Росія заслуговує на виключення з Ради Безпеки ООН

Російська Федерація досі зберігає привілейоване право вето в Раді Безпеки ООН. Це не лише історичний казус і морально-етична проблема, а й загроза міжнародній безпеці. Світове співтовариство має подвоїти зусилля з реформування Ради Безпеки. Причому уряд Януковича нині просто зобов’язаний долучитися до цієї справи.

Пішов четвертий місяць, як постійний член Ради Безпеки (!) (наголошу на цьому слові) ООН Росія веде безпрецедентну, небезпечну й малозрозумілу торгівельну агресію проти половини Східної Європи. Економічні збитки однієї тільки України перевалили за 3 мільярди гривень, тисячі українців уже втратили через це роботу.

Маленька Литва стала жертвою агресії Владіміра Путіна лиш через те, що прийматиме листопадовий саміт Євросоюзу, на якому очікується укладення Угоди про асоціацію з Україною. Ситуація найкраще характеризується словом "свавілля". В сучасній глобальній економіці такі дії неприпустимі. Коли президент Грузії Саакашвілі підняв питання про це на останній Генеральній Асамблеї ООН, путінські дипломати обізвали його «психічно хворим». Хоча, хто в цій ситуації хворий – питання відкрите навіть для деяких російських оглядачів.

Вчора відбувся черговий суд щодо групи активістів «Грінпіс», заарештованих за акцію протесту на російській буровій платформі. Серед них і українець Руслан Якушев. «Грінпіс» бореться проти всіх компаній і країн, які планують видобувати нафту в Арктиці. Організація завжди визнає певну незаконність своїх акцій, і очікує контрзаходів від усіх урядів. Однак у ХХІ сторіччі лише постійний член Ради Безпеки ООН Росія додумався викрасти мирне іноземне судно «Грінпіс» у нейтральних водах. «Правосуддя» Російської Федерації зараз «шиє» тридцятьом активістам сім років ув’язнення лише за те, що двоє з них причепилися до якірного ланцюга платформи (до речі, також у нейтральних водах). Групу українських рибалок, яка, можливо, рибалила в неделімітованих водах Росії в Азовському морі, просто «заганяли» до смерті прикордонним катером ФСБ.

Перелік внутрішніх і міжнародних дій Москви під категорією «свавілля» можна продовжувати на кілька сторінок. Цей агресивний режим втратив морально-політичне право бути постійним членом Ради Безпеки – головного органу ООН з підтримання міжнародного миру й безпеки. Щонайменше, Росія є поганим прикладом і постійним джерелом аморальних, НЕбезпечних і НЕмирних  прецедентів у глобальній політиці. Не будучи фахівцем із Близького Сходу, я не готовий оцінювати роль Москви (та інших провідних країн) у конфліктах навколо Іраку, Ірану та Сирії. Однак, виходячи з дій РФ у Східній Європі, все стає зрозуміло.

Не хотів би ідеалізувати інших чотирьох постійних членів Ради Безпеки. Не треба перебільшувати й значення цього мандату для міжнародного впливу Кремля. Окрім крісла в РБ, Путін також спирається на успадковану від СРСР ядерну зброю та монопольне становище на газовому ринку Європи.

Водночас дедалі менше підстав для збереження Москвою цього привілейованого крісла. «Клуб» ядерних держав давно розширився за межі післявоєнної п’ятірки. Російська Федерація вже давно «вилетіла» з «п’ятірок» і «двадцяток» найбільш населених, багатих і, найголовніше, найрозвиненіших країн світу. Світ невпізнанно змінився з часу утворення Ради Безпеки ООН у 1945 році.

За даними Світового Банку, валовий національний дохід Росії на душу населення у 2012 р. складав близько 23 тис. умовних доларів. Польща, із аналогічним показником у 22 тисячі, має приблизно такі ж моральні права на членство в Раді Безпеки. Однак на порядок вищим є економічний розвиток, наприклад, зіставної за населенням і площею Канади: 43 тис. умовних доларів. За сукупними показниками розвитку, Російська Федерація перебуває «на різних планетах» із такими країнами, як Німеччина, Японія, Австралія. За таких умов московська верхівка просто некомпетентна й недостатньо відповідальна для розпорядження вищим, ніж у цих країн, міжнародно-правовим статусом.

Саме тому низка провідних країн світу, починаючи з 2004 року, бореться за реформування Ради Безпеки ООН. Цієї осені впливова Саудівська Аравія навіть відмовилася від обрання тимчасовим членом РБ, – вказуючи на несправедливість і неефективність цього органу. Тому враховуючи останню торгівельну агресію Кремля, уряд Януковича зобов’язаний долучитися до цієї міжнародної дискусії в ООН і використати її для тиску на Росію.