Чи взяли б Україну в ЄС, якби відповідальне громадянство було обов’язковим критерієм?
Громадяни, які переходять дорогу на зелене світло, пристібаються в авто, прибирають за домашніми улюбленцями, сортують сміття та не викидають відходи у ліси та річки.
Десь так ми, українці, уявляємо собі жителів ЄС. Це та “Європа”, до якої ми прагнемо – середовище відповідальних громадян.
Без відповідальних громадян неможливі чесні суди, якісні медицина та освіта, визначна культура та досягнення у спорті. І звичайно, без цього неможлива наша Перемога. Якби культура відповідальності була однією з вимог вступу до Євросоюзу, чи змогла б Україна долучитися вже зараз?
Війна зробила нас більш відповідальними
До повномасштабного вторгнення “культура відповідальності” лежала більшою мірою у філософській площині. Про це було модно говорити, але високі ідеї були надто далеко від наших щоденних турбот. 24 лютого 2022 року все змінило.
За останній рік тисячі українців пішли добровольцями на фронт, стали волонтерами, прихистили переселенців чи перетворилися на системних благодійників, перераховуючи гроші на потреби ЗСУ. Мільйони громадян взяли на себе відповідальність, якої ніколи не мали.
Більше того, бути відповідальним стало життєво необхідним. Відповідальність стала маркером свій/чужий. Почати спілкуватися українською. Зберігати тишу у соцмережах про “прильоти”. Не викладати фото чи відео з військовою технікою. Не поширювати неперевірену інформацію. Допомагати армії та людям, які постраждали від війни. Продовжувати платити податки та багато іншого.
100 відповідальних вчинків громадян
Може скластись хибне враження, що ми стали відповідальними лише з великою війною. Але це не зовсім так. Багато українців робили відповідальні вчинки задовго до цього. Для прикладу, учасники нашого проєкту “100 відповідальних вчинків громадян”.
Ми започаткували цей проєкт 2021 року, щоб сформувати всеукраїнську спільноту відповідальних громадян та підвищити рівень відповідальності українців. Разом із представниками різних областей, об’єднаних спільним бажанням змінювати країну на краще, ми створили список зі 100 відповідальних вчинків. У рамках проєкту ми відвідали 20 різних міст, організували десятки онлайн-воркшопів з експертами на суспільно важливі теми. І зрештою, у 2022 році провели Всеукраїнське опитування за ТОП 100 відповідальних вчинків.
Впродовж двох років ми публікували історії відповідальних громадян із різних регіонів України, щоб надихнути їхнім прикладом інших. Наприклад, як перетворити смітник на сад із творчим куточком, створити інтерактивний словник діалектизмів своєї місцевості, безкоштовно лікувати зуби військовим та багато іншого. Усі ці історії можна знайти на сайті Центру демократії та верховенства права та на нашій сторінці у Facebook.
Кожен відповідальний вчинок – важливий
Кожен відповідальний вчинок – важливий. Це необов’язково має бути щось глобальне. Кожен із нас може бути співтворцем культури відповідальності в українському суспільстві. І почати можна з малого.
Для прикладу, торік ЦЕДЕМ разом із агентством provid провів камапнію “Не додавай роботи” в рамках Кампанії “За безпечні дороги”. Ми закликали всіх учасників дорожнього руху бути відповідальними – дотримуватися правил дорожнього руху, щоб не додавати зайвої роботи рятувальним службам та поліцейським. Адже під час війни вони потрібні набагато більше в інших місцях – розбирати завали, надавати допомогу потерпілим тощо.
Ще один приклад непомітної на перший погляд відповідальної поведінки – пристібатися в авто. Кілька років тому ми також проводили інформаційні кампанії, щоб підвищити культуру відповідальності щодо цього. “Пристібай того, кого любиш” – таким було гасло однієї з наших кампаній.
Громадянське суспільство – відповідальне суспільство
Насамкінець не можу не згадати про роль громадських організацій та активістів. Адже громадянське суспільство – це передусім відповідальне суспільство. Тож радію, що за останній рік з’явилися тисячі нових ініціатив. Лише за 4 перші місяці повномасштабного вторгнення в Україні було зареєстровано 4365 громадських організацій. Вони опікуються найрізноманітнішими сферами – від культури й освіти до реформ і безпеки громадян. Зокрема, багато з них працюють зі Збройними Силами України.
Дуже важливо, щоб ініціативи громадянського суспільства мали державну підтримку. Зараз ми мріємо про те, щоб на рівні держави була закріплена дорожня карта, яка б допомагала розвитку культури відповідальності.
Деякі кроки в цьому напрямку вже зроблені. Нещодавно уряд затвердив План заходів до 2024 року з реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки. Дуже сподіваюся, що нам вдасться втілити намічені там плани.
Чи взяли б в Україну в ЄС, якби критерієм було відповідальне суспільство? Гадаю, що так. Якщо кожен українець робитиме принаймні один відповідальний вчинок щодня.
- Компенсація за форму та спорядження: роз’яснення для військовослужбовців Юлія Кабриль вчора о 16:21
- Дует безпеки: як комплаєнс та служба безпеки захищають компанію Ігор Шевцов вчора о 12:50
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? Лариса Гольник 28.10.2025 19:56
- Мобілізація на папері: чому український бізнес все ще живе в мирний час Дана Ярова 28.10.2025 16:05
- Чому корпоратив треба планувати вже сьогодні та скільки він коштує Олексій Куліков 28.10.2025 14:41
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук 27.10.2025 20:14
- Суд захистив право дитини жити з батьком: рішення Верховного Суду Юрій Бабенко 27.10.2025 17:27
- Тренди фінтеху: як технології розширюють можливості малого і середнього бізнесу Любов Даниліна 27.10.2025 14:26
- Правовий статус ембріонів в Україні: як суди визначають межі репродуктивних прав Леся Дубчак 27.10.2025 14:02
- Невдалі ідеї для першого бізнесу Олександр Висоцький 27.10.2025 13:43
- Вихід на європейські ринки: 5 помилок планування рекламних кампаній Станіслав Галандзовський 27.10.2025 12:24
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор Сергій Комнатний 27.10.2025 10:35
- Поклик усередині: що означає жити в русі душі, а не в тиші страху Олександр Скнар 27.10.2025 10:13
- Енергія-привид: юридичні ризики імпорту та генерації для українського бізнесу Ростислав Никітенко 27.10.2025 09:53
- Фінансова стійкість: як організаціям зберігати розвиток після завершення грантів Олександра Смілянець 27.10.2025 06:25
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 224
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 184
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність 139
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? 109
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність 104
-
Трамп та Сі встановлюють нові правила. П’ять фактів про зустріч, на яку чекали шість років
15445
-
Після санкцій Трампа російський сорт нафти ESPO став дешевшим, ніж Brent
Бізнес 8478
-
"Без води, цукру, консервантів". Родини ветеранів налагодили виробництво соків прямого віджиму
Бізнес 6700
-
Nvidia інвестує $1 млрд у Nokia: акції фінської компанії злетіли на 26%
Бізнес 4474
-
Reuters: Найновіший китайський НПЗ подвоїв імпорт нафти з РФ після введення санкцій
Бізнес 3750
