МАФи. "Казнить нельзя помиловать". Де кома?

Cитуація з життя. Боротьба з незаконними спорудами, чи банальний піар?

Днями мав можливість бачити, як "Київблагоустрій" "пресує" продавщицю одного з кіосків в районі метро "Чернігівська" в Києві, погрожуючи його знесенням.

З того, що мені вдалося почути, я зрозумів, що вона орендує цей МАФ і боїться за товар, який може поїхати разом з кіоском на штрафмайданчик.

Останні декілька років у Києві абсолютно всі, від звичайного перехожого до мерів міста бажають стерти з лиця Стольного Граду ці МАФи. І кожного разу в чиновницького корпусу, з тих чи інших причин, це не виходить.

Скажу по секрету, що такі облави стартують стабільно двічі на рік, перед тим, як підходить час платити пайову участь за оренду землі. Але стосуються вони виключно офіційно встановлених споруд.

Ті ж МАФи, які є "самоскидами" і кришуються прокурорами, СБУшниками, ментами і так далі, мають своютаксу відповідно до кабінетних домовленостей.

І тут, по ідеї, повинен бути заклик, меседж до нищівної боротьби з цим проклятим явищем. Але давайте розсудимо тверезо і по суті.

Демонтувавши всі ларьки, кіоски, павільйони – всі вони згідно з законодавством потраплять під визначення МАФ, – як цього прагне громадськість й на чому вдало спекулюють місцеві політикани, кому ми зробимо краще?

Парадокс ситуації полягає в тому, що орендувати МАФ і займатися там підприємницькою діяльністю може саме той, реліктовий, середній клас, адже 95% споруд здаються власником в оренду.

Інше питання – власник.

Ясна річ, що в разі, якщо МАФ стоїть посеред тротуару, заважає вільному пересуванню пішоходів, закриває проїжджу частину, чи вікна прилеглого будинку, то такій тимчасовій споруді потрібно, як мінімум, знайти інше місце.

Але й ставити на всі МАФи клеймо "демонтаж" також не можна.

Ви не знайдете жодну розвинуту країну Світу, де немає схожого класу споруд чи вуличних "розкладок". Інша річ, що там вони окультурені, мають стале місце і в більшості випадків форму.

Звісно, територіальне упорядкування МАФів у столиці потрібне, але давайте з плеча не знищувати і без того збіднілий, фінансовий ареал середнього класу.