Реєстр пошкодженого майна: як громадянам та бізнесу зафіксувати збитки, спричинені війною
26 серпня Міністерство інфраструктури та Мініцифри презентували Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій.
Внаслідок збройної агресії рф наші громадяни зазнали колосальних збитків: пошкоджені домівки, втрачені автомобілі, знищенні цінні речі, які становили матеріальну основу життя. У цифрах не виразити того горя, що спричинила війна. Безліч людей були вимушені покинути свій дім, перенести розлуку з рідними, спостерігати, як результати багаторічної праці знищуються за мить.
Не менших втрат зазнали вітчизняні компанії та окремі підприємці. Засоби виробництва, продукція, цілі майнові комплекси враз були знищені ворогом. Укупі з пошкодженням логістичних ланцюжків і спровокованою війною евакуацією населення це призвело до припинення виробничої діяльності багатьох суб’єктів, які формували валовий внутрішній продукт України.
У такій ситуації критично важливим було створити механізм фіксації та накопичення інформації про руйнацію згаданих активів, у тому числі тих, що належать юридичним особам, аби в найближчому майбутньому забезпечити достатнє відшкодування як громадянам, так і бізнесу. Відповідь від Уряду України не забарилася.
26 серпня Міністерство інфраструктури та Міністерство цифрової трансформації презентували Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій. Давайте розбиратися, яке правове підґрунтя створення цього інструменту, як громадянам і бізнесу з ним взаємодіяти та до чого призведе запровадження Реєстру.
26 травня набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 року № 505 про внесення змін до наступних актів:
- Постанови Кабміну № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації»;
- Постанови Кабміну № 380 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок агресії Російської Федерації».
Зміни, передбачені в даному акті, запустили процес створення інформаційної системи - Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі - Реєстр).
Реєстр ведеться державною мовою та містить інформацію про:
- пошкоджене та знищене нерухоме майно;
- фізичних і юридичних осіб, нерухоме майно яких пошкоджено або знищено;
- шкоду та збитки, завдані внаслідок пошкодження такого майна.
Адміністратором Реєстру пошкодженого та знищеного майна є державне підприємство «ДІЯ», що належить до сфери управління Мінцифри.
Важливо! До Реєстру вноситься інформація лише про знищене/ пошкоджене нерухоме майно постраждалих осіб:
- будівлі, споруди, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку;
- будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території;
- складові частини будівлі, споруди;
- об’єкти будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
- складові частини квартири;
- лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
1. Як внести дані про своє пошкоджене нерухоме майно?
Постановою Кабміну передбачено 2 способи подачі інформації до Реєстру:
- через “Дію”:
- у розділі “Послуги” в застосунку “Дія” оберіть “Пошкоджене майно”;
- заповніть форму, вказавши необхідну інформацію;
- отримайте заповнену Вами форму на е-пошту.
- через нотаріуса:
Нотаріус у день звернення особи з метою подання інформаційного повідомлення:
- встановлює особу та повноваження її представника (у разі подання інформаційного повідомлення представником);
- заповнює інформаційне повідомлення, яке формується засобами Порталу Дія;
- роздруковує зареєстроване інформаційне повідомлення (за бажанням особи).
2. Яку інформацію необхідно подати?
Для внесення даних про Вас та майно до Реєстру необхідно зазначити:
- особисті дані про громадянина/ інформацію про юридичну особу;
- тип нерухомого майна;
- загальну площу нерухомого майна;
- адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;
- інформацію про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини (у разі потреби);
- форму власності нерухомого майна;
- дату та орієнтовний час руйнування;
- опис пошкодження, зокрема площа або протяжність пошкодженого нерухомого майна;
- фото-, відеофіксацію (за наявності).
Незважаючи на такий довгий список запитуваної інформації, Ви можете заповнити форму доволі швидко. Головне - достовірно та в повному обсязі висвітлити дані.
3. Як Реєстр буде використовуватися?
Інформація, внесена до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, може використовуватися державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами під час здійснення ними повноважень, визначених законом, зокрема для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації.
Крім того, Ви забезпечуєте фіксацію збитків, які були спричинені вторгненням агресора, що гарантує Вам отримання компенсації.
Олена Линник,
керуючий партнер Gryphon Group, юрист, аудитор
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 592
- Реформа "турботи" 257
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 246
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 163
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 119
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17928
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 15019
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11455
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 9689
-
Росія запустила завод з виробництва патронів для автоматів Калашнікова у Венесуелі
Бізнес 8301