Реєстр пошкодженого майна: як громадянам та бізнесу зафіксувати збитки, спричинені війною
26 серпня Міністерство інфраструктури та Мініцифри презентували Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій.
Внаслідок збройної агресії рф наші громадяни зазнали колосальних збитків: пошкоджені домівки, втрачені автомобілі, знищенні цінні речі, які становили матеріальну основу життя. У цифрах не виразити того горя, що спричинила війна. Безліч людей були вимушені покинути свій дім, перенести розлуку з рідними, спостерігати, як результати багаторічної праці знищуються за мить.
Не менших втрат зазнали вітчизняні компанії та окремі підприємці. Засоби виробництва, продукція, цілі майнові комплекси враз були знищені ворогом. Укупі з пошкодженням логістичних ланцюжків і спровокованою війною евакуацією населення це призвело до припинення виробничої діяльності багатьох суб’єктів, які формували валовий внутрішній продукт України.
У такій ситуації критично важливим було створити механізм фіксації та накопичення інформації про руйнацію згаданих активів, у тому числі тих, що належать юридичним особам, аби в найближчому майбутньому забезпечити достатнє відшкодування як громадянам, так і бізнесу. Відповідь від Уряду України не забарилася.
26 серпня Міністерство інфраструктури та Міністерство цифрової трансформації презентували Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій. Давайте розбиратися, яке правове підґрунтя створення цього інструменту, як громадянам і бізнесу з ним взаємодіяти та до чого призведе запровадження Реєстру.
26 травня набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року № 505 про внесення змін до наступних актів:
- Постанови Кабміну № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації»;
- Постанови Кабміну № 380 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок агресії Російської Федерації».
Зміни, передбачені в даному акті, запустили процес створення інформаційної системи - Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі - Реєстр).
Реєстр ведеться державною мовою та містить інформацію про:
- пошкоджене та знищене нерухоме майно;
- фізичних і юридичних осіб, нерухоме майно яких пошкоджено або знищено;
- шкоду та збитки, завдані внаслідок пошкодження такого майна.
Адміністратором Реєстру пошкодженого та знищеного майна є державне підприємство «ДІЯ», що належить до сфери управління Мінцифри.
Важливо! До Реєстру вноситься інформація лише про знищене/ пошкоджене нерухоме майно постраждалих осіб:
- будівлі, споруди, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку;
- будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території;
- складові частини будівлі, споруди;
- об’єкти будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
- складові частини квартири;
- лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
1. Як внести дані про своє пошкоджене нерухоме майно?
Постановою Кабміну передбачено 2 способи подачі інформації до Реєстру:
- через “Дію”:
- у розділі “Послуги” в застосунку “Дія” оберіть “Пошкоджене майно”;
- заповніть форму, вказавши необхідну інформацію;
- отримайте заповнену Вами форму на е-пошту.
- через нотаріуса:
Нотаріус у день звернення особи з метою подання інформаційного повідомлення:
- встановлює особу та повноваження її представника (у разі подання інформаційного повідомлення представником);
- заповнює інформаційне повідомлення, яке формується засобами Порталу Дія;
- роздруковує зареєстроване інформаційне повідомлення (за бажанням особи).
2. Яку інформацію необхідно подати?
Для внесення даних про Вас та майно до Реєстру необхідно зазначити:
- особисті дані про громадянина/ інформацію про юридичну особу;
- тип нерухомого майна;
- загальну площу нерухомого майна;
- адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;
- інформацію про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини (у разі потреби);
- форму власності нерухомого майна;
- дату та орієнтовний час руйнування;
- опис пошкодження, зокрема площа або протяжність пошкодженого нерухомого майна;
- фото-, відеофіксацію (за наявності).
Незважаючи на такий довгий список запитуваної інформації, Ви можете заповнити форму доволі швидко. Головне - достовірно та в повному обсязі висвітлити дані.
3. Як Реєстр буде використовуватися?
Інформація, внесена до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, може використовуватися державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами під час здійснення ними повноважень, визначених законом, зокрема для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації.
Крім того, Ви забезпечуєте фіксацію збитків, які були спричинені вторгненням агресора, що гарантує Вам отримання компенсації.
Олена Линник,
керуючий партнер Gryphon Group, юрист, аудитор
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак вчора о 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов вчора о 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 03.02.2025 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 03.02.2025 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 03.02.2025 09:12
- Как уволиться из армии при наличии родственников с инвалидностью: советы Віра Тарасенко 02.02.2025 20:04
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук 31.01.2025 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак 31.01.2025 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак 31.01.2025 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 111
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? 85
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь 76
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? 71
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості 71
-
Канада відповідає США: у магазинах вилучають алкоголь, Онтаріо відмовляється від Starlink
Бізнес 5437
-
НАБУ завершило розслідування справи проти Пашинського і бізнесмена Тищенка
Бізнес 4787
-
Рейтинг найсильніших армій світу в 2025 році: Україна опустилася в рейтингу – чому
Інфографіка 4185
-
Калінінград відріжуть від енергосистеми Росії: це станеться вже цього тижня
Бізнес 2943
-
Україна знайшла нові ринки збуту цукру замість ЄС: експорт зріс на 17%
Бізнес 2304