Мета будь-якого бізнесу — створювати цінність для клієнтів і отримувати прибуток. Якомога більше, якомога частіше...
Найпростішою процесною моделлю є модель "Вхід – Процес – Вихід" (Input-Process-Output, IPO).
Вхід - це ресурси, які залучаються на старті процесу (сировина, матеріали, інформація, енергія тощо). Незалежно від форми ресурсів – це завжди витрати у грошовому еквіваленті.
Вихід – це результати, що отримується в кінці процесу (продукти, послуги). Незалежно від форми результатів - вони також мають вимірник еквівалентний грошам.
Процес – це великий мурашник, в якому відбувається трансформація ресурсів у результати. Чим більшим оборотом оперує бізнес, тим важливішим є управління кількістю вхідних ресурсів і вихідних результатів.
Чим швидше ресурси проходять крізь процес і доходять до кінцевого споживача, тим менша кількість ресурсів потрібна для досягнення однакового результату.
Швидкість проходження ресурсів через процес має прямий вплив на витрати, ефективність і конкурентоспроможність бізнесу.
Коли ресурси скоріше перетворюються на готову продукцію і доходять до кінцевого споживача:
Гроші швидше повертаються до бізнесу через продаж готової продукції.
Зменшується потреба в оборотних коштах, необхідних для підтримки запасів.
З'являється можливість реінвестувати в розвиток.
Транспортування ресурсів у процесі значно легше і вигідніше проводити малими, частими партіями.
Це можна зробити, налагодивши постачання за концепцією Just in Time.
Залишається найпростіше – створити систему сигналізування про необхідність постачання наступної партії, механізму, який відстежує залишки ресурсів або готової продукції і сповіщає про необхідність поповнення запасів.
Потрібна мітка. Потрібно бачити, щоб розуміти.
Такою міткою є Канбан (японською: 看 (kan-), що означає «дивитися», 板 (-ban), що означає «дошка»).
Впроваджувати систему Канбан варто за алгоритмом:
ЩО - СКІЛЬКИ - ДЕ - ЯК - КОЛИ - ХТО
Для початку потрібно зрозуміти, як функціонує поточний процес, яка його природа і які матеріальні ресурси використовуються.
Що?
Першим кроком для побудови системи Канбан є детальний аналіз SKU, які будуть візуалізовані в системі Канбан.
SKU (Stock Keeping Unit) — це унікальний ідентифікатор товару, який використовується для управління запасами, продажами та обліком на складі.
Аналізуючи SKU виявляємо втрати. Наприклад, можуть закуплятися номенклатури, які мало використовуються, накопичуються, псуються і списуються. Або технологічно застарілі і дорогі комплектуючі.
На цьому етапі важливо консолідувати функції забезпечення, фінансування, R&D – зрозуміти що і як часто постачається в процес.
Оскільки прагнемо збільшити швидкість проходження ресурсів крізь процес, важливо пришвидшити їх постачання.
Тобто, щоб Канбан був ефективним, компанії потрібно відточити продукт, технологію і систему постачання.
Скільки?
Вивчаючи «ЩО» бере участь в процесі, потрібно розуміти «СКІЛЬКИ» використовується кожної номенклатури в певний проміжок часу.
Кількість використаних ресурсів (сировини, матеріалів, комплектуючих і т.д.) в першу чергу залежить від попиту споживачів, який потрібно фіксувати, вивчати, знати піки, сезонні сплески, впливати на нього клієнтоорієнтованими маркетинговими заходами.
Тобто, щоб Канбан був ефективним, компанії потрібно відточити систему аналізу і прогнозування попиту від якого буде залежати споживання ресурсів у процесі.
Де?
Канбан — це система, яка будується на візуалізації. Запаси стають видимими, вони включаються в підкірку мозку менеджерів. Зрозуміла візуалізація полегшує сприйняття і тримає у фокусі.
Канбан – це про впорядкування фізичних предметів, яке неможливе в захаращеному середовищі. Щоб встановити мітку для SKU, кожна номенклатура повинна мати визначене, постійне місце в Гембі. Це створює чітку структуру, яку легко підтримувати та оновлювати.
Gemba — місці, де відбувається реальна робота.
Канбан набагато легше побудувати у середовищі, де працює 5С.
5С — це система організації робочого простору, метою якої є створення впорядкованого, чистого, безпечного та продуктивного середовища для праці.
Тобто, щоб Канбан був ефективним, компанії потрібно оптимізувати виробниче середовище, навести і підтримувати порядок у ньому.
Як?
Виберіть форму мітки. Традиційно – це картки Канбан. Для різної потреби у сигналізації використовують різні картки: на поповнення запасів, на переміщення, на постачання, екстрені картки тощо. Можна поєднувати картки і ємкості, якщо це дрібні деталі, або сигналом для поповнення є порожнє місце у складі чи на полиці.
У формі візуалізації немає меж фантазії: ручні сигнали за участю працівника, автоматизовані, інтегровані з ERP системами – це може бути будь-що, що дає можливість виконати основні вимоги:
Ніщо не виготовляється або не переміщається без Канбану
Канбан має бути завжди прикріплений до запасів понад норму. Правило «обов’язково прикріпленої бірки» працює як закон збереження енергії.
Виконання призначення Канбану – це обов’язкове правило, якщо його не виконати, процес «просяде», що призведе до збоїв на всх етапах. Коли?
Канбан подає сигнал для поповнення запасів у точці замовлення.
Точка замовлення (Reorder Point, ROP) – це рівень запасів, при якому необхідно зробити нове замовлення для поповнення запасів, щоб уникнути їх дефіциту до моменту отримання нової поставки.
Точка замовлення залежить від двох ключових факторів:
Середнє споживання на одиницю часу.
Lad time - час, необхідний для поповнення запасів, тобто період між моментом замовлення і отриманням товару.
Точка замовлення може змінюватися залежно від коливань попиту і часу поповнення. У разі значних коливань або непередбачуваних затримок в доставці варто додати запас безпеки.
ROP=(Середнє споживання × Lead time) + Запас безпеки
Хто?
Для ефективного функціонування Канбану важливо, щоб кожен знав свої обов'язки:
хто відповідає за поповнення запасів.
хто контролює виконання завдань.
хто вирішує проблеми, якщо процес зупиняється.
Канбан — це не статична система, її потрібно постійно вдосконалювати, розвиваючи працівників, технологію виробництва і покращуючи постачання вздовж всього ланцюга.
