Внутрішні джерела фінансування економіки країни

Компанії страхування життя є важливою частиною пенсійної системи розвинених держав, адже вони акумулюють кошти, забезпечуючи наступні пенсійні виплати громадян. Та це не єдина і не основна їх функція. Пропонуючи фізичним та юридичним особам довгострокові поліси на 20-30 років, страхові компанії отримують у своє розпорядження так звані «довгі гроші», які вони вкладають в інструменти фінансового ринку з метою отримання інвестиційного доходу. В розвинутих країнах саме вони є найбільшими інституціональними інвесторами та обходять за об’ємами інвестицій банки, пенсійні та інвестиційні фонди.

Сума інвестицій страхових компаній у світову економіку рахується трильйонами доларів. Найбільшими гравцями на цьому ринку є страхові компанії Великобританії та США, де розвиток страхування відбувався дуже швидко. Наприклад, у Великобританії за 30 років, починаючи з 1980 активи страхових компаній зросли настільки, що за своїми розмірами перевищили ВВП. Приблизно таку ж саму ситуацію маємо у Франції, Данії та Швеції, а в Люксембурзі на сьогодні активи страхових компаній вже в 3 рази більші за ВВП.

Маючі в ареналі професійні компетенції та належні активи, страховики стали основними гравцями на фондовому ринку. У Великобританії акції складають понад 50% інвестиційного портфеля лайфових страхових компаній, в США – 20%, в Японії – близько 30. В Європейських країнах страховики частіше обирають державні цінні папери як основний інструмент інвестування, а в США – корпоративні облігації. Таким чином кошти страхових компаній у розвинутих державах спрямовані на довгострокове інвестування підприємств та держави через емісію цінних паперів.

В Україні роль страхових компаній як інвестора поки що скромна. По-перше, ринок страхування життя знаходиться тільки на початку свого розвитку, по-друге, фондовий ринок не розвинений, а законодавчі обмеження зменшують і так невеликий вибір інвестиційних інструментів, скорочуючи його фактично до короткострокових банківських депозитів та облігацій внутрішнього державного займу.

Та все ж, в перспективі лайфові страхові компанії, як інвестори, мають великий потенціал та можуть стати внутрішнім джерелом фінансування економіки.

З початку війни Україна відчуває суттєвий брак фінансових ресурсів. Дефіцит платіжного балансу складає більше 5 млрд доларів США, обсяг надходжень від експорту скоротився в 1,5 рази, а іноземні інвестиції майже до нуля. Навіть з урахуванням фінансової допомоги, чистий відплив капіталу становить вже близько 2 млрд доларів. Очевидно, що у 2023 році ситуація буде також досить напруженою. За рахунок бюджетних коштів першочергово заплановане фінансування оборонних та воєнних потреб, соціальної сфери та медицини. Так, Україна отримує безпрецедентну підтримку з боку розвинених демократій світу і може розраховувати на підтримку у наступному році. Проте підтримка не може закрити усіх потреб повоєнної відбудови країни та повноцінного незалежного функціонування економіки. Тому нам паралельно необхідно шукати внутрішні джерела інвестування. І довгострокові заощадження українців можуть стати таким джерелом.

Ринок страхування життя достатньо швидко пройшов стадію тимчасового гальмування лютого та березня і за результатами першого півріччя ми маємо зменшення зібраних премій всього на 13%. Ми бачимо, що клієнти лайфових страхових компаній у своїй більшості продовжують оплачувати діючі поліси та оформлюють нові. В умовах зростаючого інфляційного тиску вони активно шукають надійні інструменти накопичень. І якраз поліси довгострокового страхування життя, особливо в валюті, можуть стати одним із таких інструментів. Що стосується розміру страхових резервів, то за даними Forinsurer на перше півріччя 2022 року для 6 найбільших лайфових компаній вони збільшились на 15% в порівнянні з минулим роком та склали 10,5 млрд грн. Інвестиційна діяльність також була прибутковою.

Не будемо забувати й про заощадження українців, які зараз живуть та працюють за кордоном. У 2021 році вони мали близько 30 млрд доларів заощаджень у різних країнах світу, причому як на депозитних, так і на пенсійних рахунках. За даними комісара ООН з початку війни ще 4,2 млн українців отримали тимчасовий захист в Європейських країнах. Дослідження показують, що більше половини з них покращили своє фінансове становище.

В теперішній ситуації заощадження українців, як тих, що працюють в Україні, так і тих, хто виїхав, можуть стати найбільшим та найнадійнішим джерелом «довгих грошей». Свідомо підтримуючи державу та тримаючи заощадження в Україні, звичайні громадяни можуть інвестувати кошти в розвиток економіки та створювати майбутнє країни власними руками.