Ні для кого з нас не є секретом, той факт що “українська ДФС” це унікальна структура, яка завжди намагається придумати щось нове. Як жартують в інтернеті, шукає можливість “брати податки з самих податків”... А от платники податків все думають та гадають, д
Державна фіскальна служба України (ДФС) у своєму Листі від 23.09.2016№10027/З/99-99-13-02-03-14 роз’яснила порядок оподаткування податком на доходифізичних осіб (ПДФО) доходу, отриманого фізичною особою за договором довічногоутримання.
ДФС вважає, що відчудження майна задоговором довічного утримання прирівнюється до його продажу..., а отже підлягаєоподаткуванню!!!
Отже, на думку фіскальної служби, за договором довічного утримання особа,яка утримується (відчуджувач) отримує 2 види доходів, а саме:
-дохід у вигляді матеріального забезпечення, який підпадає під кваліфікацію“Інші доходи”, згідно пп. 164.2.20 П. 164.2 ст. 164 Податкового кодексуУкраїни.
-та, власне дохід від відчудження свого майна..., яка на думку податковоїварто прирівняти до його продажу, відповідно до ст. 172 Податковогокодексу України (далі – ПК України) від 02.12.2010 р. №2755-VI. Сума ПДФО уцьому випадку обчислюється, виходячи з ціни, зазначеної в договорі, але ненижчої ніж оціночна вартість такого об'єкта.
І в першому і в другому випадку обов’язок сплати податку покладається на особу, яка утримується (відчуджувача). Намою думку, така позиція фіскальної служби не є правильною, та не відповідаєправовій правовій природі, як розумінню суті договору про довічне утримання,так і природі ПДФО.
Ст. 744 Цивільного кодексу України(ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона(відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок,квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значнуцінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувачаутриманням та/або доглядом довічно. Відповідно до положень ст. 745 ЦКУ договір довічного утримання (догляду) укладаєтьсяу письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Договір довічного утримання (догляду), за якимпередається набувачеві у власність нерухоме майно, підлягає державнійреєстрації, а особа на користь якої відбувається відчудження станеповноправним власником лише після смерті відчуджувача.
В той же час ДФС в своему листі не враховує той факт, що податок за ніби-товідчудження, вони вимагають сплатити за рік у якому такий договір булоукладено, в той же час не враховує той факт, що договір довічного утриманняможе бути розірвано з однією особою, та укладено з іншою...
Тепер, що стосується ПДФО. Cт. 163ПК України закріплює, що єдиним об’єктом оподаткування ПДФО є дохід. Згідно здоговором довічного утримання, набувач не виплачує дохід відчужувачу одноразовоза нерухоме майно, однак майнове (грошове) забезпечення, що виплачується накористь відчужувача, є обов’язковою умовою договору. Тобто матеріальне(грошове) забезпечення фактично і є платою за майно, що переходить в обмеженеправо власності набувача (без правомочності розпорядження майном до смертівідчужувача).
З цьоговипливає, що контролюючий орган оподатковує не факт отримання доходу, аоперацію (відчуження майна), а це не характерно для ПДФО. Дотримуючись позиціїДФС України, виникає подвійне оподаткування без наявності обов’язковогоелемента податку – об’єкта (доходу від відчуження нерухомого майна).
Виходячи з вищевикладеного, можна стверджувати, щопозиція ДФС України є неправомірною, а фізична особа-відчужувач повиннасплачувати ПДФО лише один раз – з фактично отриманого доходу, тобто зматеріального (грошового) забезпечення.
Cудова практика не підтримує позицію контролюючогооргану.
І яскравим прикладом є Постанова окружного адміністративного суду містаКиєва від 28 грудня 2015 року у справі № 826/20498/15 зазначено: «…грошовікошти в сумі, в яку було оцінено квартиру, у 2014 році Позивачем неотримувалися, а повний перехід права власності до набувача відбувається лише змоменту смерті відчужувача, у ОСОБА_2 не виник обов'язок декларувати суму, вяку було оцінено квартиру, в якості доходу за 2014 рік.» Якнаслідок такого висновку позов було задоволено на користь платника, а 16 лютого2016 року Київський апеляційний адміністративний суд залищив вище зазначенуПостанову без змін!...
