Оновлений закон про НКРЕКП. Які зміни?
Кожен із нас - споживач комунальних послуг, але відслідковувати багаточисленні зміни навіть до необхідних нам законів ми практично не маємо вільного часу. Тим більше, коли все так швидко змінюється...
Зміни до Закону України про НКРЕКП були зареєстровані 3 грудня 2019 року, 5 грудня вже проголосовані в першому читанні, а 19 грудня - в другому.
Отак в «турборежимі» Парламент України зробив кожному українцю подаруночок на Миколая, прийнявши нові зміни до Закону України «Про НКРЕКП».
Незважаючи на багаточисленні зауваження Головного науково-експертного управління та Головного юридичного управління Верховної Ради України, за зміни таки проголосували. Наскільки це було професійно, якісно, законно, з державницьким поглядом на нового Регулятора і, головне, наскільки це покращить життя споживачам та суб’єктам ринку (за виключенням монополій) давайте подивимось разом:
1. Замість Верховної Ради конкурсну комісію тепер утворює і затверджує Кабінет Міністрів України.
2. Зміни у Складі Конкурсної комісії виглядають наступним чином:
1) замість двох осіб за поданням паливно-енергетичного комітету Верховної Ради, зараз – три особи;
З огляду на особливості конституційно-правового статусу комітет Верховної Ради України не може бути уповноважений забезпечувати діяльність Уряду України в частині здійснення підготовчих дій з організації формування складу зазначеної Конкурсної комісії. Такий висновок - практично майбутнє подання в Конституційний Суд України. Тобто, знову «ті самі граблі».
2) замість двох осіб за поданням Президента України, жодної - тому, що згідно рішення Конституційного Суду України Президент немає таких повноважень;
3) замість однієї особи за поданням Кабінету Міністрів України, зараз дві особи:
- одна особа ‒ за поданням Міністерства енергетики та екології та
- одна особа ‒ за поданням Міністерства розвитку громад та територій.
3. Збільшились внески ліцензіатів на утримання НКРЕКП з 0,1% від чистого доходу платника за попередній квартал до 0,15 %.
У супровідних документах обґрунтування такого підвищення відсутнє, на це звертало увагу народних депутатів Головне науково-експертне управління. Загальний бюджет надходжень НКРЕКП:
за 2018 рік становив 405 млн.грн,
за 2019 рік – 451 млн.грн,
на 2020 рік за рахунок збільшення планується на рівні 680 млн.грн.
Основна стаття витрат – це заробітна плата.
4. Як зміниться зарплата Регулятора:
Голова Комісії НКРЕКП буде мати посадовий оклад 354 225 грн замість 236 150 грн, що на 118 075 грн більше (збільшення з 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян до 75 неоподаткованих мінімумів доходів громадян);
Член Комісії НКРЕКП буде мати посадовий оклад 283 380 грн замість 188 920 грн, що на 94 460 грн більше (збільшення з 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян до 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян);
Посадові оклади інших робітників НКРЕКП будуть від 70 845 грн до 141 690 грн замість діапазону від 47 230 грн до 118 075 грн, що на 23 615 грн більше (збільшили діапазон з від 15 до 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян замість до від 10 до 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян).
Обґрунтування такого підвищення зарплат НКРЕКП відсутнє, при тому що закон передбачає ще премії на рівні 50% від посадового окладу.
Фонд зарплати Регулятора:
за 2018 рік становив 312 млн.грн,
за 2019 рік він зріс на 10% до 343 млн.грн,
а в 2020 році ще зросте близько на 17-20 % до 410 млн.грн.
Такими темпами НКРЕКП скоро наздожене за рівнем зарплат та премій керівництво Нафтогаз України.
5. Скорочується мінімальний термін подання пропозицій та зауважень до проектів рішень НКРЕКП з одного місяця до 10 (десять) днів.
Дуже зручна норма, щоб активні споживачі та громадськість просто не встигали набридати Регулятору своїми зауваженнями. Проекти своїх рішень Регулятор готує щонайменше на протязі кількох місяців, і вони часто становлять від 100 до 300 сторінок, а активні споживачі та громадськість повинні це опрацювати за ДЕСЯТЬ днів (я так розумію календарних).
6. Схема ротації членів НКРЕКП:
- одного члена Регулятора ‒ до 1 липня 2020 року;
- одного члена Регулятора ‒ до 1 липня 2021 року;
- одного члена Регулятора ‒ до 1 липня 2023 року;
- двох членів Регулятора ‒ до 1 липня 2024 року;
- двох членів Регулятора ‒ до 1 липня 2025 року.
Найцікавіше в такій ротації те, що «схема ротації членів Регулятора з поіменним списком затверджується Президентом України».
NO COMMENTS! Знову неконституційна норма і знову реальна перспектива отримати рішення Конституційного Суду України.
1. «Установити, що процедури, передбачені статтею 16 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» щодо проектів рішень Регулятора з питань встановлення тарифів на транспортування природного газу, протягом 2019-2020 років не застосовуються.»
Перекладемо на людську мову : стаття 16 Закону Про НКРЕКП називається «Проведення відкритого обговорення проектів рішень Регулятора». Це означає, що коли буде вирішуватись доля тарифів на транспортування - це буде відбуватись за зачиненими дверима НКРЕКП. Отак просто «турборежим» «закатав» в асфальт всі паростки цивілізованих прозорих європейських процедур для Регулятора. Наш Регулятор не дуже пручався.
ДАЛІ БУДЕ...
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука 07:54
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау вчора о 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков вчора о 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін вчора о 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 24.04.2025 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 24.04.2025 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 378
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 146
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 120
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 109
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 97
-
На Львівщині відібрали землю в орендарів, які провалили будівництво "зеленої" енергетики
Бізнес 11166
-
По грошах їх пізнаєте їх: аналіз "гробових" виплат натякає на масштаби втрат РФ
Думка 9895
-
На газове родовище, яке контролювали Єрмолаєв і Ющенко, відновили ліцензію
Бізнес 5794
-
Зрадник Сальдо отримав підозру за заволодіння Херсонською нафтоперевалкою
Бізнес 5710
-
У Польщі зірвали спробу повернення російських дискаунтерів
Бізнес 4967