Мета будь-якого бізнесу — створювати цінність для клієнтів і отримувати прибуток. Якомога більше, якомога частіше...
Найпростішою процесною моделлю є модель "Вхід – Процес – Вихід" (Input-Process-Output, IPO).
Вхід - це ресурси, які залучаються на старті процесу (сировина, матеріали, інформація, енергія тощо). Незалежно від форми ресурсів – це завжди витрати у грошовому еквіваленті.
Вихід – це результати, що отримується в кінці процесу (продукти, послуги). Незалежно від форми результатів - вони також мають вимірник еквівалентний грошам.
Процес – це великий мурашник, в якому відбувається трансформація ресурсів у результати. Чим більшим оборотом оперує бізнес, тим важливішим є управління кількістю вхідних ресурсів і вихідних результатів.
Чим швидше ресурси проходять крізь процес і доходять до кінцевого споживача, тим менша кількість ресурсів потрібна для досягнення однакового результату.
Швидкість проходження ресурсів через процес має прямий вплив на витрати, ефективність і конкурентоспроможність бізнесу.
Коли ресурси скоріше перетворюються на готову продукцію і доходять до кінцевого споживача:
Гроші швидше повертаються до бізнесу через продаж готової продукції.
Зменшується потреба в оборотних коштах, необхідних для підтримки запасів.
З'являється можливість реінвестувати в розвиток.
Транспортування ресурсів у процесі значно легше і вигідніше проводити малими, частими партіями.
Це можна зробити, налагодивши постачання за концепцією Just in Time.
Залишається найпростіше – створити систему сигналізування про необхідність постачання наступної партії, механізму, який відстежує залишки ресурсів або готової продукції і сповіщає про необхідність поповнення запасів.
Потрібна мітка. Потрібно бачити, щоб розуміти.
Такою міткою є Канбан (японською: 看 (kan-), що означає «дивитися», 板 (-ban), що означає «дошка»).
Впроваджувати систему Канбан варто за алгоритмом:
ЩО - СКІЛЬКИ - ДЕ - ЯК - КОЛИ - ХТО
Для початку потрібно зрозуміти, як функціонує поточний процес, яка його природа і які матеріальні ресурси використовуються.
Що?
Першим кроком для побудови системи Канбан є детальний аналіз SKU, які будуть візуалізовані в системі Канбан.
SKU (Stock Keeping Unit) — це унікальний ідентифікатор товару, який використовується для управління запасами, продажами та обліком на складі.
Аналізуючи SKU виявляємо втрати. Наприклад, можуть закуплятися номенклатури, які мало використовуються, накопичуються, псуються і списуються. Або технологічно застарілі і дорогі комплектуючі.
На цьому етапі важливо консолідувати функції забезпечення, фінансування, R&D – зрозуміти що і як часто постачається в процес.
Оскільки прагнемо збільшити швидкість проходження ресурсів крізь процес, важливо пришвидшити їх постачання.
Тобто, щоб Канбан був ефективним, компанії потрібно відточити продукт, технологію і систему постачання.
Скільки?
Вивчаючи «ЩО» бере участь в процесі, потрібно розуміти «СКІЛЬКИ» використовується кожної номенклатури в певний проміжок часу.
Кількість використаних ресурсів (сировини, матеріалів, комплектуючих і т.д.) в першу чергу залежить від попиту споживачів, який потрібно фіксувати, вивчати, знати піки, сезонні сплески, впливати на нього клієнтоорієнтованими маркетинговими заходами.
Тобто, щоб Канбан був ефективним, компанії потрібно відточити систему аналізу і прогнозування попиту від якого буде залежати споживання ресурсів у процесі.
Де?
Канбан — це система, яка будується на візуалізації. Запаси стають видимими, вони включаються в підкірку мозку менеджерів. Зрозуміла візуалізація полегшує сприйняття і тримає у фокусі.
Канбан – це про впорядкування фізичних предметів, яке неможливе в захаращеному середовищі. Щоб встановити мітку для SKU, кожна номенклатура повинна мати визначене, постійне місце в Гембі. Це створює чітку структуру, яку легко підтримувати та оновлювати.
Gemba — місці, де відбувається реальна робота.
Канбан набагато легше побудувати у середовищі, де працює 5С.
5С — це система організації робочого простору, метою якої є створення впорядкованого, чистого, безпечного та продуктивного середовища для праці.
Тобто, щоб Канбан був ефективним, компанії потрібно оптимізувати виробниче середовище, навести і підтримувати порядок у ньому.
Як?
Виберіть форму мітки. Традиційно – це картки Канбан. Для різної потреби у сигналізації використовують різні картки: на поповнення запасів, на переміщення, на постачання, екстрені картки, тощо. Можна поєднувати картки і ємкості, якщо це дрібні деталі, або сигналом для поповнення є порожнє місце у складі чи на полиці.
У формі візуалізації немає меж фантазії: ручні сигнали за участю працівника, автоматизовані, інтегровані з ERP системами – це може бути будь що, що дає можливість виконати основні вимоги:
Ніщо не виготовляється або не переміщається без картки Канбан
Картка Канбан має бути завжди прикріплена до запасів понад норму. Правило «обов’язково прикріпленої бірки» працює як закон збереження енергії.
Виконання призначення картки Канбан – це обов’язкове правило, якщо його не виконати, процес «просяде», що призведе до збоїв по всьому процесу.
Коли?
Канбан подає сигнал для поповнення запасів у точці замовлення.
Точка замовлення (Reorder Point, ROP) – це рівень запасів, при якому необхідно зробити нове замовлення для поповнення запасів, щоб уникнути їх дефіциту до моменту отримання нової поставки.
Точка замовлення залежить від двох ключових факторів:
Середнє споживання на одиницю часу.
Lad time - час, необхідний для поповнення запасів, тобто період між моментом замовлення і отриманням товару.
Точка замовлення може змінюватися залежно від коливань попиту і часу поповнення. У разі значних коливань або непередбачуваних затримок в доставці варто додати запас безпеки.
ROP=(Середнє споживання × Lead time) + Запас безпеки
Хто?
Для ефективного функціонування Канбану важливо, щоб кожен знав свої обов'язки:
хто відповідає за поповнення запасів.
хто контролює виконання завдань.
хто вирішує проблеми, якщо процес зупиняється.
Канбан — це не статична система, її потрібно постійно вдосконалювати, розвиваючи працівників, технологію виробництва і покращуючи постачання вздовж всього ланцюга.
