Чи доступні іпотеки під 7% річних?
Наскільки нова програма допоможе нашим громадянам стати власниками бажаного житла
Будівельна галузь є однією з найважливіших для будь-якої країни. Вона створює велику кількість робочих місць і споживає продукцію багатьох інших галузей. Економічний вплив від розвитку будівництва полягає в мультиплікаційному ефекті коштів, вкладених у будівництво, і тому часто слугує драйвером процвітання держави.
У зв’язку з цим перед нами постає структурне питання: наскільки ефективна ініціатива про запуск нової іпотечної програми в межах 7% річних та наскільки вона допоможе нашим громадянам стати власниками бажаного житла?
Взагалі ціни на нерухомість визначаються економічними циклами і тому малопередбачувані. Тому якщо в економіці не відбувається різких злетів, власники будинків і квартир в цілому не повинні очікувати зростання цін на їхню нерухомість. Ми можемо побачити цю тенденцію на графіку 1 та 2, зазначаючи, що зростання ВВП та середньої заробітної плати позитивно корелює з індексом цін на житло.
А тепер пропоную поглянути на нову іпотечну програму зі сторони банків та оцінити нову ініціативу згідно з їх ризиками.
За даними НБУ, середня вартість іпотечної квартири склала близько 1,5 млн грн. В середньому українці брали кредити на 13 років. Середньомісячний дохід типового позичальника, за даними НБУ, становить 45 тис. грн (майже $1600). Згідно з останніми даними Держстату, лише ≈ 7% українців отримують зарплату понад 25 тис. грн. Тобто переважна більшість громадян, які потребують житла або поліпшення житлових умов, банально не зможуть кваліфікуватися на цю програму через складну процедуру перевірки (compliance test) та вимоги до офіційної заробітної плати з чистою кредитною історією. Складно уявити за таких умов, що іпотечний ринок здійснить шалений стрибок, оскільки надто мало людей зможуть скористатися ним.
Також однією з основних причин високих ставок та незначної активності на ринку іпотеки (іпотекою фінансуються менше 7% угод) є проблема захисту прав кредиторів. Є певні норми і обставини, які не дають можливості зробити відчуження майна навіть при значних простроченнях по кредитах. Як приклад, якщо боржник не має іншого житла крім заставного. Тому виникає цілком логічне запитання: навіщо банкам кредитувати ризиковані іпотеки, де в разі неплатоспроможності боржника досить складно вилучити заставне майно, якщо є можливість вкласти надлишкові резерви в менш ризикові ОВДП з дохідністю 13–15% річних? В дійсності комерційні банки станом на початок лютого 2021 року є найбільшими власниками ОВДП (понад 50%). Саме тому висока ставка — це результат премії за ризик за відсутність можливості стягувати заставне майно в разі неплатоспроможності боржника.
Тому для стійкого, а не штучного зростання іпотечного ринку та надання можливості нашим громадянам придбати житло потрібно захистити права кредиторів та відповідно заохотити їх. Треба також зазначити, що країни, які дозволяли фінансовим компаніям стягувати майно в разі неплатоспроможності боржника, зазнали значно менших економічних збитків в часи іпотечної кризи 2007 – 2008 років (яскравий приклад Канада).
Більше того, проект Закону №4241 щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості, який було прийнято у першому читанні, потребує вдосконалення. Як приклад, впровадження кримінальної відповідальності за психологічне насильство, спричинене протиправною колекторською діяльністю. З іншого боку, потрібне покращення норм таким чином, щоб комерційні банки мали змогу співпрацювати з нормальними колекторами, адже це зробить іпотечний ринок більш привабливим, ліквідним та доступним для громадян.
У висновку зазначу, що, незважаючи на гарну ідею, запуск нової іпотечної програми не зможе принести значних дивідендів українській економіці в теперішньому вигляді і потребує багатьох удосконалень.
![Чи доступні іпотеки під 7% річних?](/public/images/users/50fb6eeede21726bfb4e94e7189d3fb7/2021/02/05/20210205115527-2280.png)
![Чи доступні іпотеки під 7% річних?](/public/images/users/50fb6eeede21726bfb4e94e7189d3fb7/2021/02/05/20210205115525-1174.png)
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87037
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11223
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9236
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5706
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5386