Куди зникають мільйони з лісгоспів Волині?!
Волинський ліс: кому вигода, а кому й шкода?

Середній місячний об’єм лісоматеріалів, який переробляється лісгоспами Волині – 25 тисяч м3 кругляку. З цієї сировини, в результаті переробки, виходить 9505,7 м3 готової продукції, таким чином – коефіцієнт складає 2,63 (25 000 м3 : 9505,7 м3).
Експортують державні підприємства свою перероблену продукцію за ціною 1 м3 = 93 євро, а справжня ринкова вартість – 115 євро. Різниця з кожного кубометра – 22 євро.
Якщо запропонувати палетну дошку за ціною 93 євро за 1 м3, то заінтересованих покупців не те що шукати не прийдеться, лісгоспи вимушені будуть відбиватися в прямому розумінні цього слова.
Рахуємо упущену вигоду: 22 євро х 9505,7 м3, то загальна сума складе 209 125 євро щомісячно. Що за середнім курсом євро до гривні (1 євро = 34,25 гривень) сума упущеної вигоди складає 7 162 544 гривень (209 125 євро х 34,25 грн).

Звісно, такі ризики від господарської діяльності можна було б пояснити як завгодно, в тому числі – особливостями зовнішньоекономічної діяльності, довгостроковими контрактами тощо. Однак, все це зводиться більше до переслідування особистих комерційних інтересів. Звісно, з тіньовими коштами у формі готівки, які отримуються, як результат, можна впливати на різні процеси та навіть на контролюючі органи.
Набагато вигідніше лісгоспам продавати ліс кругляком на відритих торгах, ніж займатися його переробкою. Середня ціна лісу-кругляку класів «С», «D» коливалась в межах 1250 грн (без ПДВ) за 1 м3. Для виготовлення 1 м3 готової продукції державному підприємству необхідно використати 2,63 м3 кругляку, іншими словами – 3287 грн (1250 грн х 2,63 коефіцієнт), що дорівнює 96 євро. Продавши приватним лісопереробникам без подальшої власної переробки і експорту державний сектор економіки отримав би на 3 євро більше (96 євро – 93 євро) з кожного метра кубічного. Враховуючи місячні об’єми переробки сировини, а це 9505,7 м3. Недоотриманих коштів за один місяць назбирається до мільйона гривень, а саме: 976 710 грн (9505,7 м3 х 3 євро х 34,25 грн). Це знову та ж упущена вигода і своєрідна плата за відмову від відкритих торгів деревиною.
Обласні управління лісових та мисливських господарств неефективно «координують» діяльність лісгоспів області і не спроможні оперативно виходити з кризових ситуацій. Результат? Упущена вигода, і в першому, і в другому випадку досягає мільйонів гривень.
Додати до цих розрахунків відсутність прозорого ринку деревини, маніпуляції під час рубок і транспортування і можна прийти до висновку, що окремим чиновникам і підприємцям Волинський ліс приносить вигоду, а місцевим громадам і суспільство завдає шкоду!
Можна порівняти господарський, матеріальний, технічний стан лісгоспів, які не мають власної переробки деревини, тому й активно розвиваються, з тими, хто це здійснює. Результати ефективності господарювання лежать на поверхні, їх зможе помітити навіть неозброєним оком. Що ж роботи в такому випадку? Непотрібно вигадувати велосипед, а є потреба в елементарних заходах: 1) кадровій реформі, 2) наведенні порядку і забороні власної переробки і 3) системних підходах до управління лісовою сферою, створення відкритих та прозорих правил ринку деревини.

Упущена вигода для державних підприємств майже завжди дорівнює надмірним прихованим доходам чиновників лісового господарства.
Обласні управління лісових та мисливських господарств, на жаль, продовжують нав’язувати керівникам неефективну власну переробку і нарощувати її об’єми! Парадокс, чи не так? Однак, коли заглянути за лаштунки прихованого господарювання, стає зрозумілою їхня логіка – надмірне власне збагачення і подвоєння власних статків.
Сподіваюся, рано чи пізно, відповідальні чиновники зможуть порахувати і звести цифри і числа до купи, які пов’язані з власною переробкою деревини та тіньовим обігом природних ресурсів і навести елементарний порядок. Чим суттєво збільшити надходження до різних бюджетів і покращити матеріальні становища місцевих громад.
*фотографії, використані в публікації - ілюстровані!
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков вчора о 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький вчора о 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Eнергетичний дарвінізм: юридична стратегія M&A в умовах кризи Ростислав Никітенко 14.09.2025 21:07
- Життя починається за межами зони комфорту: як наважитися на зміни Олександр Скнар 14.09.2025 13:00
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів Арсен Маринушкін 13.09.2025 17:30
- Як готелю вижити без світла і тепла: уроки енергетичної автономії Роман Сидоренко 13.09.2025 13:40
- Правда, Пятачок? Володимир Стус 12.09.2025 20:42
- Соціальні пріоритети програми дій Уряду на 2025-2026 рік 396
- Дипломатія кадрових помилок 320
- Всередині бульбашки: як соціальні медіа спотворюють політичну реальність 142
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів 131
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 99
-
Bloomberg: Німеччина змінила позицію щодо використання заморожених активів РФ
Фінанси 8674
-
Суди, банкрутства та арешти. Що відбувається з одним із найбільших виробників ліків
Бізнес 6787
-
Несподіванка для Москви. Яку зброю Україна отримає від США в перших пакетах PURL
4224
-
Друга найбільша криптовалюта світу сягне $4300 до кінця 2025 року – прогноз Citigroup
Фінанси 4115
-
Чотириденний робочий тиждень – чи готова до цього Україна і що каже світовий досвід
Життя 3818