Соціологія по НАТО як маркер нашої небезпеки
НАТО-соціологія як маркер: вказує на вразливі регіони і категорії громадян, де робота держави має проводитись з подвійною силою.
"Творчість" російських пропагандистів на початку 2000х
НАТО-соціологія в Україні як маркер: вказує на вразливі регіони і категорії громадян, де робота держави має проводитись з подвійною силою.
Наведу кілька деталей соціологічного дослідження Центру Разумкова "Суспільна підтримка євроатлантичного курсу України", проведеного в 2021 р.
На тлі майже семикратної переваги прихильників вступу до НАТО на Заході (77% — «за», 11% — «проти») та значної переваги в Центрі (58% — «за», 26% — «проти»), на Сході залишається більшою частка готових сказати «ні» (33% — «за», 50% — «проти»). Менш значимою є різниця між противниками (43%) і прихильниками НАТО (38%) на Півдні.
Особливо примітними виявилися відмінності між позиціями респондентів віком 18-29 років та інших вікових категорій, які проживають у східних і південних областях. Так, серед молоді віком 18-29 років частка прихильників вступу до НАТО (49%) помітно переважає частку противників (31%), що діаметрально відрізняється від розподілу думок у всіх інших вікових категоріях.
Невтішні тренди прослідковуються і в соцопитуванні "Сприйняття НАТО на Донбасі та Півдні України", проведеному Центром прикладних досліджень також в поточному році.
Так, несприйняття членства України в НАТО переважає у віковій категорії 30-39 років (34,3%), 40-49 років (43,5%), 50-59 років (41,5%), 60+ (56,2%).
В розрізі рівня освіти та рівня достатку критична кількість противників членства України в НАТо переважає в категорії "неповна середня/середня освіта" (52,1%) та в категорії доходів "часто немає грошей навіть на харчування" (64%).
Отже цільова аудиторія для інтенсивної інформаційної роботи: Південь і Схід України, вікова група 30+.
А тепер головне запитання: Хтось чув про концепцію державної інформаційної політики в галузі безпеки? Можливо, є комунікаційні плани у профільних відомств, відповідальних за євроатлантичну інтеграцію?
Мова, звісно, не про агіт-борди і рекламні стрічки. Я - про державну середньострокову програму інформування населення про безпекову політику України, адаптовану під гуманітарно-соціальні, безпекові потреби громадян Півдня і Сходу нашої держави.
Ми можемо скільки завгодно затверджувати Річні нацпрограми Україна-НАТО з десятками активностей (в «кращих» традиціях не раніше 2-го кварталу) і звітувати про успіхи у впровадженні численних стандартів НАТО, але одна з ключових ланок державної безпекової політики - інформаційно-роз‘яснювальна, викликає багато запитань. Її не відчутно. А «порожнеча», де відсутня цікава і актуальна наша інформація, за законами діалектики буде заповнена чужою, не стану нагадувати якою (RU).
Вступ до НАТО це не виключне питання Міноборони або МЗС, це на 80% цивільно-політичний процес, що охоплює економічну, політичну, соціальну, безпекову сфери. Від якості громадсько-політичного діалогу та залученості інститутів суспільства до євроатлантичної інтеграції залежить її кінцева успішність.
З моменту свого створення, НАТО приділяє важливу роль у розвитку і підвищенні рівня готовності до цивільного захисту серед країн-членів. Стаття 3 Основоположного договору НАТО встановлює принцип стійкості, який вимагає від усіх країн - членів Альянсу «підтримувати і розвивати свою індивідуальну і колективну здатність протистояти збройному нападу». Це передбачає забезпечення безперервності врядування і надання необхідних послуг, до яких належать і стійкі цивільні комунікаційні системи.
Завдання роботи з громадською думкою, донесення коректної інформації до аудиторії, різною за віком, професією і світоглядом вирішується лише за допомогою soft power. Інтегрування жителей Півдня і Сходу в культурно-інформаційний простір України є питанням національної безпеки. Час вивчати кращі практики і надолужувати втрачене.
- Основні аспекти угод злиттів та поглинань (M&A), Тренд - 2025. Артем Ковбель 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль вчора о 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський вчора о 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Искусство наступать на грабли Володимир Стус 31.03.2025 17:05
- Нова судова практика – відсутній обов’язок надсилання копії скарги виконавцю Андрій Хомич 31.03.2025 16:01
- НАБУ: невиправдані надії Георгій Тука 31.03.2025 15:48
- Податкове резидентство для енерготрейдерів з іноземними бенефіціарами Ростислав Никітенко 31.03.2025 12:41
- Фінансова модель університетів майбутнього Віталій Кухарський 31.03.2025 12:21
- Шукайте жінку! Білоруський варіант Євген Магда 31.03.2025 09:09
- Спільний контроль у бізнесі: чому статус має значення? Анастасія Полтавцева 30.03.2025 19:23
- ВВК до 5 июня: нужно ли проходить людям с инвалидностью? Віра Тарасенко 30.03.2025 15:46
- ШАБАК оприлюднив свої висновки щодо трагедії 7 жовтня Георгій Тука 30.03.2025 14:16
-
"Бояться їхати сюди". Українській компанії не вдалося перевезти з Польщі закриту фабрику
Бізнес 79169
-
Зернова асоціація попередила про ризик "технічної зупинки" агроекспорту з України
Бізнес 5833
-
Equinor запустила родовище у Баренцевому морі: потужність – 220 000 барелів нафти на добу
Бізнес 5153
-
Порошенко показав декларацію за 2024 рік: заробив понад 4 млрд грн
Бізнес 4288
-
Зберегти картини Пимоненка. Як у Сумах евакуюють цінні музейні об’єкти на тлі новин про наступ
4013