Попит зростає на все: які тренди та зміни відбуваються в телеком-індустрії

Всі прагнуть оптимізації та автоматизації. COVID-19, з наслідковим тотальним переходом на роботу з дому, пришвидшив ці процеси по всьому світу. Доступ в інтернет став не просто потрібним, а необхідним, тим, без чого ми не можемо уявити своє життя. У 2022-ому повномасштабна війна в Україні зробила інтернет однією з головних потреб соціуму, від факту наявності якого часто залежать життя людей. Світові та українські тенденції в телекомі і до війни розвивалися надзвичайно стрімко. Війна ж додала викликів, і зробила українських операторів ще більш загартованими. Телеком-індустрії потрібно швидко адаптуватися під реалії високого попиту на доступ до мережі в умовах постійної нестабільності у світі. Про три тренди, з якими доводиться працювати міжнародним та українським інтернет-провайдерам, розказує в колонці Олена Луценко, виконавча директорка RETN України та Чорноморського регіону – провідного міжнародного магістрального оператора інтернет-послуг в Євразії. 

Тренд №1. Запит на швидший інтернет та більшу пропускну здатність 

Тенденція серед кінцевих споживачів інтернету та бізнесів 

Запити користувачів у пропускній здатності зростають кожен рік. Поки що звичайній людині для забезпечення базових інтернет-потреб, як-от листування поштою, спілкування з друзями в месенджерах, прослуховування музики чи перегляд відео і пошук інформації, достатньо швидкості домашнього інтернету від 10 до 30 Мбіт/с. Однак буває, що всі члени родини знаходяться вдома і одночасно користуються мережею: мама і тато працюють віддалено, старша дитина переглядає онлайн-лекції в університеті, а молодша – мультики. В таких випадках потреба у мінімальній швидкості стрімко зростає. Стає вона більшою і у випадку, коли мережею користується геймер: як правило їхні вимоги до швидкості інтернету вищі, ніж у пересічного користувача. 

Через кілька років ця цифра буде мінімум 100 Мбіт/с. В перспективі вона зросте в 4-5 рази  у найближчі 5-7 років. Попит на більшу пропускну здатність ставатиме все актуальнішим у разі розвитку доповненої реальності, ігрових сервісів та контенту. Пояснення цьому просте: якість контенту підвищується, і кількість бітів, яку він важить, теж зростає. Поява та активний розвиток стрімінгових сервісів є влучним прикладом. 

Швидкість інтернету з кожним роком стає все вища і вища не тільки через трансформацію потреб користувачів. Мільйони корпоративних співробітників перейшли на повний робочий день онлайн, хмарні технології стали ще активніше застосовуватися на підприємствах, а по всьому світу побільшало пристроїв, які підключаються до інтернету. Ці тенденції створюють нові виклики для інфраструктури дата-центрів та телекомунікаційних мереж передачі даних, за допомогою яких і забезпечується той самий зв’язок домашнього ноутбуку з «офісною хмарою», обчислювальними і хостинг серверами в датацентрах по всьому світу. Для потреб бізнесу зараз частіше починають використовуватися інтерфейси 100G, хоча основними протягом останніх 10 років були гігові та 10Г лінки для фізичних зʼєднань.  Зокрема, переваги від цього отримають підприємства, яким потрібна надвелика пропускна здатність для потокової передачі даних або роботи з великими обсягами інформації одночасно тисяч користувачів. Наприклад, стрім-платформи та продуктові IT-компанії з R&D центрами. 

Швидкість інтернету в Україні 

Ми не відстаємо від світових тенденцій. Українці теж з року в рік збільшують апетити щодо швидкості підключення, а оператори ефективно задовольняють нові потреби. Діджитал звіти Datareportal показують, що з 40.89 Мбіт/с у 2019 швидкість широкосмугового інтернету в Україні підскочила до 49.55 Мб/сек у 2020. Продовжує вона зростати навіть під час повномасштабної війни. Згідно зі статистикою Speedtest Global Index швидкість широкосмугового інтернету в Україні у 2022 році була 56.36 Мб/сек. Рік тому вона в середньому дорівнювала 51.7 Мб/сек. 

Пересічний інтернет-споживач може не погодитися і вказати на проблеми з мережею та збільшення часу завантаження щоденного контенту, як от новини, соціальних мереж чи відео. Варто пам’ятати, що постійні обстріли росії наносять значної шкоди телекомунікаційній інфраструктурі. Технічні можливості операторів залишились на такому ж високому рівні, і середня швидкість по країні у довгостроковій перспективі показує тенденцію до зростання. Однак значно розширився діапазон проблем, які погіршують можливість забезпечення безперервного доступу в інтернет на щоденній основі: відсутність електроживлення, пошкодження оптичних ліній, кабелів і телеком-обладнання. 

Оператори продовжують робити все можливе, аби швидкість українського інтернету ставала тільки вища, а мережа була стійка та витримувала ще більше навантаження. Перехід на новітнє, більш потужне обладнання, побудова нових коротших маршрутів, розбудова резервних фізичних оптичних ліній передачі даних – усе це способи покращити мережу. Ми в RETN, наприклад, збільшили вдвічі пропускну здатність магістралі в порівнянні з минулим роком. Також нещодавно відкрили новий маршрут з Одеси в Варшаву в обхід Києва, що надає додаткового резервування. 

Тренд №2. Перебудова логістичних шляхів та розширення запасів обладнання 

Ситуація у світі 

Збільшення пропускної можливості вимагає значної модернізації мережі. Тому оператори мусять замовляти та отримувати нове телекомунікаційне обладнання досить швидко, аби встигати реагувати на запити користувачів. Логістичні ланцюги постачання довго оговтувалися від кризи, спричиненої пандемією COVID-19, а з початком війни росії проти України логістика у світі знову зазнала значних змін. Транспортні компанії мали продумувати альтернативні шляхи на торговельних маршрутах Азія-Європа, що спричиняло затримки у постачанні і дефіцит обладнання по всьому світу. Зараз в телеком-індустрії суттєво збільшились терміни налаштування сервісів великої пропускної здатності, оскільки нове обладнання можна очікувати понад рік. Тому вкрай важливо мати власний запас, передбачаючи попит майже на рік наперед, та запасні частини до нього всією мережею у різних країнах. 

Українські реалії 

На початку повномасштабного вторгнення доставити щось в Україну було важко: черги на кордонах, затори на дорогах і логістичний хаос. Зараз ланцюги поставок відновлені, однак використовувати можна виключно наземний транспорт. Це унеможливлює швидку доставку, постійно треба забезпечувати склад обладнання із значним запасом. Окрім цього ще й не кожен іноземний водій буде готовий зараз їхати в Україну з міркувань безпеки. З хороших новин те, що елементи телекомунікаційної інфраструктури включені до критичного імпорту, тому немає обмежень чи проблем з їхнім ввозом в Україну. 

В березні через знищення обстрілами кількох підсилювальних вузлів RETN наш запас резервів обладнання почав танути на очах. На щастя, обладнання американських виробників Infinera та Juniper було на нашому складі в Ризі та разом з українським перевізником його вдалося довести максимально швидко. Ми постійно  працюємо над закупкою і доставкою додаткових акумуляторів для наших вузлів, щоб забезпечити резервне живлення для нашої магістральної мережі через перебої з електропостачанням. Зараз також разом з одним із підрядників розробили спеціальну процедуру для забезпечення дизельним пальним генераторів по найкритичніших напрямках магістральних ліній. 

Тренд №3. Інтернет-покриття стає все більшим 

Світова тенденція 

У липні цього року кількість користувачів Інтернету становила 5 мільярдів. Тобто дві третини населення планети вже підключене до всесвітньої мережі. Особливо помітний стрибок у збільшенні інтернет-користування за останні кілька років в Африці та на Близькому Сході. Супроводжується глобальна інтернет-експансія і розширенням присутності точок обміну інтернет-трафіком, або IXP, — мережевої інфраструктури, призначеної для з'єднання і міжоператорського обміну IP-трафіком локально в конкретному місті. Ще 20 років тому вони суттєво спрощували взаємодію між місцевими операторами. На разі такі IXP як LINX (London Internet Exchange), DECIX та AMS-IX є помітними учасниками міжоператорської взаємодії на глобальному рівні. Українські оператори теж часто є учасниками перелічених світових IXів. 

Стає у світі все більше і мереж доставки контенту, або CDN — взаємопов'язаних серверів, які прискорюють процес завантаження веб-сторінок програм із високим навантаженням. Зазвичай такі сервери встановлюються на мережах операторів і допомагають задовольнити великий попит користувачів одночасно, наприклад в момент виходу нової версії гри, оновлення операційної системи чи надто популярного застосунку.  Вони значно спрощують користувачам доступ до контенту з іноземних сайтів. 

Мережеве покриття в Україні 

За останні 20 років значно виросло покриття території України широкосмуговим доступом до інтернету. У 2004 лише 12% населення мало доступ до світової мережі. Разом з тим відсутність ліцензування на ринку надання послуг доступу до інтернету, доступна інфраструктура, вроджена українська особливість знаходити рішення на попит помножена на якісну інженерну освіту забезпечили стрімкий розвиток мереж передачі даних. На разі в Україні найшвидший та найдешевший доступ в Інтернет для домашнього користувача у всій Європі. За статистикою  Міністерства Цифрової Трансформації на кінець 2021 інтернет-проникнення досягло позначки в 90% українських домогосподарств. Це в тому числі стало результатом проєкту субвенції для віддалених населених пунктів сільської місцевості у 2021 році, в рамках якого було побудовано більш ніж 20 000 км оптоволоконних мереж по всій Україні.   

Наразі інтернет-доступ не такий стабільний через аварії електроживлення на вузлах деяких операторів, та все ж він працює для всіх українців. Неймовірними зусиллями  телекомунікаційні мережі постійно відновлюються після регулярних пошкоджень по території майже всієї країни, в тому числі в деокупованих регіонах: у Харкові та частині Херсонської області. Українські провайдери зв’язку показали всьому світу приклад мужності і стійкості, оперативно та якісно долаючи виклики, спричинені війною. Тому я б зафіксувала ще один світовий тренд, на цей раз вже не тільки для телеком-сфери: бути такими ж сміливими та витривалими, як українці.