Особисте зобов'язання у вигляді здачі закордонного паспорту
Як виконати ухвалу суду щодо здачі на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон і як повернути паспорт?
Одним із видів запобіжних заходів є особисте зобов’язання (п. 1 ч. 1 ст. 176 КПК України), і часто одним із таких зобов'язань суди встановлюють обов'язок для підозрюваного здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон. Але процедура виконання такого обов'язку - здачі закордонного паспорту, також процедура повернення закордонного паспорту, у разі якщо кримінальне провадження ще триває, а дія запобіжного заходу вже закінчилися, не регламентована чинним законодавстом, тому тут кожен діє як може.
Який же алгоритм дій особи підозрюваного у такій ситуації, що треба зробити щоб виконати ухвалу.
Єдиним нормативно-правовим актом, що регулював порядок вилучення паспорту у випадку, була Постанова Кабінету Міністрів України від №231 від 31.03.1995р. «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення», але така Постанова втратила чинність з 01 квітня 2015 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №682 та не була замінена іншим документом.
Отож, сьогодні щоб виконати ухвалу суду у кримінальному провадженні в частині особистого зобов’язання щодо обов'язку для підозрюваного здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, необхідно:
1. Знайти адресу на територіального відділення Державної міграційної служби України, та звернутися до них із такими документами:
2. Копія (з мокрою печаткою) ухвали суду про обрання запобіжного заходу
3. Власноручно написана заява про здачу закордонного паспорту на зберігання, з посиланням на ухвалу про обрання запобіжного заходу.
4. Оригінал закордонного паспорту.
У особи, яка подає документи також повинні бути з собою оригінали документів, які посвідчують її особу.
На практиці часто прокурори не звертаються до суду із продовженням дій ухвал про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, тому часто буває так, що дія запобіжного заходу закінчилася, а кримінальне провадження ще розслідується, то як же у такому випадку повернути закордонний паспорт.
Процедура повернення закордонного паспорту також не прописана у чинних нормативних документах, але вона є логічною та діючою у наступному порядку.
1. Після закінчення строк дії запобіжного заходу, який визначений ухвалою суду, підозрюваний або його захисник, повинні звернутися до суду, який видав ухвалу, до слідчого та прокурора, у якого перебуває кримінальне провадження, із заявами про надання інформації у вказаному кримінальному провадженні про те, чи був продовжений строк дії запобіжного заходу, чи обирався новий запобіжний захід, та чи діє будь який вид запобіжного заходу відносно підозрюваного/ обвинуваченого.
2. Отримавши відповіді на подані запити, особа, яка здала паспорт повинна знову звернутися в те саме територіальне відділення Державної міграційної служби України, до якого було здано закордонний паспорт, із наступними документами:
- Запити про надання інформації, які подавалися до суду, слідчого, прокурора, щодо продовження, дії запобіжних заходів.
- Супровідною заявою на підставі якої було здано закордонний паспорт.
У особи, яка подає документи також повинні бути з собою оригінали документів, які посвідчують її особу.
Отже, наведений у цій статті алгоритм працює, і ще раз доводить, що не все врегульовано законами, і ми юристи повинні заповнювати законодавчі прогалини своїм логічним мисленням та знаннями.
- Новий рівень вантажоперевезень: старт контрейлерного коридору Україна – Німеччина Володимир Гузь 12:08
- Партнерство для відбудови: як бізнесу інвестувати в критичну інфраструктуру Ростислав Никітенко 12:03
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1220
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 337
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 153
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 143
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 111
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
18382
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 12300
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11914
-
Навроцький – наступний президент Польщі: що це означає для України
Думка 11900
-
Саус-Падре-Айленд: тропічний острів, де рятують черепах, запускають ракети й плавають дельфіни
Життя 6746