Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.

11.11.2015 22:40

І ти погань, і ти погань…

Олександр Горобець Письменник

Про сучасні газові тарифи, злодіїв у владі, з точки зору класика-байкаря.

Їй-право, вони, наші пани начальники, явно помішалися в своєму озолочені, грабежах бідного народу, цинічніше за януковичів тримають людей за бидло. Який телеканал не ввімкнеш, то якийсь Бурбак, а то й найближчий партнер по бізнесу Порошенка – Кононенко, а надто вже ж друг по застіллю глави держави Ю. Луценко, твердять одне й те саме. Мовляв, і ми з радістю виступаємо за зниження ренти на видобуток української нафти з 70 відсотків, як пропонується, до 29-ти, що, звичайно ж, принесе помітне зниження комірного, але… Один каже, що цю новелу потрібно запроваджувати з 1 січня, інший – з 1 лютого, а Луценко і взагалі - з 1 квітня 2016 року.

Себто, вельможні паничі готові власноруч кожному громадянину подати теплого кожуха, але, даруйте, вже після зими.
         Ну, скажіть, що не держать вони всіх нас за дурнів? Кому навесні, як уже розтепліє, потрібне їхнє зниження тарифів? – скажіть, будьте ласкаві. А як бідній родині пекучу морозяну пору пережити?
         Великий поліглот сучасності Юрій Луценко, яким зробив його таким незабутній «профессор» Янукович, загнавши на нари, змусивши почитати книжки в одиночних камерах, ось що пише з цього приводу дослівно: "Підвищення тарифів - єдиний спосіб примусити людей до енергоекономії. Зниження ціни газу означатиме несправедливі пільги для всіх - і для пенсіонерів, і для мільйонерів. Захистити бідних, які не підпадають під субсидії, треба збільшенням квот пільгового газу по 3,60", - написав Луценко.
         Виявляється, любі мої друзі, влада, в якій пан Луценко знайшов собі тепле місце поруч із Порошенком, мабуть, аби бодай якось відрізнятися статусом від дружини, робить надзвичайно благородну справу - вчить український народ… економії. Щоб не тражирив його, не намазував на хліб. Учить, виявляється, саме непомірно високими тарифами на опалення: 7200 гривень за тисячу кубічних метрів газу (тоді, коли собівартість такої кількості блакитного палива українського видобутку складає лише 1500 гривень!), понад шість тисяч гривень за тонну вугілля, і все це за мінімальної заробітної плати українців – 1378 гривень. Ця дикунська муштра начальства щодо власного народу з метою так званого газозаміщення, призвела до того, що основна частина наших громадян уже після перших морозів має або замерзнути, або залишитися без засобів до існування.
         Перед цим, шановані пани, поспіль із їхнім головним крадієм А. Яценюком ( волонтер Мочанов , а за ним народний депутат України С. Каплін і інші люди публічно стверджували неодноразово на різних телеканалах, а також у Ютюбі, що прем’єр-міністр уже накрав мільярд доларів США, і це таки, мабуть, правда, позаяк Арсеній Петрович подібне ні в який спосіб не спростовує!) дурили нас на манер байок незабутнього мого земляка Степана Руданського. Пригадуєте, коли панові Яценюку набридли крики О. Ляшка та його гоп-компанії під вікнами Кабміну, він спустився до табору антитарифного майдану і придумав там веселу казку. Що відтепер, мовляв, уряд дозволить продавати громадянам не 200 кубічних метрів газу на місяць за ціною 3,6 тисячі гривень за тисячу кубометрів, себто вдвоє дешевше, ніж встановлена загальнодержавна ціна на газ, а цілих 1200 кубів упродовж шести місяців. Геніально чи не так?
Якщо врахувати, що опалювальний сезон в Україні триває фактично саме пів року, то це вийшли ті ж таки двісті кубометрів помісячно – 200 х 6, але ж як, вслухайтесь, лишень, високо звучить воно – тисячу двісті кубів за шість місяців. Хіба ви не вчуваєте особливої турботи Кабміну Яценюка про бідний народ!? Він навіть хоче, щоб ще хтось залишився живим через півроку…
Це точнісінько виходить, як у Степана Руданського в відомій байці про те, кому потрібно їхати в перелісок по дрова. А бо ви, тату, їдьте в ліс, а я дома зістанусь: або я дома зістанусь, а ви, тату, їдьте в ліс…
І нарешті головне, чому потрібно нам чекати зі зниженням тарифів аж до кінця зими?
А тому, як пояснив мені знаючий чоловік, що всі колосальні ПРИБУТКИ учасників злодійства від оборудки з фантастичним завищенням тарифів на газ, в якій влада тримає за трьома замками в секреті формулу затрат, вже давно розписані. В тому числі людям, котрі просто не можуть не отримати ґешефту.
Що ж стосується пояснень про начебто неможливість перерахунку виділених субсидій, які вже начебто нараховані певній частині населення в разі зниження тарифів, то й тут виходить та сама злодійська пісня. Просто уряд Яценюка – надійний і вправний віслюк олігархів. Розкупивши облгази, мільярдери не бажають мати справу з мільйонами клієнтів-споживачів на місцях, адже серед них обов’язково знайдеться чимало тих, хто не буде сплачувати за поставлений газ на їхню кухню. Для них є кращою ситуація, коли кошти, у вигляді субсидій, держава кругляком вкине до кишень товстосумів. Звісно ж, мільярдами. Ось чому так у милі стараються бурбаки-кононенки-луценки… Сказано ж, не так ті пани, як підпанки…
У нинішній правлячій коаліції, начебто, як розповідали мені знаючі люди, вирішили вияснити, а хто ж з цих трьох активних прислужників владі більше симпатій у народі знайшов, вказуючи свій термін кардинальної зміни тарифів – на Різдво, в останній місяць зими чи вже навесні, як ластівки прилетять? Буцімто навіть замовили опитування в якійсь там агенції з соціологічних досліджень. І натрапили там на... гумориста. Той на всіх трьох дав одну конкретну відповідь - уривок з байки класика. Такого ось змісту:
«Були у селянина віз і сани, і стояли вони в повітці, в тій, де мешкала й ряба кобила. Стояли, стояли, та й давай сперечатися. Віз каже: «Я був легший для кобили». А сани відповідають: «Ми були легші, бо бігала вона з нами проворніше». Ламали словесні списи, сперечалися, а тоді до кобили звертаються: «Скажи, будь ласка, - кажуть, - що тобі легше возити: чи віз, чи сани?» А стара кобила покрутила головою, подумала та й каже:
— І ти погань, і ти погань!»
Від себе додам: бо народ, панове, затято дурите…

Усі матеріали автора