Оптимальний варіант виборчої системи – відкриті списки
Реаліями сьогодення для українського політикуму є часті зміни типу виборчої системи. Кожен пам’ятає, що до 1998 року народні депутати обиралися за мажоритарною виборчою системою абсолютної більшості, на виборах 1998 і 2002 рр. – за змішаною виборчою систем
Реаліями сьогодення для українського політикуму є часті зміни типу виборчої системи. Кожен пам’ятає, що до 1998 року народні депутати обиралися за мажоритарною виборчою системою абсолютної більшості, на виборах 1998 і 2002 рр. – за змішаною виборчою системою, на виборах 2006 і 2007 рр. – за пропорційною системою із закритими партійними списками. Проте політичний досвід показує, що жодна із цих виборчих систем не змогла гарантувати українцям належного дотримання їхнього права приймати ефективну участь в управлінні державними справами, закріпленого статтею 38 Конституції України.
Але суть навіть не в цьому. Такі кардинальні зміни правил ведення виборчої боротьби аж ніяк не сприяють стабілізації внутрішньополітичної ситуації та унеможливлюють своєчасне узгодження нормативно-правової бази з питань виборчого права. Фактично, законодавство не встигає за змінами виборчої системи, тому існує багато «прогалин», які використовують політичні сили, виборчі комісії, влада для спотворення результатів волевиявлення громадян. Сьогодні назріває черговий етап зміни виборчої системи. Найбільш ймовірним сценарієм розвитку подій буде спроба провладних сил повернутися до змішаної виборчої системи зразка 1998 року. Такий сценарій несе ряд ризиків не лише для опозиційних політичних сил, але й загалом для української демократії.
По-перше: Пропонується підвищення прохідного бар’єру з 3% до 5%. Це прямий шлях до узурпації влади і спотворення результатів волевиявлення громадян. Такий високий прохідний бар’єр може бути доречним хіба що для країн із стабільною політичною системою (США, Великобританія тощо). Для України підвищення прохідного бар’єру є неприпустимим. В разі встановлення 5% прохідного бар’єру до парламенту увійде від сили 3-4 партії. В результаті у парламенті будуть представлені лише великі партії (з потужним капіталом), а малі, хоч і наберуть значну кількість голосів, не зможуть пройти до ВРУ. Тобто, голоси величезної кількості українців просто-напросто не будуть враховані.
Сьогодні потрібно враховувати дві важливі складові: як голосують і як рахують. Серйозна проблема виникає, власне, навколо процесу підрахунку голосів. Так як рахують сьогодні, підтасовують, фальсифікують (в тому числі через недосконалість законодавства), реально потрібно набирати 7 - 8%, щоб виборчі комісії нарахували хоча б 5%. Такий стан справ є неприпустимим, а отже потребує змін. Українська партія за демократичні принципи організації виборчого процесу і за максимально об’єктивне представництво виборців у ВРУ, тому ми пропонуємо знизити прохідний бар’єр до 1%.
По-друге: Дуже важливо, як будуть формуватися та діяти виборчі комісії. Позитивним моментом законопроекту, що пропонується провладною командою є те, що суб’єктами подання кандидатур до складу окружних виборчих комісій можуть бути всі політичні партії, а не тільки ті, що на даний момент представлені в парламенті, як було до цього. Також однозначним позитивом є навчання голів, заступників голів та секретарів ОВК в ЦВК. Це знижує можливість фальсифікацій на етапі підрахунку голосів. Проте не виключає махінацій на підготовчих етапах та у період передвиборчої агітації.
Підтвердженням цьому є небажання народних обранців саме провладного спрямування проголосувати законопроект № 7282 «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони проведення перевірок засобів масової інформації у період передвиборної агітації», яким передбачалося заборонити контролюючим органам здійснювати перевірку ЗМІ саме в період виборчої кампанії. Це в котре підкреслює наміри провладної верхівки потужно використовувати адмінресурс на виборах 2012 року.
По-третє: В разі встановлення змішаної системи, 225 депутатів обиратимуться за мажоритарною виборчою системою. Тут не потрібно бути професіоналом, аби проаналізувати, хто в основному матиме перевагу в цій боротьбі. Це буде прямим шансом для діючої влади «протягнути» своїх кандидатів до ВРУ через використання адмінресурсу. Адже більшість «мажоритарників» будуть висунуті, пролобійовані, профінансовані, одним словом «просунуті» провладною командою. Прийняття такого законопроекту підірве принципи політичної конкурентності, змагальності сторін та пропорційності, і фактично поверне країну в минуле. Тому ми проти змішаної виборчої системи.
Українська партія виступала і послідовно виступатиме за пропорційну виборчу систему із відкритими списками. Це наше ноу-хау, яке вже отримало часткову апробацію під час виборів до Калуської міської ради. Сьогодні експерти Української партії ґрунтовно попрацювали над адаптацією даної виборчої системи до загальнодержавного масштабу і ми готові запропонувати її суспільству.
Найважливішим моментом наших пропозицій є наділити виборця можливістю надавати преференції окремим кандидатам. Остаточний список формуватиметься виборчими комісіями після голосування відповідно до кількості отриманих кандидатами голосів. Перемагають ті, хто отримує більшу порівняно з іншими кількість преференцій.
При цьому кожен кандидат в партійному списку повинен бути закріплений за конкретним виборчим округом, і, в разі його обрання до Верховної Ради, відповідати за нього. Будучи прив’язаним до певного виборчого округу у виборців буде змога відкликати депутата із займаної посади, якщо він буде неналежним чином виконувати свої обов’язки. На наш погляд, запровадження відкритих списків з преференціями дасть змогу подолати недоліки як мажоритарної, так і пропорційної виборчої системи:
- Якісно реалізується територіальне представництво, коли у формуванні реального списку народних депутатів прийматиме участь виборець шляхом надання преференцій тому чи іншому кандидату. Це також забезпечить прив’язаність народного обранця до певної території (виборчого округу), що сприятиме посиленню політичної відповідальності.
- Забезпечиться взаємозв’язок між ступенем електоральної підтримки, отриманої партіями на виборах, та чисельністю наданих їм парламентських мандатів.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87044
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11237
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9244
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5712
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5407