Вірус некомпетентності

електронний документ у взаємовідносинах особа-держава

13 лютого 2015 року у Голосіївському районному суді м. Києва відбулосьперший «електронний суд» документи до якої були надіслані скаржником виключно уБЕЗ ПАПЕРОВІЙ ФОРМІ: шляхом подання електронного документу та засвідченняелектронним цифровим підписом.

Зважаючи на суть спору, особливо цікаво було спостерігати за процесом. Асаме. Фізична особа подала до органів прокуратури заяву про злочин, пов’язанийз порушенням правил тиші у день виборів. Така заява була подана у форміелектронного документу з дотриманням всіх вимог, встановлених законом. Алепрокуратура, всупереч нормам КПК України, не внесла заяву до Єдиного реєстру досудовихрозслідувань та не надала відповіді заявнику про стан його заяви у встановленістроки. Представник прокуратури у судовому засіданні наполягав на тому, що прокуратурапоінформувала  заявника (направивши звичайноголиста на адресу заявника через 12 днів з моменту подачі заяви), що заява незареєстрована в реєстрі  у зв’язку ізнеможливістю переглянути інформацію, подану заявником за допомогою оптичногодиску. Більше того, прокуратура має позицію, що подача заяв до прокуратури повиннавідбуватись виключно в паперовій формі, як того вимагає закон про звернення громадян.

Треба зазначити, що процес подання заяв до органів влади та суду задопомогою електронного документу був своєрідним тестом, що може дати повнукартину того, чи готова держава до діалогу з суспільством та громадянами врамках електронного урядування, про процес втілення якого вже так довгодекларується політиками, чиновниками. Ідея такого експерименту та її реалізаціяналежить Володимиру Фльонц та команді  ГО «Електронна Демократія». Процесуальнідокументи та представництво в суді – адвокат Тарасенко Анатолій Володимирович.Мета -  «зобов’язатипрокуратуру приймати документи в електронній формі, а на практиці - довестиможливість такого звернення і в інші органи державної влади».

Результат: суд прийняв заяву в форміелектронного документу до свого провадження, весь процес до моменту винесеннята оформлення судового рішення, в т.ч. і направлення судових повісток, відбувалосьу електронній формі, технічно суд не вбачає за перешкоду подачу документу особоюу формі електронного документу, виходячи з того, що електронний документповинен бути оформлений згідно вимог законів «про електронний документ та електроннийдокументообіг» та «електронний цифровий підпис». Насправді, для нас, присутніхна такому судовому засіданні, це було приємним відкриттям: професійність,пунктуальність та рівень технічного забезпечення саме цього судового процесу можестати гарним прикладом для державних органів і, навіть, інших судів. Що,нажаль, не можна сказати про прокуратуру:

прокуратура Голосіївського району м. Києвавважає, що подача заяви в формі електронного документу є підставою длязалишення такої заяви без розгляду:

електронна пошта прокуратури не працює вналежному режимі - представник прокурора не спромігся поцікавитись передзасіданням електронною адресою прокуратури, заявивши, що звернення громадянчерез електронну пошту прокуратурою не розглядаються. Заява в електроннійформі, надіслана у вигляді інформації на оптичному носії, на думку, прокуратури,не прийнятного формату, а отже розгляду не підлягає. Тим паче,що інструменти для обміну інформації та їїзберігання в електронній формі у прокуратури є. Вже згаданий Єдиний Реєстр якпрограмний продукт має технічні можливості для створення та зберігання інформаціїу електронному вигляді, саме внесення інформації до реєстру уповноваженоюособою автоматично засвідчується електронним цифровим підписом, тому незрозумілий спротив працівників прокуратури. Адже наразі ми бачимо дублюваннядокументів прокуратурою у електронному та паперовому вигляді.

Повний перехід на електронний формат – це лишепитання часу.

Чому б державним органам не бути проактивнимиу процесу?

Непрофесійність та неграмотність осіб, якімають такі широкі владні повноваження, на нашу думку, ставить під загрозурозвиток сфери електронного врядування в Україні і задача громадянськогосуспільства – як мінімум популяризувати таку проблему, придати широкогорозголосу з метою позитивних змін у процес розвитку електронногодокуметообороту, як максимум – створити авторитетну практику  з відносин особа-держава, оформлених задопомогою документів в переважно електронній формі.

Давайте долучимось разом до такої корисноїініціативи!