Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
16.12.2016 15:10

Бюджет-2017: реальність чи міф?

Член Національної ради з питань антикорупційної політики при Президенті України, уповноважений Міжнародного комітету захисту прав людини

Усі ми прагнемо змін у нашій країні. В Україні доти не буде змін, доки не відбудеться ні, не революція, а переоцінка цінностей…

Усі ми прагнемо змін у нашій країні. В Україні доти не буде змін, доки не відбудеться переоцінка цінностей…

Нині вищому законодавчому органу нашої держави – Верховній Раді України Кабінет Міністрів України подав на розгляд проект Державного бюджету на 2017 рік. Фактично – представив пріоритети, зосереджені у фокусі особливої уваги суспільства і які, на думку авторів проекту, здатні вивести Україну на новий рівень розвитку.

Читаю,спочатку не особливо вчитуючись у рясніючі цифри, що обіцяють збільшення соціальних стандартів, підвищення добробуту, зарплат, пенсій і т.д. Відразу намагаюся знайти серед усіх, підтверджених статистикою фактів, рецепти імплементації України до  європейської  спільноти, шукаю підтвердження тому, що у владі є люди, більшість людей, які мають тверду політичну волю до змін і кардинальних реформ. Передусім – економічних, аби вивести з тіні  економіку, зменшивши до мінімуму бюрократичні втручання та подолавши корупцію.

Не секрет, для того, щоб змінити траєкторію розвитку України, треба насамперед змінити  пріоритети і спосіб мислення. Сьогодні на державному рівні – це прийняти головний документ розвитку на весь наступний рік, тобто Державний бюджет України-2017, в якому по-бухгалтерські чітко означити саме ці пріоритети.

 Ми живемо у час безпрецедентних і швидких змін. І пріоритети визначає суспільний настрій, який свідомий цих змін і вітає їх, бо сприймає з надією, бо спрямований на мирне і краще життя у перспективі.

А тепер, попри всі ці ремарки, звернемося власне до самого проекту. Пошукаємо позитиви. Їх більше, ніж достатньо. Найперше, що звертає на себе увагу, – знову ж таки пріоритети, розставлені згідно з очікуваннями тисяч українців. Давно чекали, що ці галузі почнуть відроджуватися, точніше, почнуть  нове життя  освіта й охорона здоров’я.

У проекті Держбюджету видатки зведеного бюджету на освіту зростуть на 17 % порівняно з 2016 роком і становитимуть 145,1 млрд. грн. У загальному обсязі видатків на освіту враховано видатки на:

- виплату академічних та соціальних стипендій студентам вищих навчальних закладів, аспірантам та докторантам – 5 816,6 млн. грн., (+ 576,0 млн. грн., або 11% порівняно з 2016 роком);

- державну підтримку учасників бойових дій та їхніх дітей для здобуття професійно-технічної та вищої освіти - 184,6 млн. грн. (враховано вперше);

- виплату державної соціальної допомоги за принципом «гроші ходять за дитиною», оплату послуг зі здійснення патронату над дитиною – 914,5 млн. грн.;

- освітню субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам –                                   41 926,3 млн. грн.;

У загальному обсязі видатків освітньої субвенції враховано видатки на:

- підвищення заробітної плати педагогічним працівникам – на 33,5% (зокрема, на встановлення тарифного розряду не нижче десятого – 4500,0 млн. грн.);

- здобуття повної загальної середньої освіти учнями профтехучилищ – 1615,3 млрд. гривень (враховано вперше).

Вражаючі цифри. Здавалося б, мова йде про реформування української освіти в бік європейських стандартів. Але спробуймо подивитися вглиб проблеми. На жаль, у бюджеті немає поняття «державне замовлення», наприклад, на профтехосвіту, натомість є регіональне, тобто всі видатки на її утримання передано до місцевих бюджетів. Питання: а чи здатні будуть місцеві бюджети вирішити цю проблему – готувати таких востребуваних – більше, ніж економісти чи юристи на сьогодні, – слюсарів, токарів, електриків?..

Відносно ж підвищення зарплат учителям – теж позитивний фактор. Лише б не за рахунок скорочень і зменшення доплат – за вислугу, кваліфікацію  тощо…

Інший, не менш суттєвий пріоритет, – охорона здоров я. Позитивно те, що нарешті уряд не залишив це серйозне питання поза увагою. Цифри, до речі, теж вселяють надію на краще. Наприклад, враховано передачу на фінансування з місцевих бюджетів видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв закладів охорони здоров’я, що належать до комунальної власності з метою більш ефективного управління майном цих. Водночас загальний обсяг видатків на централізовану закупівлю лікарських засобів та виробів медичного призначення, у т.ч. для лікування онкохворих, хворих на СНІД та туберкульоз становитиме близько 6 млрд. грн.

На жаль, зарплата медиків залишається однією з найнижчих в економіці. І навіть у випадку підвищення навряд чи дотягне до середньої по економіці – 5,374 грн. (на липень 2016 р.).

Якщо ж уважно вчитатися у розрахунки, додатково представлені у проекті, щодо виплат зарплат і надбавок за обсяг та якість виконаної роботи лікаря, то знову ж таки виникає питання: чи зупинить таке «підвищення» на тлі інфляційних процесів, які відбуваються в країні, побутову корупцію?

Щодо корупції, то це стосується не лише медицини й освіти, послугами яких користується кожен українець. Вона, наче рокова пухлина, розповзлася всюди – і на бюджетні, комунальні, промислові сфери. Українська ситуація – не унікальна. Корупція існувала в будь-якому суспільстві будь-якої доби. Скарги на те, що світ іде до загибелі, бо хабарі та корупція стали загальнопоширеними, знаходимо на ассирійській глиняній табличці 2800 р. до н.е. Хоча заведено вважати, що корупція характерна передусім для східних суспільств, згадки про неї знаходимо у багатьох класичних текстах західної інтелектуальної традиції – від Платона й Аристотеля до Макіавелі та Руссо. Насправді ж існує одна універсальна кореляція: корупція пов’язана з бідністю. І то в оберненій пропорції: що вище корупція, то бідніше суспільство. Тому найкращий і найнадійніший спосіб боротьби з корупцією – це підвищення рівня суспільного багатства. Прикладом цього може бути Австралія. Сто років тому вона була однією з найбідніших і найкорумпованіших  країн світу, тепер вона – одна з найменш корумпованих і, відповідно, найзаможніших.

Питання, що є причиною, а що наслідком – бідність провокує корупцію чи корупція пожирає суспільне багатство? – схоже на питання, що було першим: курка чи яйце? Мудріше буде визнати, що корупція є водночас і причиною, і наслідком суспільної бідності. Це, в принципі, продукт модерної доби…

Якщо ж повернутися до реалій, то передусім треба подумати про те, як наповнити дохідну частину бюджету, тобто спочатку повернути 10,5 млрд. грн., які були здобуті попередньою владою злочинним шляхом. Однак профільний закон поки що і досі не прийнятий.

Натомість – нові позитиви: підвищення соціальних стандартів. Розмір прожиткового мінімуму згідно з проектом держбюджету зросте на 10,1 %; мінімальна заробітна плата з 1 січня 2017 р. становитиме 1600 грн., а з 1 грудня 2017 – 1762 грн.; для надання допомоги в оплаті за житлово-комунальні послуги, придбання твердого палива і скрапленого газу передбачено субвенції з держбюджету місцевим бюджетам на надання пільг і житлових субсидій населенню в сумі 50,7 млрд. грн., на придбання твердого палива і скрапленого газу – 2,5 млрд. грн.; видатки, спрямовані Пенсійному фонду України, становитимуть 156,2 млрд. грн., що більше на 10, 7 млрд. грн. порівняно з 2016 р.

Здавалося б, це широка магістраль від бідності до багатства.

Але ж знову недовірливий знак запитання: чи відчують українці такі підвищення, адже рівень соціального захисту все-таки залишається низьким. І бюджет аж ніяк не передбачає повної компенсації соціальних стандартів на рівень інфляції.

Підвищення прожиткового мінімуму, зарплат, пенсій не компенсує інфляційних втрат за 2014 – 2016 рр. Адже ціни на цей період зросли майже на 88 %, а реальні доходи населення знизилися на 30 %. За експертними оцінками, вартість продуктового кошика до нового року сягне 2100 грн., тобто він буде більшим, ніж мінімальна зарплата і мінімальна пенсія, передбачених на кінець 2017 р. Усі ці моменти можна б зрозуміти, аби у бюджеті було закладено основи для виходу реального сектору економіки на траєкторію стабільного зростання. А так… Згідно з бюджетом на 2017 р. до кінця наступного року рівень мінімальної зарплати українців становитиме лише 67 євро (навіть за збереження нинішнього курсу валют).

Україна не має дешевих ресурсів. Її головний ресурс – це самі люди, які вміють виживати за будь-яких умов. А могли б не виживати, а жити. Знаходячись у центрі Європи, не можна лишатися поза Європою. Високі стандарти життя мають визначати політики, здатні до загальнонаціонального компромісу заради стабільного розвитку країни. Бюджет має промовляти мовою гідності до своїх громадян – і не лише промовляти. За кожною пропозицією стоїть відповідальність обраних народом.

Добре, що проект Державного бюджету України на 2017 рік вчасно подано на розгляд Верховної Ради, що є можливість почути слушні пропозиції  як від опозиції, так і інших фракцій у парламенті, які щиро прагнуть справді  динамічних реформ.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]