блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
31.12.2015 00:05

Оцініть поему на приземлену тему...

Як ви гадаєте, що є найбільшим досягненням японців 2015 року? Ніколи не здогадаєтесь. Це пояснить колишній київський науковець, а нині учений з Сінгапуру, представивши для доказів і свої переконливі світлини.

 

          Під завісу року не гріх поговорити і на… приземлену тему. Причиною персонально для мене обмовитись з цього приводу став лист давнього приятеля з далекого Сінгапуру. Колишній викладач одного з наших київських вузів, він уже понад чверть віку викладає в одному з тамтешніх навчальних закладів на краю Малаккського півострова, виїздить з лекціями до інших країн, у тому числі й до США. Відтак, розбагатів до мільйона доларів США на рахунку. Без корупції, крадіжок, на законних, казати б, підставах став богачем. Живуть вони з дружиною, колишньою киянкою, як мовиться, в своє задоволення – подорожують світом. Кожного літа відвідують один з куточків світу. Нинішнього року проїхали і вздовж і впоперек всю Японію.

        Першим прилетіло мені чудернацьке запитання. Мовляв, припусти, що його найбільше в тій подорожі по Японії здивувало, вразило у цій найбільш технологічно розвиненій державі світу. Хіба ж можна було мені відгадати? Тим паче, що в Японії я побував аж вісімнадцять літ тому. Там же ж наука давно випередила навіть найсміливіші людські припущення. Можливо, вразили його приручені акули, повітряне таксі над містом, або ж автомобілі без керма, які управляються думками? Спробуй здогадатися…

Чомусь думається, що над моїми припущеннями пан Володимир посміявся. А ось я, їй-право, щиро здивувався його зізнанню. Ви не повірите: в українсько-сінгапурського професора найбільше подивування викликали сучасні японські… туалети. Те, скільки їх повсюдно модерних і показово лискучих знаходиться на всіх трьох тисячах островів в Тихому океані і в морях, що омивають країну. Починаючи від найменш відвідуваних громадських місць, аж до фешенебельних готелів, публічних закладів, на вулицях і майданах – порахувати просто не мислимо. Шикарні, начищені вбиральні майже обов’язковий атрибут кожного громадського, культурного, торгового центру, вулиць навіть села.  Одне слово, вони споруджені замало не на кожному кроці для зручності громадян. І всі без винятку обладнані в одному – високотехнологічному стилі, за єдиним зразком, з одними й тими ж високо індустріальними пристроями. Відрізнятися можуть лише кольорами відтінку стін.

          Ні, це, даруйте, не споконвічний російсько-радянський нужник, з якого ми виросли в школах, військових частинах, кінотеартах, не наші з вами пописані громадські клозети, не розбиті морські гальюни десь в автономній республіці Крим, не пристанційно-залічнині сортири - без паперу, води, дзеркал, а вищий клас санітарно-гігієнічного розряду. В усій без винятку величезній країні! Та що там розповідати, дивіться самі:

лорн

     Як розповідає мій приятель Володимир, коли сідаєш у зручне випорожнювальне крісло, під рукою опиняється своєрідний пульт управління.  Як у космонавта в міжпланетному зорельоті.  Розмітка його дає змогу і без знання ієрогліфів та підписів англійською зрозуміти, як треба керувати цим унікальним пристроєм. Це проста і доступна й для найменших пацієнтів автоматика з управління особистою гігієною безпосередньо на гнізді: тільки натиснеш кнопочку, всього тебе приємно обполощить-обмиє, гарно просушить, обробить парфумами. Хочеш з тонким, ледь уловимим запахом, а можна з приємним, різкішим протягом.  Без паперу, на який тратиться так багато деревини. Хоч звідси безпосередньо прямуй на прийом до самого імператора… Оцініть це диво громадського туалету...

гнек

                Як каже мій приятель-професор: «Встанеш з такого японського крісла – відчуваєш себе голю нещадимою відносно цього поступу цивілізації…»

               А загалом сінгапурський панич-учений понад усе полюбляє в смак поїсти. І подорожі його бувають від ресторану одного міста до іншого. А японці, напевне, найменше у світі споживають харчів для підтримки організму. Ось такими порціями, як бачите на знімку, частували його з дружиною в дорозі по Японії. Як же ж дивувалися в ресторанах острова, коли гість із Сінгапура замовляв собі не менше двадцяти п’яти порцій їжі на обід. Заради таких файних туалетів киянин не міг собі дозволити голодання… 

мпак
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.

Контакты

E-mail: blog@liga.net