Генпрокуратура має розібратися з ДУСею, яка приховує інформацію

Державне управління справами відмовило мені у наданні запитуваної інформації.

Державнеуправління справами відмовило мені у наданні запитуваної інформації.

Я звернувся доДержавного управління справами із запитом стосовно того, що зі статті у ЗМІ «На"заповідний фонд" карпатської резиденції Януковича витратили 26 мільйонів» (http://www.pravda.com.ua/news/2013/10/5/6999378/) меністало відомо, що з 2010 року на державну резиденцію «Синьогора» за програмою"Збереження природно-заповідного фонду в національних природних парках тазаповідниках" було витрачено майже 26 мільйонів гривень.

Зокрема, статтяцитує інформацію, отриману від Державного управління справами: "Назабезпечення функціонування Державної організації "Резиденція"Синьогора" у 2010-2013 роках здійснено видатки із загального фондудержбюджету за програмою "Збереження природно-заповідного фонду внаціональних природних парках та заповідниках": у 2010 році – 5 млн., у2011 році – 7 млн. 543 тис грн., у 2012 році – 9 млн. 318 тис грн., за 6місяців цього року – 4 млн. 56 тис грн."

Як наслідок, я звернувсядо Генпрокуратури з проханням надати на мою адресу інформацію щодо того, якаустанова природно-заповідного фонду фінансувалась в описаному у статті випадку.А також просив повідомити, які ще установи в системі Державного управліннясправами фінансуються за даною програмою. Але Держуправсправами відмовило мені унаданні запитуваної інформації, аргументуючи це тим, що моє звернення не єдепутатським зверненням.

У відповіді Державногоуправління справами йдеться про те, що то у листі я необґрунтовано необхідностіотримання вказаних відомостей і не зазначено, як вони пов’язані із його депутатськоюдіяльністю. Мовляв, Держуправління справами не є автором статті, і відповідно –розпорядником запитуваної інформації.

Згідно ЗаконуУкраїни «Про доступ до публічної інформації» Розділ IV, стаття 19 запит наінформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися вусній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою)на вибір запитувача.

Запит наінформацію має містити:

1) ім'я (найменування)запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобузв'язку, якщо такий є;

2) загальний описінформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зробленозапит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і датуза умови подання запиту в письмовій формі.

Також згідно Закону України  «Про доступ до публічної інформації»

Розділ IV, стаття22 Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в такихвипадках:

1) розпорядникінформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції,передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, щозапитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповіднодо частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, якаподала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цьогоЗакону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4) не дотримановимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цьогоЗакону.

Очевидно, мноюбули витримані вимоги до запиту на інформацію передбаченою частиною частиноюп'ятою статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Томуя звернувся до Генеральної прокуратури з проханням розглянути скаргу напорушення Закону України «Про доступ до публічної інформації» з боку Державногоуправління та зобов’язати Державне управління справами надатизапитувану мною інформацію та притягнути до відповідальності згідно чинногозаконодавства України посадових осіб Державного управліннясправами, винних у порушенні згідно Закону України  «Про доступдо публічної інформації.

Згідно Закону України  «Про доступ до публічної інформації» Розділ V,стаття23, рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бутиоскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Також, згідноЗакону України  «Про доступ до публічної інформації» Розділ V,стаття 24 :

Відповідальністьза порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винніу безпідставній відмові у задоволенні запиту на інформацію.