Навіщо Феміді обценьки?

А також фігури класичного танцю, знання з астрономії, метеорології, ботаніки й кулінарії?

Вища кваліфікаційна комісія суддів України опублікувала зразки тестових питань (завдань), що будуть застосовані при перевірці когнітивних здібностей претендентів до Вищого антикорупційного суду (та, вірогідно, й в усіх інших конкурсах, які вже оголосила чи проводитиме в майбутньому ВККСУ, зокрема у відборі суддів до апеляційних судів різних юрисдикцій).

Складаються когнітивні тести з 2-х блоків: вербального та абстрактно-логічного (у пропорції 50/50).

Я – учасниця конкурсу. Тому уважно ознайомилася з прикладами тестів.

Додаток до одного з попередніх рішень ВККСУ – «Вимоги до розробки бібліотеки тестових завдань» визначає:

«когнітивні здібності – це здатність сприймати, розуміти, запам’ятовувати, осмислювати, робити висновки із наявної інформації та розв’язувати проблеми/завдання, приймаючи обґрунтовані рішення, здатність розкладати складні проблеми на складові частини, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки».

Мета тестування зрозуміла.

Тепер подивимось, як її (мету) планують досягнути (на прикладі блоку вербального, де тести оперують словами, тоді як абстрактно-логічний складається із завдань з геометричними фігурами, стрілочками тощо).

У ході перевірки фактично будуть використані 3 типи завдань:

— визначити слово (поняття) найбільш близьке або, навпаки, протилежне за значенням до наведеного;

— визначити, які 2 слова із 6-ти запропонованих об’єднані загальним поняттям (додатково пояснено, що необхідно виявляти не просто пов’язані між собою слова, а поняття одного порядку, інакше кажучи: вибрані слова повинні бути рівнозначними);

— знайти смисловий (логічний) зв’язок між двома наведеними словами, і, використавши його як приклад-аналогію, вирішити, яке зі запропонованих далі слів пов’язане тим самим смислом із третім словом.

Що ж, і методика розв’язання завдань ясна. Заперечень не викликає.

На відміну від наповнення тестів конкретними словами / поняттями.

Позаяк без наявності вузькоспеціальних знань у галузях, далеких від юриспруденції, задачки розв’язати складно.

Та й коректність принципів поєднання певних слів викликає чимало запитань.

Наводжу приклади.

Особисто мені терміни «фуете» й «пірует» знайомі з дитячого віку (займалася певний час балетом), але який інструмент споріднений із обценьками – щипці чи лещата?

Дані з Вікіпедії наводять на думку, що слово «обценьки» майже вийшло з ужитку.

Хоча й із завданням, де фігурують «фуете» та «пірует», теж не все гаразд.

І річ, навіть, не в загадковості цих понять для людей, далеких від класичного танцю. Якщо термін «болеро» сприйняти в значенні мистецького жанру, до пари йому прийдеться «оперета» (проте цей варіант відповіді розробники тестів не розглядають як правильний).

Із рядом слів «улун», «ліберека» і т.д. – так само.

Вірна відповідь (за версією розробника тестів): «паприка» + «карі» (об’єднані загальним поняттям «приправи»).

Але можливі, вочевидь, й інші поєднання:

«борошно» + «сода» (об’єднані загальним поняттям «складові тіста»);

«улун» + «ліберИка» (об’єднані загальним поняттям «тонізуючі напої»).

Між іншим, останні слова теж довелося гуглити. Вибачте, не знаюся я на рідкісних сортах чаю (перше) та кави (друге).

До речі, Великий тлумачний словник сучасної української мови цих термінів не містить. А при написанні «ліберЕка», як у тесті, потрапляємо на прізвища людей чи географічні назви.

«Каліпсо» у значенні «мала планета», мабуть, доречно зіставляти з Землею. А як супутник – із Місяцем.

Проте, якщо ви обізнані з грецькою міфологією, чи цікавитися морськими подорожами, але не космосом, подібне завдання може викликати відчуття затискання тими самими обценьками (котрі раніше застосовували і як знаряддя катування).

Здавалося б, зі словами «аґрус», «абрикос», «кеш’ю», «фрукт», «огірок», «черешня» має бути легше.

Ніт!

Матеріал із Вікіпедії, стаття «Список фруктів», зараховує до них і кеш’ю. Якщо ж загальним поняттям будемо уважати «ягоди», то чому маємо відділяти аґрус від черешні?

А якщо таким загальним поняттям стане «плід», то, вочевидьки, й огірку поміж них місце знайдеться.

А як вам це завдання?

Автори тестів об’єднують слова «чемний» та «розумний» загальним поняттям «освіДчений».

Не акцентуватиму безграмотність написання того слова.

Краще подивимося значення кожного з трьох понять. І легко з’ясуємо синонімічний зв’язок між словами «розумний» та «освічений», але не зі словом «чемний».

Великий тлумачний словник визначає його як «шанобливо ввічливий до людей / в якому виявляється ввічливість, уважність, люб’язність».

Синонімами слова «чемний» є: ввічливий, шанобливий, поштивий, ґречний, привітний, приязний тощо.

В очікуванні подібних завдань мій душевний стан робиться «пригнічений» і «хворий», але цю пару слів розробники тестів не розглядають як поняття одного порядку.

На мою думку, не можна вважати коректним і завдання, в якому правильний смисловий (логічний) зв’язок розробники передбачають за словами «злива» та «веселка» й ігнорують «повінь». Бо вважають, чомусь, що після зливи (тобто дуже сильного дощу) зазвичай виникає веселка (атмосферне оптичне явище) – відповідно до аналогії, де «після пустощів, як правило, завжди слідують покарання».

Між тим, словник визначає «повінь» як розлиття річки під час весняного розтавання снігу, льоду або внаслідок тривалих дощів чи великих злив.

В іншому завданні поняттями одного порядку визначені «землетрус» та «повінь». Пожежа, за логікою авторів тестів, до різновидів стихійних лих не належить. Вікіпедія стверджує протилежне.

Збіжним чином конструктори тестів поєднують «архів» зі «складом» (приміщення для зберігання), але не з «бібліотекою» (котра за визначенням є установою, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін.).

З набору слів «молоко», «сорочка», «комп’ютер», «штатив», «лялька», «аптека» конкурсант має обрати «молоко» та «лялька» (позаяк ці слова об’єднанні загальним поняттям «необХДні речі для дитини»).

Мій материнський та бабусин досвід проказує: не кожному маленькому хлопчику потрібна лялька, на відміну від сорочки.

Узагалі ж, із запропонованих для зіставлення слів легко добрати й іншу пару: «комп’ютер» + «штатив» (як необхідні речі для професійного фотографа).

У прикладі словом, протилежним за значенням до слова «відпочинок» є тільки «праця», але не, скажімо, «тренування» (імхо, навіть інтенсивна «прогулянка» може призвести до стану, що характеризується поняттям «втома» та потребує відпочинку).

До слова «надійний» конкурсанту належить добирати як протилежне за значенням слово «сумнівний». Незрозуміло, чому слід відкинути поняття «гіпотетичний», яке є одним із синонімів слова «сумнівний».

Ще в одному завданні застосовано термін «вишина» (котра «вимірюється висотою над рівнем моря»). Можливо, доречніше було б написати «височина» (якщо йдеться про підвищену ділянку суходолу)?

Гадаю, наведених прикладів достатньо, аби переконатися в недосконалості тих матеріалів, що виконавець запропонував ВККСУ, а вона – конкурсантам.

Принагідно зауважу, що рівень володіння державною мовою в учасників конкурсів уже виміряний і засвідчений відповідним сертифікатом. Тож приписувати тестам на перевірку когнітивних здібностей якусь приховану додаткову мету, певно, не варто.

Дещо з історії питання.

Згадуваний вище додаток до рішення ВККСУ від 12.06.2024 сформулював вимоги до бібліотеки тестових завдань.

Ключова:

«Розробка унікальної, створеної спеціально на запит Вищої кваліфікаційної комісії суддів України бібліотеки завдань для тестування когнітивних здібностей в межах конкурсних процедур, які здійснюються Комісією, з метою перевірки відповідності кандидатів критерію професійної компетентності [виділення моє – Л.Г.]».

Тоді ж члени ВККСУ наголошували, що «не вирішене питання з тестуванням на когнітивні здібності, адже немає ані організації, яка наразі є спроможною провести таке тестування за визначеними ВККС параметрами, ані самих готових тестів».

Попередні напрацювання, котрі застосовувалися під час конкурсів 2016–2019 років на посади суддів Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду, нову ВККСУ не влаштовували, бо вони «скоріше орієнтовані на підбір персоналу для бізнес-компаній» і не відображали специфіку «відбору саме кандидатів на посади суддів».

Ще наприкінці липня голова парламентського Комітету з питань правової політики Денис Маслов заявляв, що готових та апробованих тестів на когнітивні здібності для конкурсів на посади суддів немає. Коли з’являться – невідомо.

Бентежила народних депутатів з профільного комітету й раніше встановлена законодавча вимога про необхідність подолання кандидатами на посади суддів 75% бар’єру (від максимально можливої кількості балів) за етап когнітивного тестування.

Змінювати, проте, нічого не стали.

Минуло зовсім небагато часу…

Тепер член ВККСУ, котрий кілька місяців тому переймався недосконалістю раніше застосованих методик, у публічній комунікації зі стурбованими конкурсантами запевняє:

договір на проведення тестування укладено з компанією, що надає такі послуги для системи судоустрою, починаючи з конкурсу до Верховного Суду, тобто з 2017 року;

«вони є монополістами в цій сфері. Інших ви не знайдете»;

розробника очевидно «все влаштовує».

Затверджені ВККСУ програма іспиту та таксономічна характеристика тестування говорять, що призначення вербального блоку тестових питань (завдань) – визначити здатність мозку добре розуміти, аналізувати, систематизувати й продукувати вербальну інформацію: слова, вирази, тексти.

Натомість конкурсантам в умовах обмеженого часу (до 30 хвилин на 40 питань) доведеться не аналізувати й систематизувати інформацію, а згадувати (чи вгадувати) значення слів (на кшталт «ізобара»), які їм раніше практично не доводилося зустрічати й використовувати.

Котрі вочевидь не належать ані до загальновживаних, ані до суто юридичних засобів вербальної комунікацій.

За задумом ВККСУ, окресленим у «Вимогах до розробки бібліотеки тестових завдань», тестування вербального мислення має виявити й уміння розуміти заплутані текстові конструкції (в тому числі нормативно-правові акти).

В оприлюднених зразках до юридичної термінології можна зарахувати поняття «дифамація» та «сегрегація».

Є ще завдання, де фігурують слова «сімейний» та «кримінальний» (проте розробник об’єднує їх загальним поняттям ЖАНРИ ФІЛЬМІВ, а не кодекси, як зробили б юристи).

Тож із великою натяжкою назбируємо аж 3 профільні терміни – з опублікованих 58!

Сайт розробника стверджує:

«Тести Psymetrics … об’єднані в готові набори для оцінювання здібностей, необхідних різним професійним групам і функціональним ролям».

Наведені мною приклади погано узгоджуються з рекламними обіцянками. Професійній групі суддів точно необхідні обценьки, ліберека, ізотерма та інші фуете?

Звісно, добре бути ерудитом, грати у «Що, де, коли» чи постійно тренуватись у розгадуванні кросвордів, але нам (суспільству) потрібні судді – щоб здолати кадровий голод у судах.

Від претендента на суддівську посаду вимагається бути доброчесним фахівцем.

Не менше, але й не більше.

На моє переконання, тести мають бути вичищені від рідковживаної чи спеціалізованої (неправничої) лексики. Варто скорегувати й питання, що наразі мають кілька варіантів достовірних відповідей (усупереч хибному розумінню певних термінів розробниками тестів).

Інакше не уникнути спірних ситуацій та невиправданого викидання з конкурсу цілком достойних кандидатів.

ВККСУ вже довелося вилучати некоректні запитання з тестів на перевірку загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду, котрі готувала Національна школа суддів – у конкурсі до апеляційних судів.

Тут завдання більш специфічне. Проте сформулювати додаткові вимоги до розробника тестів і проявити принциповість та наполегливість у забезпеченні ним прийнятної якості продукту, либонь, можливо?