Антивоєнна творчість "Ногу свело": розмова з лідером гурту Максом Покровським

Макс там давно вже не живе, він є громадянином США. Просто для важливих слів, як сказаних у розмові з журналістом, так і написаних для пісні, артистам часто потрібно “дозріти”. Обдумати, сформулювати, відчути.

Одразу після нападу Росії на Україну Макс написав сингл “Нам не нужна война”. І реакція з Москви не змусила на себе чекати — артисту виписали протокол у справі про “дискредитацію” армії. А потім була пісня “Україна”, що стала культовою і набрала мільйони переглядів. У День Незалежності України відбулася прем’єра пісні українською мовою.

“Я почав писати антивоєнні пісні, щоб висловитися, а не потрапити в хіт-паради”

Концерти в різних країнах Європи і не тільки, фільмування кліпів, зустрічі з фанатами — все це було незмінним багато років. А потім змінилася тема багатьох синглів, та й внутрішній настрій музиканта. І рубіконом стало 24 лютого 2022 року. Максим Покровський був того дня за тисячі кілометрів від України і Росії. Від епіцентру подій, від ракетних атак. Але цей день він пам’ятає.

“24 лютого ми з дружиною Танею і з нашою донькою Таїсією були на Ямайці. Було якесь бажання трошки відпочити морально і фізично. Ми дуже втомилися морально до того моменту вже. Коли це сталося, у нас був ранній ранок. Ми були на зв’язку з нашим сином Іллею, який на той час ще разом із моєю мамою, тобто його бабусею, перебував у нас на дачі під Москвою. І на два континенти лунав, гримів мат, страшний, жахливий мат, тому що емоції зашкалювали”, — згадує артист.

Але одна справа було засудити Кремль і виступити проти війни в розмовах із рідними чи друзями, а зовсім інша — зробити це публічно. Адже багато колег артиста досі відмовчуються… “Нам не потрібна війна”, — сказав, вірніше проспівав ці слова Макс.

“Вона була зроблена дуже швидко. Щоправда, вийшла у світ усе-таки за кілька тижнів потому, тому що нам потрібно було закінчити відпустку, повернутися в Нью-Йорк, де я вже в студії її і записав. Мене Таня ледве утримувала від того, щоб я ось так із притопами-прихлопами цю пісню не випустив а капела. Все-таки ми вирішили почекати буквально пару тижнів, щоб зробити все якісно”, — розповів Покровський.

“Покоління Z”, “Гойда, орки”, “Назад, Россия”… Назви говорять самі за себе. Макс у перші місяці війни написав цілий цикл антивоєнних пісень і зняв на них кліпи. Каже, розумів, що в Росії це буде багатьох дратувати. Але був упевнений, що адекватні люди все зрозуміють.

“Перші пісні антивоєнного циклу для мене мали більше значення, ніж пости в соціальних мережах, заяви. Снобістська частина російськомовної інтелігенції почала закидати мені, що в мене досить швидкі й плакатні пісні. Ці недоумки не зовсім зрозуміли, що я займався не створенням пісень, які, на мій погляд, повинні були зайняти місця в хіт-парадах. А я займався створенням якихось тверджень. Їхнє завдання було вельми конкретне і вузько спрямоване”, — міркує артист.

Пісня “Нам не нужна война” не пройшла і повз цензорів. І Максу прилетів протокол про те, що цією піснею він дискредитує російську армію. Вимога до людини, яка живе на іншому континенті, з’явитися в московський суд — знущальна. Як, власне, і саме обвинувачення. Покарати фінансово музиканта в російської феміди не вийшло.

Потім з’явився перший варіант пісні “Україна”. Мільйони переглядів, тисячі коментарів. Зокрема й від росіян. Ось деякі з них:

“Слухаємо вдома з дітьми, випадково на вулиці дочка п’яти років почала співати, я ледве зомліла, як так жити, скільки можна мовчати”.

“Слова пройшли через серце і душу! Поставив собі на дзвінок. Коли дзвонять, бачу, як на мене, звертають увагу Z-патріоти. Поки живий! Спасибі тобі Максим!!!”.

“Спасибі Максим, і звичайно твоїй команді!!! Не бійтеся і ми боятися не будемо!!! Перемоги вам рідні!!!”.

Зрозуміло, що творчість Максима не могла пройти повз тих у Москві, хто оголошує зараз людей “іноземними агентами”. Адже тут цілий набір: і інтерв’ю українським ЗМІ дає, і пісні пише не просто проти війни, а вже конкретно, про Україну.

“Так, підтверджую: я — “іноагент”. На моє життя цей статус справив поки що досить мінімальний вплив, тому що мої зв’язки з Росією, зокрема, фінансові, залишилися досить кумедними. Наприклад, оскільки в нас там є непродана квартирка, доводиться платити за комунальні послуги. І протягом року над нами прудко знущаються. Тобто нам висилають якісь приголомшливі за своєю величиною рахунки за використання води тощо, не дають можливості їх опротестувати.

Щоб зберегти квартиру, один раз ми заплатили якусь нечувану суму. Ось тепер мені знову через довго тимчасово заборонено виїзд із РФ, куди з моменту початку війни моя нога не ступала”, — розповів Покровський.

“Санкції мене не змінять”

В основі російської системи покарань для незгодних зараз — гроші. Згадав слово “війна”, висловив свою думку в соцмережах — “потрапив” на гроші. Не поставив плашку з попередженням, що ти “іноагент” — плати. За несплату штрафу можуть забрати майно. Якщо ти — творча людина, музикант, але при цьому визнаний “іноагентом” — забирають твої гонорари. Фактично крадуть гроші, зароблені талантом. Так, у РФ вигадали дуже зручний спосіб поповнення підірваного санкціями, “дірявого” бюджету.

“Зовсім нещодавно стався досить кумедний діалог із російською спільнотою, яка мені вже рік не виплачує жодних авторських гонорарів… Вони кажуть, що це пов’язано з “іноагентством”, але статус було надано мені у квітні цього року. А гроші мені не платять уже з початку війни”, — розповів артист.

Чи можуть вплинути якісь фінансові санкції на людину, впевнену в тому, що ракетні удари по мирних містах — це абсолютне зло? Звісно, ні. До річниці початку війни Макс і його гурт “Ногу свело” записали другий варіант пісні “Україна”. Текст залишився колишнім, але додався приспів українською мовою. Нове аранжування — духові інструменти і навіть орган. Кліп знімали в соборі.

Війна змінила репертуар гурту “Ногу свело”, географію виступів, і, звісно, частково аудиторію. Те, що додалося шанувальників серед українців — не дивно. Це добре видно з коментарів у соцмережах. Як, утім, не дивно й те, що “відпали” ті, хто вірить офіційній російській пропаганді.

“Концертна аудиторія і та аудиторія, яка у нас була раніше і стала зараз, відрізняються. Тому що аудиторія, яка була в нас раніше, поступово відбруньковується і хтось навіть досить давно на нас просто “забив”. Ця аудиторія може з’являтися ще й з якимось уїдливим коментарем. Але фізично на наших концертах така аудиторія не з’являється. Все-таки ніхто не платитиме гроші, щоб дивитися на тих, кого він не хоче бачити.

Ми прекрасно розуміємо, що аудиторія, яка перебуває за межами РФ, це все-таки люди, яким не потрібна війна, які тією чи іншою мірою тікали від війни”, — міркує виконавець.

“Я хочу приїхати в Україну, але зробити це з повагою”

Макс розповів, що в Україні, а саме в Дніпрі живе його тітка, він із нею часто спілкується. Дізнається про те, що відбувається, з перших вуст. Чи реально зараз залишатися поза політикою, як це намагаються робити багато хто в Росії, закриваючи очі на реальність і запевняючи, що музика — поза політикою? Для Максима відповідь однозначна: зараз це неможливо. І всупереч розхожій фразі “коли говорять гармати, музи мовчать”, артист має змогу передавати у віршах і музиці свої почуття.

“Я б залюбки не мав жодного стосунку до політики, але просто стався драматичний перелом у стані суспільства. І тоді ти вже просто мусиш, ти мусиш. Собі, своїм дітям, планеті, постраждалому українському народу. Тому муза — це просто в цьому випадку, в хорошому, шанобливому розумінні слова — робоча конячка, яка повинна допомагати мені вкладати в ритм, у вірші, в мелодію те, що просто необхідно сказати”, — переконаний Покровський.

Пісні-пости, деякі з яких можна лише скандувати — це вже не просто музична творчість. Це заклик Макса до тих у Росії, хто досі не зрозумів, що не можна як страус засунути голову в пісок і чекати, доки все закінчиться саме.

“Та сама інтелігенція, яка не керує своїм народом, яка не веде вперед свій народ. Ось усі ці розумники, які зараз наступають на ті самі граблі. Можливо, я з ними навіть не захочу говорити. Я зараз із ними опосередковано говорю. Тому муза повинна працювати так, як вона може”, — вважає музикант.

Макс розповів, що готовий був приїхати з концертом свого гурту до України ще до війни, але на заваді стала пандемія коронавірусу та пов’язані з нею обмеження. Потім почалася війна. Але бажання приїхати і дати концерти для українців вона не зупиняє. Радше, навпаки.

“Я давно хочу приїхати в Україну. Я хочу бути свідком того, що накоїли ці звірі. Я в жодному разі не намагаюся перебільшити значущість своєї скромної персони. Але все-таки до цього візиту потрібно готуватися. Він має бути правильно підготовлений. З’явитися в Україні для чого? Не для того, що я такий гарний побував тут. Потрібно це зробити дуже тонко, шанобливо стосовно України. Іноді не сунути свій ніс більш правильно, ніж ходити”, — каже Покровський.

Музикант підтримує Україну не тільки у своїх піснях. Він допомагає фінансово. Гурт “Ногу свело” проводить антивоєнний тур, кошти від якого йдуть на гуманітарну допомогу, наприклад, на купівлю машин швидкої допомоги. Але все ж, як не банально це прозвучить, головна зброя артиста — його пісні. Культовий сингл “Україна”, що став культовим, уже повністю перекладено українською мовою — цей варіант пісні присвячений Дню Незалежності нашої країни.

Покровський зазначив, що працював над піснею і кліпом із низкою українців. Вони займалися не тільки просуванням синглу, а й допомагали артисту з вимовою.

Антивоєнні пісні гурту “Ногу свело” звучать зі сцен у багатьох країнах світу. Але тільки не в Росії, де їхнього автора оголосили “іноземним агентом”. Абсурд? Так. Ось тільки в країні, яка розв’язала війну, так не вважають. Там уже звичними стали обшуки, затримання, доноси і тортури.