Про європейську ідентичність та "ідеальний" електорат

Той, хто хоч раз відвідав Європу, повертається звідти вже з іншими поглядами на життя. Чому ж так відбувається? Тому, що в країнах ЄС діють цінності, прописані не тільки законом, а й ментальністю. Наймініатюрніша книжечка, яку я бачив,  завбільшки з нашу монету в п’ять копійок, але вміщує вона в себе найбільші цінності на землі.  Її назва «Мої основні права в Європейському Союзі». Тут прописані найважливіші 54 істини, починаючи від почуття власної гідності, завершуючи рівнем захисту, який тільки може отримати людина від своєї Батьківщини.

Почну з поняття європейської ідентичності, про яку зараз так багато говорять, проте ніхто так і не дає доступного розумінню визначення. Європейська ідентичність - це історична та цивілізаційна спільність, що характеризується визнанням множинності та водночас відмінності.

Думати, що ідея Європи завжди була пов'язана з устремлінням до цінностей свободи, демократії та автономії або ідеї європейського духу було би помилкою.  Історія свідчить, що європейська ідея - скоріше продукт конфлікту, ніж згоди. Проте який! Ідея Європи була підпорядкована національному ідеалу, саме з цієї причини вона розглядалася не стільки як політична єдність, скільки як норма цивілізації, яка регулює конфлікти між націями-державами. Єдина Європа сформувалася завдяки зусиллям урядів країн-учасниць нинішнього Європейського Союзу, в той час як мешканці або не виявляли значної активності, або взагалі не брали участі у формуванні цього інтеграційного об'єднання.

Отже, недостатньо було одного юридичного об'єднання ЄС: необхідно було додати легітимності цьому Союзу в очах звичайних громадян. А для цього потрібні були спільні цінності, які не суперечили б національним особливостям кожної країни. Європейська ідентичність - ключовий елемент, який дозволяє громадянам країн ЄС відчути себе частиною єдиного цілого не тільки через історичні факти або географічне положення. Найбільш важливим є те, щоб громадяни відчувають себе "європейцями", мають спільні цінності. Елементами європейської ідентичності вважаються спільні історичні та культурні корені, економічні та соціальні цілі, демократичні ідеали (правове суспільство, повага до прав людини й таке інше). Саме в цьому контексті можна говорити про "статус європейського громадянина".

Європейська інтеграція мала відбуватися за участю громадян. Їх вільне пересування і вільний вибір місця проживання в ЄС, участь в політиці, реалізація права голосу, безумовно, сприятливо вплинули на обмін ідеями, допомогло європейцям краще дізнатися один про одного, налагодити добросусідські взаємини і таким чином усвідомити свою європейську ідентичність. Отже, євроінтеграція стала результатом прогресивних перетворень, а не простого застосування правових норм.

Згадайте, як були здивовані громадяни європейських країн, коли приїхали до нас на чемпіонат з футболу. Багато з них не мали жодного уявлення про Україну. «Та тут, виявляється, живуть люди, схожі на нас», - ця фраза найчастіше вживалася під час перебування іноземців. Разом з тим мова не йшла про схожість у генотипі. Ця схожість скоріше внутрішня. Ми СХОЖІ. Які ще докази європейської ідентичності потрібні? Якби так само наші співгромадяни масово вільно пересувалися по країнах ЄС і спілкуватися з мешканцями Німеччини, Франції, Італії, Польщі і так далі, у них, ймовірно, не було б іншої альтернативи, як визнати нашу європейську ідентичність.

Інше питання - згадані вище прогресивні перетворення, які мусять бути для нас сьогодні головною метою. Нещодавно в ЗМІ прозвучало, що домовленості у відносинах України з Євросоюзом не працюють. Єврокомісар з питань розширення європейської політики сусідства Штефан Фюле після зустрічі з президентом України Віктором Януковичем заявив, що одне з головних завдань - навчитися спілкуватися один з одним, і до того ж ще й розуміти один одного. На жаль, поки що ЄС часто доводиться говорити у формі монологу. «Якщо навіть і вдається перейти до діалогу та вийти з кімнати переговорів з думкою, що ти, нарешті, відчув порозуміння з українською стороною, через деякий час тебе наздоганяє розчарування. Бо розумієш, що домовленості не працюють», - зауважив дипломат. Він також сказав, що з часом буде видно, «наскільки президент зрозумів важливість дотримання європейських цінностей» і підкреслив, що особливо це стосується майбутніх виборів, які повинні бути чесними і вільними.

Ідеальний електорат для нинішньої влади - це люди, які не усвідомлюють ані своєї національної, ані європейської ідентичності, в них приглушений патріотизм, вони закриті для нового світу, а тому не здатні аналізувати ситуацію. Парламентські вибори-2012 - це перевірка на спроможність наших громадян приймати рішення. Чи зможуть вони довести самим собі, що гідні іншого життя і не хочуть миритися з долею «ідеального» електорату, який останнім часом стає все більше передбачуваним.

Вміння домовлятися, йти на компроміси, визнавати чиюсь правоту - одна з найголовніших європейських цінностей, яка зараз потрібна українському народу. Тільки «увімкнувши» в собі цю цінність, ми зможемо змінити спосіб нашого життя, а водночас і спосіб мислення. Він стане іншим. По-справжньому європейським.