий яйцепад". Хто обвалив ціни на яйця
Бізнес 2452