Найкращі вправи для дикції, що допоможуть чітко та красиво висловлюватись

Почну з того, що вся промова залежить від якості звуку. Чіткість ваших слів залежить від навичок артикуляції, тому слід почати з руху губами. Вони мають бути максимально рухомими, щоб мова звучала розбірливо. Ось пара простих вправ:

• Витягніть губи трубочкою, після чого розмикайте їх, показуючи зуби та змикайте назад. Ця вправа називається “рибка”.

• Розтягніть губи широко, зберігаючи щелепу стиснутою та просичіть. Потім зберіть губи разом та прошипіть через зуби. Чергуйте два звуки, потім змініть позицію губ для кожного звука.

• Порахуйте вголос до ста без пауз та зупинок, максимально виразно артикулюючи. 

Таких прав в Інтернеті дуже багато, але з ними треба бути обережними. Проведемо аналогію зі спортзалом: новачки, які спостерігають за професіоналами, іноді намагаються без підготовки виконати важкі вправи та травмуються. Те саме стосується відеороликів з вправами: деякі тренери з ораторської майстерності показують свій високий рівень, а недосвідчені глядачі намагаються відтворити. Результатом може стати защемлення лицьового нерва, вивих щелепи та інші травми. Те саме стосується вправ на дихання, наслідком яких може стати аритмія або проблеми з тиском. Тому складні вправи варто виконувати лише під керівництвом тренера та з належною підготовкою. Не виконуйте надто складні вправи без допомоги експерта.

Ще одна паралель з качалкою: регулярність. Одне тренування на місяць не дасть результату, яким би інтенсивним воно не було. Те саме стосується ораторської майстерності. Якщо рід вашої діяльності вимагає красномовства, то тренуванням варто приділяти хоча б 15 хвилин на день, інакше є ризик втратити тонус. Красномовство — навичка, що потребує регулярної практики.

Крім дихання та артикуляції є ще декілька критеріїв, які потребують уваги, але не вимагають керівництва тренера.

• Швидкість має бути в діапазоні 80-120 слів на хвилину. Занадто швидка або повільна мова заважає сприйняттю, тому потренуйтесь влучати в цей діапазон.

• Паузи та акценти необхідні. Для того, щоб навчитись їх розставляти, тренуйтесь читати текст, зважаючи на розділові знаки та необхідну інтонацію.

• Гучність має постійно змінюватися. Говорячи то тихіше, то голосніше, ви не даєте слухачам звикнути до звуку та поринути в думки. Але гучність також має бути доречною до змісту сказаного, тому в цьому потрібен досвід.

Наостанок поговоримо про мовні дефекти. Не всі з них погано впливають на голос, а навіть можуть додати цікавинки, наприклад, гаркавість. Натомість шепелявість або писклявість можуть дратувати та їх варто позбуватися в міру можливості.

У підсумку можу сказати наступне. До розвитку мови слід ставитися уважно та відповідально, оскільки голосовий апарат дуже важко відновлюється. Вправи виконуються лише в послідовності підвищення складності та за допомогою експерта. І не забувайте про регулярні вправи. Як і будь-яке інше вміння, красномовство не є простою навичкою та потребує часу та зусиль, тому якщо воно вам необхідне — будьте готові до тривалого навчання.