Фальсифікації та залякування: як Росія провела нелегітимні вибори на окупованому Сході
І хоча в Москві вже заявили про “чесну перемогу” правлячої партії, численні фальсифікації при практичній відсутності міжнародних спостерігачів говорять про зворотне.
У неділю, 19 вересня, в Росії завершилися вибори до Державної думи, що тривали три дні. Окрім інформації про масові фальсифікації та примусове голосування на користь правлячої партії “Єдіная Росія”(ЄР), організоване Кремлем “волевиявлення” є викликом для цивілізованого світу. Москва долучила до виборів не лише мешканців окупованого Криму, але й окупованих районів Луганщини та Донеччини, що є порушенням Конституції України, а також суперечить нормам міжнародного права.
І хоча в Москві вже заявили про “чесну перемогу” правлячої партії, численні фальсифікації при практичній відсутності міжнародних спостерігачів говорять про зворотне.
Ситуація в Росії
Цьогорічні вибори – дуже важливі для РФ, фактично вони є генеральною репетицією перед виборами президента Росії, що мають відбутися у 2024 році. Тож у Москві не скупились на інструменти для забезпечення пристойного “результату” президентської сили.
Рейтинги правлячої партії “Єдіная Росія” (ЄР) з кожним роком падають. У лютому ЄР мала всього 27% підтримки, а це тривожний дзвіночок для Путіна, який і далі планує керувати РФ. Проте, настрої у суспільстві не найкращі, росіяни не вірять, що лідери РФ здатні впоратися із ситуацією – в країні серйозна ситуація із Covid-19 – протягом літа там фіксували рекордні показники смертності.
Тож поки світ спостерігав за ситуацією у Білорусі, у Росії закривали опозиційні ЗМІ, масово знімали з виборів опозиційних кандидатів та порушували проти них кримінальні справи. У липні федеральна служба з нагляду за масовою інформацією “Роскомнадзор” заблокувала майже 50 сайтів та вимагала видалити сторінки у соцмережах, пов’язані з ув'язненим опозиційним політиком Алєксєєм Навальним та його соратниками. Тож справді опозиційних до влади партій на цих виборах в Росії не було.
Також Москва вдалася до неприкритого підкупу виборців – у серпні Путін заявив про одноразові грошові виплати для пенсіонерів.
Ситуація настільки погана, що Росія пішла ва-банк та вперше вирішила провести нелегітимні вибори і на окупованих Луганщині та Донеччині.
Роспаспортизація
У 2019 році Росія почала масово видавати на окупованих районах Сходу України російські паспорти – наразі їхніми власниками є понад 600 тисяч людей.
У червні цього року, напередодні виборів до Держдуми РФ, цей процес значно прискорився. Єдина причина такого поспіху – забезпечення участі місцевих мешканців у російських виборах. У виданих “паспортах” проставлявся код неіснуючого підрозділу Міграційної служби Ростовської області та не вказувалася прописка, тож такий документ не дає права на соцвиплати, а є лише посвідкою для голосування.
Тільки “Єдіная Росія”
Для забезпечення потрібної явки, а головне — видимості повної підтримки партії Путіна (відповідно і окупації Сходу України Росією), активно залучалася підконтрольна Кремлю влада так званих “республік”.
До виборів тут відбувалися різні заходи “за сприяння”, а часом і за участі представників “Єдіной Росії”, проводилася агітаційна та інформаційна кампанії, зокрема було відкрито 396 інформаційних центрів, де пояснювалось, як треба “правильно” голосувати.
Саме “голосування” відбувалося двома шляхами – системою електронного голосування ДЕГ та на дільницях в Ростовській області РФ. Для останнього був організований спеціальний доїзд. 15 вересня так званий “глава ДНР” Денис Пушилін (у липні виявив бажання стати членом “Єдіной Росії”) заявив про організацію 825 автобусних і 12 залізничних рейсів для “бажаючих” взяти участь у російських виборах.
Та попри такі заяви і цифри, мешканці так званих “республік” не поспішали реєструватися у електронному голосуванні та скаржилися, що їх змушують голосувати за ЄР.
Розуміючи назріваючий провал, підконтрольна Кремлю “влада” вдалася до залякувань та небачених фальсифікацій:
- бюджетників та студентів примушували реєструватися у ДЕГ і “правильно” голосувати;
- разом з реєстрацією деякі громадяни були змушені здавали і доступ до акаунтів у ДЕГ, щоб забезпечити голос за ЄР. Як це працювало видно з відео, опублікованого у YouTube, на ньому адміністратор алчевского центра культури проводить масову фальсифікацію: голосує онлайн з підготовленим списком зареєстрованих у ДЕГ громадян за правлячу російську партію;
- за інформацією російських ЗМІ, деякі громадяни, привезені голосувати у Ростов, не мали російських паспортів, тож вони видавалися їм безпосередньо перед дільницею.
Окрім того, в результаті нелегітимних “виборів” до Держдуми Росії потрапляють і одіозні бойовики “ДНР/ЛНР”. Не важко здогадатися, яку діяльність вони будуть здійснювати у парламенті РФ.
Однак, хоч Москва і задіяла масові фальсифікації та нейтралізувала опозиційних кандидатів, попередні результати виборів говорять про стійку втрату рейтингів путінською партією. Тож, ймовірно, що окрім апробованих 17-19 вересня інструментів втручання у виборчий процес, у Кремлі шукатимуть додаткові шляхи, аби забезпечити Путіну подальші терміни правління.
Якими будуть ці шляхи, залежить також і від міжнародної спільноти, яка не повинна змовчати після зухвалого втягування окупованих районів України у російські вибори й подальшу спробу легітимізації окупації. Диктатори ніколи не зупиняються, їх зупиняють.
- Як правильно перевірити забудовника: про що вам не розкажуть у відділах продажів Антон Мирончук вчора о 19:49
- Інвестиційні підсумки 2025 року. Постмодерн "править бал" Юрій Костоглодов вчора о 17:00
- Інформаційна безпека бренду: практичний протокол захисту від фейків і дипфейків Альона Карпінська вчора о 13:16
- Реабілітація після блефаропластики: коли панікувати не треба, а коли – негайно до лікаря Дмитро Березовський вчора о 10:49
- AI-апокаліпсис, якого не буде Олександр Бутко 09.02.2026 23:00
- Soft Power та культурна дипломатія через системні міжнародні проєкти Ванда Орлова 09.02.2026 15:30
- Пастка автономності: чому власна генерація приносить збитки Ростислав Никітенко 09.02.2026 09:22
- Обшук без паніки: алгоритм дій, який захищає більше, ніж мовчання Вадим Графський 08.02.2026 20:17
- Від івентності до інституційності: як українська культура потребує системи Ванда Орлова 08.02.2026 15:30
- Добре, поки все добре. Чому шлюбний договір – це не про розлучення Надія Вороницька 07.02.2026 17:11
- Пастка "голодного художника": Чому інвестиції в "зручне" мистецтво не приносять дивідендів Ванда Орлова 07.02.2026 15:30
- Перевірка нерухомості перед купівлею та де найчастіше "ламається" угода Вадим Графський 07.02.2026 10:36
- Як перевести прощання зі співробітником із площини емоцій у цифри Олександр Висоцький 07.02.2026 09:09
- Автоматичні штрафи за квоти: об’єктивна відповідальність бізнесу в дії Олександр Рось 06.02.2026 18:06
- Чому український бізнес боїться культури більше, ніж фінансових ризиків Ванда Орлова 06.02.2026 15:30
- Європейський Союз та Україна: від економічної інтеграції до безпекового партнерства 342
- Вплив аудитів Рахункової палати на управління Програмою медичних гарантій 305
- ВП ВС вдруге розглянула питання 10-відсоткового ліміту в публічних закупівлях 224
- Медіаграмотність і глибока стурбованість: розбір без ілюзій 189
- Стандарти доказування у справах про адміністративні правопорушення: аналіз практики 154
-
У Польщі склали список професій, за якими іноземці швидше отримають дозвіл на роботу
Бізнес 7567
-
Київстар і Vodafone хочуть об’єднати вежовий бізнес. lifecell проти
Бізнес 2705
-
126,7 млрд грн чистого прибутку. Який із банків заробив найбільше
Інфографіка 2388
-
Один з улюблених телеканалів Трампа заходить в Україну
Бізнес 2174
-
Ким працювати в епоху ШІ: які професії зростатимуть і з чого почати
Життя 1496
