Як Національна поліція контролює закупівлі

Департамент захисту економіки Національної поліції України є чи не єдиною структурою, яка має можливість перевіряти допорогові закупівлі. Які види контролю має поліція? Як поінформувати про порушення?

Повноваження Нацполіції щодо контролю за публічними закупівлями закладені в положеннях п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію». Ця стаття регламентує повноваження Департаменту захисту економіки НПУ (далі ДЗЕ) здійснювати превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень.

ДЗЕ повинні вживати заходи з метою виявлення та припинення виявлених кримінальних і адміністративних правопорушень, в тому числі пов’язаних з:

1. незаконним розподілом

2. розкраданням

3. нецільовим використанням бюджетних коштів

4. правомірністю застосування процедур закупівлі товарів, робіт і послуг

Цікавим є те, що законодавчо ДЗЕ не обмежено в можливості аналізувати лише надпорогові закупівлі, так як це є в Держаудитслубі чи Антимонопольному комітеті. Таким чином, ДЗЕ є чи не єдиною структурою, яка має можливість перевіряти допорогові закупівлі, над якими сьогодні повністю відсутній контроль. Хоча в контексті даної “можливості”, мабуть, варто говорити про те, що навряд така структура візьметься за дрібні закупівлі.

Які види контролю може здійснювати ДЗЕ?

1. 1. Рекомендації. ДЗЕ може здійснювати профілактичну роботу шляхом направлення листів-рекомендацій замовникам з вимогою усунути порушення.
3. 2. Передача матеріалів для відкриття провадження. В разі доведення, що в діях голови або членів тендерного комітету містяться ознаки злочину, матеріали щодо таких дій перескеровують до уповноважених органів для відкриття кримінального провадження.
4. 

5. За якими статтями можуть кваліфікуватись порушення

   Як вбачається з судової практики, типовим механізмом роботи ДЗЕ може перевірити закупівлі на предмет законності обрання переможця. В разі виявлення невідповідності тендерної пропозиції переможця вимогам тендерної документації, такі дії, в залежності від ознак правопорушення можуть кваліфікуватись за наступними статтями Кримінального кодексу України:

   • - 191 ККУ (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем),

   • - 358 ККУ (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів),

   • - 364 ККУ (Зловживання владою або службовим становищем),

   • - 366 ККУ (Службове підроблення),

   • - 367 ККУ (Службова недбалість).

   Істотна шкода інтересам держави рахуватиметься як різниця між ціновою пропозицією відхиленого учасника та учасника-переможця.

   Звичайно, такий механізм доведення збитків державі є досить спірним, оскільки не завжди дискваліфікація є незаконною.

   Хто і як може поінформувати ДЗЕ про порушення?

6. Що стосується джерел отримання інформації, то до них можна віднести:

   1. заяви і повідомлення громадян,  

   2.заяви громадських організацій,  засобів масової інформації;

   3. опрацювання закупівель за власною ініціативою

   4. обмін інформацією з іншими державними органами та ін.

   ДЗЕ також може “обмінюватись інформацією з іншими державними органами” щодо можливих порушень. Зокрема, інформувати Державну аудиторську службу України чи Рахункову палату про необхідність здійснення перевірки, якщо недостатньо підстав для відкриття кримінального провадження, а реакції від замовника на лист-рекомендацію немає.