Інвестиція в інтелект

Коли починається інвестиція?

Розмір інвестиції залежить від етапу розвитку справи, в яку ми маємо намір інвестувати. Що доросліший бізнес, то більших інвестицій за обсягом він потребує. Менш зріла справа або ж стартап потребують значно менших вливань ресурсів. Проте віддача при менших затратах буде точно вищою, аніж у випадку з дорослим бізнесом, який перебуває на стадії реформації, в той час, коли стартап - становлення. Реконструкція - менш виправдана, ніж нове будівництво. Але до всього підходимо диференційовано.

Я розглядаю дитяче читання як інвестицію в інтелект на етапі стартапу. У нашій країні повноцінні інституції побиваються над тим, як створити моду на читання серед дорослого населення: флешмоби, акції, соціальні ініціативи, фестивалі, грантові програми тощо. Але ж найкоротший шлях до успішного та освіченого дорослого українця лежить через маленького українця. 

Коли не знаєш, що роботи в тій чи іншій ситуації, спершу озираєшся довкола. Так озирнувшись у західний бік, можна побачити, як Польща, вирішивши обрати найпростішу модель інвестування, успішно отримує свої дивіденди.

Загальнонаціональна кампанія під назвою “Маленька книга - велика людина”, яку реалізовує польська держава, покликана на те, щоб виховати читача, а не перевиховувати того, хто не читає книжки. Навіщо ламати, коли час будувати? Мова йде про унікальний стартовий набір читача, який держава презентує новоспеченій родині у вигляді книги-посібника з дитячого читання для батьків і першої книги малюка, яку можна скуштувати і на зуб. Мета програми - створити та вкорінити в суспільстві ритуали сімейного читання, оздоровити стосунки в родині та забезпечити здорове та щасливе зростання маленьким польським громадянам. Відтак у Польщі шлях читача починається з колиски, а книга стає незмінним атрибутом зростання та розвитку.

Не відстає від Польщі і Литва зі своєю ініціативою в напрямку промоції раннього читання - “Книжковий старт”. Символ програми - проростаюча квасолька, яка є красивою метафорою малої дитини. З цією символікою сім’ї в перші дні життя маляти отримують пакунок з книжечкою для новонародженого, а також посібником з методичними рекомендаціями щодо читання для батьків. Наразі ініціатива пілотна і діє не у всіх регіонах, але організатори планують зовсім скоро охопити всю територію Литви, щоб сім’я кожного немовляти, народженого в країні, отримувала свій “Книжковий старт”.

Американці ж у цьому питанні пішли ще далі, і щоб заохотити сім’ї зробити читання вголос своїм дітям частиною повсякденного життя - дарують книги в подарунок від фахівців, починаючи з пренатального періоду. Тоді при народженні, при відвідуванні лікаря у віці від 2 місяців до 4 років і ще при реєстрації до дитячого садка.

Наразі аналоги проєктів, які мають на меті сприяти сімейному читанню з раннього віку дитини, є в понад 40 країнах по всьому світу. І все тому, що кожна з цих країн усвідомлює, наскільки то важливий внесок у розвиток нації в перспективі.

Я цілком оптимістично налаштована - подібна програма може з’явитися в Україні. Проте на це знадобиться час, доки тисяча бюрократичних інстанцій неповороткої державної машини буде спроможна реалізувати цей проєкт. А мені надто сильно муляє успішний досвід сусідньої Польщі, одночасно з якою свій шлях відбудови державності розпочала й Україна. Однак сусідці вдалося за цей час розбудувати конкурентоспроможний книжковий ринок, а Україна поки залишається на позиції аутсайдера. Отже, необхідність державних культурних програм потрібна для здоров’я держави та суспільства не менше, ніж якісна медицина та пенсійне забезпечення. До того ж ми маємо можливість споглядати кейси успішного втілення державної культурної стратегії по той бік західного кордону країни. І ці кейси - ще одне підтвердження необхідності такого інвестування в майбутніх читак і в нашій країні.

Але можливо, комусь здасться, що вся ця ідея задорога для країни, і що замість дарувати книжки сотням немовлят, краще запустити один крутий рекламний ролик на ТБ. Що ж, трохи математики?

Щороку в Україні народжується близько 300 тисяч немовлят. Повноцінна армія потенційних читачів та привабливий стартап для інвестування. Вартість стартового пакета читача може становити 100 гривень, а це 30 мільйонів на рік і 0,75 гривні інвестиційного навантаження на душу населення. Секунда реклами на одному з телеканалів коливається, скажімо, у межах 1000 гривень. Тобто рекламний ролик тривалістю в 30 секунд коштуватиме 30000 гривень. Щодня його прокрутять хоча б 5 разів, а це вже 150000 гривень на день і, відповідно, 54 мільйони гривень на рік. Конверсію від такого виду реклами порахувати буде досить складно, отже ефективність її сумнівна.

Шлях до сердець потенційних читачів лежить саме через дитячу книгу, сімейні традиції та ритуали. Відтак, проінвестувавши менше ніж 1 гривню у розвиток дитячого читання, ми отримаємо неспівставно високі дивіденди у вигляді дорослого населення, яке любить читати. Думаю, саме такий нехитрий математичний підхід варто використати державі, щоб зробити підтримку книжкової сфери частиною культурної стратегії країни та дозволити профільним інституціям ефективно її впроваджувати.