Куди зникають мільйони з лісгоспів Волині?!
Волинський ліс: кому вигода, а кому й шкода?

Середній місячний об’єм лісоматеріалів, який переробляється лісгоспами Волині – 25 тисяч м3 кругляку. З цієї сировини, в результаті переробки, виходить 9505,7 м3 готової продукції, таким чином – коефіцієнт складає 2,63 (25 000 м3 : 9505,7 м3).
Експортують державні підприємства свою перероблену продукцію за ціною 1 м3 = 93 євро, а справжня ринкова вартість – 115 євро. Різниця з кожного кубометра – 22 євро.
Якщо запропонувати палетну дошку за ціною 93 євро за 1 м3, то заінтересованих покупців не те що шукати не прийдеться, лісгоспи вимушені будуть відбиватися в прямому розумінні цього слова.
Рахуємо упущену вигоду: 22 євро х 9505,7 м3, то загальна сума складе 209 125 євро щомісячно. Що за середнім курсом євро до гривні (1 євро = 34,25 гривень) сума упущеної вигоди складає 7 162 544 гривень (209 125 євро х 34,25 грн).

Звісно, такі ризики від господарської діяльності можна було б пояснити як завгодно, в тому числі – особливостями зовнішньоекономічної діяльності, довгостроковими контрактами тощо. Однак, все це зводиться більше до переслідування особистих комерційних інтересів. Звісно, з тіньовими коштами у формі готівки, які отримуються, як результат, можна впливати на різні процеси та навіть на контролюючі органи.
Набагато вигідніше лісгоспам продавати ліс кругляком на відритих торгах, ніж займатися його переробкою. Середня ціна лісу-кругляку класів «С», «D» коливалась в межах 1250 грн (без ПДВ) за 1 м3. Для виготовлення 1 м3 готової продукції державному підприємству необхідно використати 2,63 м3 кругляку, іншими словами – 3287 грн (1250 грн х 2,63 коефіцієнт), що дорівнює 96 євро. Продавши приватним лісопереробникам без подальшої власної переробки і експорту державний сектор економіки отримав би на 3 євро більше (96 євро – 93 євро) з кожного метра кубічного. Враховуючи місячні об’єми переробки сировини, а це 9505,7 м3. Недоотриманих коштів за один місяць назбирається до мільйона гривень, а саме: 976 710 грн (9505,7 м3 х 3 євро х 34,25 грн). Це знову та ж упущена вигода і своєрідна плата за відмову від відкритих торгів деревиною.
Обласні управління лісових та мисливських господарств неефективно «координують» діяльність лісгоспів області і не спроможні оперативно виходити з кризових ситуацій. Результат? Упущена вигода, і в першому, і в другому випадку досягає мільйонів гривень.
Додати до цих розрахунків відсутність прозорого ринку деревини, маніпуляції під час рубок і транспортування і можна прийти до висновку, що окремим чиновникам і підприємцям Волинський ліс приносить вигоду, а місцевим громадам і суспільство завдає шкоду!
Можна порівняти господарський, матеріальний, технічний стан лісгоспів, які не мають власної переробки деревини, тому й активно розвиваються, з тими, хто це здійснює. Результати ефективності господарювання лежать на поверхні, їх зможе помітити навіть неозброєним оком. Що ж роботи в такому випадку? Непотрібно вигадувати велосипед, а є потреба в елементарних заходах: 1) кадровій реформі, 2) наведенні порядку і забороні власної переробки і 3) системних підходах до управління лісовою сферою, створення відкритих та прозорих правил ринку деревини.

Упущена вигода для державних підприємств майже завжди дорівнює надмірним прихованим доходам чиновників лісового господарства.
Обласні управління лісових та мисливських господарств, на жаль, продовжують нав’язувати керівникам неефективну власну переробку і нарощувати її об’єми! Парадокс, чи не так? Однак, коли заглянути за лаштунки прихованого господарювання, стає зрозумілою їхня логіка – надмірне власне збагачення і подвоєння власних статків.
Сподіваюся, рано чи пізно, відповідальні чиновники зможуть порахувати і звести цифри і числа до купи, які пов’язані з власною переробкою деревини та тіньовим обігом природних ресурсів і навести елементарний порядок. Чим суттєво збільшити надходження до різних бюджетів і покращити матеріальні становища місцевих громад.
*фотографії, використані в публікації - ілюстровані!
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність Інна Лукайчук вчора о 16:54
- Як мислити як донор: головний секрет ефективного грантрайтингу Олександра Смілянець вчора о 16:36
- Не родина, але й не інтернат: що ж таке "Сімейна домівка"? Микола Литвиненко вчора о 10:43
- Як техніка "Помодоро" перетворює хаос у фокус: секрет ефективності за 25 хвилин Олександр Скнар 22.10.2025 22:30
- Вигоряння в команді: чому не завжди справа в перевантаженні Тетяна Кравченюк 22.10.2025 17:42
- Чому стартапи помирають: п’ять фінансових пасток Антон Новохатній 22.10.2025 16:35
- Чистота як стратегія: чому бізнеси майбутнього не можуть ігнорувати фасіліті Людмила Литвиненко 22.10.2025 15:13
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту Галина Скіпальська 22.10.2025 14:53
- Будівельні тенденції у Львові: свіжі цифри Любомир Зубач 22.10.2025 14:50
- Енергетична помилка Євген Магда 22.10.2025 10:52
- Грант – не гарантія успіху: як не "згоріти" після перемоги Олександра Смілянець 21.10.2025 06:45
- Як Принцип Парето 80/20 перетворює перевтому на фокус і прибуток Олександр Скнар 20.10.2025 23:04
- TikTok та Твіттер як зброя Росії Михайло Стрельніков 20.10.2025 18:25
- Скільки насправді коштує ваш ІТ-бізнес: тверезий погляд Анна Одринська 20.10.2025 15:30
- СУР, незвичні запити та спокій платника Ганна Ігнатенко 20.10.2025 10:36
-
Китай заблокував експорт чипів Nexperia: Європа на порозі автокризи
Бізнес 38947
-
Вчені назвали, яку кількість кроків слід проходити літнім людям, щоб прожити довше – дослідження
Життя 25505
-
Культурний розрив: які звички міленіалів викликають стрес у зумерів – добірка
Життя 5466
-
Шведський оборонний гігант планує виробляти системи ППО в Україні
Бізнес 4546
-
Як сформувати звичку рухатись, не кинути навіть під час війни – і що таке "фітнес-невроз"
Життя 4291