Старі граблі

Не так давно, я вже писав про ініціативу народних депутатів з «Народного Фронту» накласти персональні санкції на ряд російських та українських діячів (проект Постанови «Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних санкцій проти осіб, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України» (р.№5274). До складу тих до кого пропонували застосувати санкції, були якдійсно одіозні люди, так і політичні опоненти. Докладніше читайтетут.

Та «план шатун» імені Шкіряка та Геращенка, вимагає більш чіткого визначення зовнішнього ворога з яким треба боротись, і чим більш він буде одіозним тим краще. Тому група народних депутатів на чолі з керівником фракції «Народний Фронт» Максимом Бурбаком ну і звичайно в компанії таких «професійних патріотів», як Олег Ляшко, Таня Чоновол, Андрій Левус зареєстрували новий проект Постанову про заходи захисту національних інтересів, Національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності р. №5350 .

Якщо коротко по юридичній стороні Постанови, то сам її зміст є нікчемний, адже пропонуючи накласти персональні санкції на Януковича, Азарова та компанію, вони забувають, що ті ще є громадянами України. Подобається це комусь чи не подобається, але громадянства України позбавити неможливо. І відповідно до до ч.1 ст.1 санкції можуть застосовуватися з боку України лише по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність. Якщо ж виходити, що всі вище наведені особи – це громадяни України, то згідно законодавства України, проти них не можна застосовувати санкції.

Звісно, є ще пункт про суб’єктів , які здійснюють терористичну діяльність. Але такі питання вирішує СБУ, а наша Служба безпеки не повідомляла, що має якісь претензії до цих осіб. Отже, цей проект Постанови з самого початку є мертвонародженим, тому ще суперечить Закону про санкції і Конституції України, які мають вищу юридичну силу.

Відповідно люди, які покликанні творити та захищати закон, цих самих законів або не знають або інше. І це інше якраз і полягає у визначенні списку ворогів, які мають нести відповідальність за неприбране сміття в під’їздах, закриті фабрики, сотні тисяч безробітних та мільйонні статки українських «революційних» політиків.

Та всі ми вже звикли до того шаленого популізму, який ллється з уст наших політиків. Але тепер треба звикати ще й до систематичного ходіння по граблях, бо це стає новим трендом.

Абсолютно нещодавно, Печерський районний суд м.Києва виніс рішення за позовом Олександра Януковича до Міністерства внутрішніх справ та Антона Геращенка про захист честі, гідності і ділової репутації та спростування недостовірної інформації. Цим рішенням суд визнав не достовірною інформацію, про те що за вбивствами на Майдані стоїть Олександр Янукович, яку 14 листопада 2014 року озвучив Антон Геращенко. До цього Шевченківський районний суд відмовив Сергію Лещенку у задоволені позову щодо спростування недостовірної інформації Мартиненком М.В. І випадків, коли політики спочатку відверто брешуть на прес-конференціях, а потім програють суди , бо не можуть довести обґрунтованість своїх заяв , з кожним днем стає все більше.

Антон Геращенко, може скільки завгодно звинувачувати Януковича- молодшого у вбивствах, але якщо він не може довести це в суді, то доведеться вибачатись. Та історія нас вчить лише тому, що нічому вона не вчить. І «народофронтівці» продовжують свій поступ популізму та особистих образ.

На початку листопада Київська міська прокуратура підтвердила той факт, що порушила кримінальне розслідування по факту «Завідомо не правдиве повідомлення про вчинення злочин» (ст. 383 КК України) відносно народного депутата України Андрія Левуса. Мабуть, за прикладом Геращенка, теж назвав когось вбивцею або фінансистом терористів.

Та попри кримінальне провадження та приклад із програними справами колегами народофронтівцями, народний депутат Левус продовжує публічно «повідомляти про злочини» називаючи всіх хто є в списку «вбивцями, державними зрадниками і злодіями, які фінансують і підтримують тероризм на Донбасі». Можливо всі люди які там зазначені, а це і Р. Богатирьова, і Д. Фірташ і В. Зубрицький дійсно є вбивцями та зрадниками. Але що якщо ні? Якщо Андрій помиляється? Ну тоді, я думаю, його чекають ті ж самі позови про захист честі та гідності і нові епізоди в тому кримінальному провадженні, яке вже є.

Я далекий від думки, що «Народний Фронт» боїться цих розслідувань, адже як тільки до Верховної Ради України надійде подання на зняття недоторканності та проведення слідчих дій, ми знову почуємо з трибуни про руку Москви та агентів Кремля. А отже гомін заяв про вбивць Майдану та руку Кремля буде прямопропорційно зростати відповідно до погіршення ситуації в Україні.

Тож готуємось до повідомлень про нових «ворогів» та «агентів», які ночей недосипають та все думають чим би зашкодити українській владі будувати сильну, демократичну, квітучу Україну.