Комунікація із суспільством як один із стандартів поведінки суддів
Про роль комунікації між суддями та громадськістю у рамках кампанії "ЧЕСНО. Фільтруй суд!"
Кампанія «ЧЕСНО. Фільтруй суд!» започаткована з метою очищення суддівських лав від недоброчесних суддів та утвердження справедливого суду в Україні.
Вважаємо, що неможливо утвердити справедливе судочинство у нашій державі без належної комунікації між представниками громадянського суспільства та самими суддями.
Саме тому у ході створення профайлів суддів апеляційної інстанції командою кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй суд!» було запроваджено нову практику, яка полягала у тому, щоб до моменту оприлюднення надавати суддям інформацію, яка буде міститися у їхньому профайлі. У зв’язку із цим не пізніше ніж за три робочі дні на електронну пошту відповідного суду направлялася уся інформація про суддів цього суду, яка була зібрана аналітиками кампанії.
З моменту запровадження цієї практики ми отримали 41 лист від суддів апеляційної інстанції з поясненнями відносно інформації, яка містилася у профайлах. У 18-и випадках командою кампанії було прийнято рішення про повне врахування пояснень суддів та, відповідно, видалення або коригування зібраної інформації. Ще в 10-и випадках було частково враховано пояснення суддів.
У 13 випадках пояснення суддів не було враховане. Проте, навіть у таких випадках у профайлі суддів у відповідному розділі оприлюднювалися пояснення судді без зміни змісту. Тобто, у цьому випадку користувач веб-сайту має право ознайомитися з оцінкою певної події чи факту як із боку громадськості, так і з боку самого судді. У результаті людина може для себе самостійно та зважено прийняти рішення як ставитися до оприлюдненого факту чи події.
Безумовно право комунікувати чи просто промовчати – це право будь-якої людини. Але у випадку із представниками Феміди вбачається, що комунікація – це спосіб взаємодії із суспільством, який спрямований більше для захисту репутації самих суддів. Адже, як показала практика кампанії «ЧЕСНО. Фільтруй суд!», майже у половині випадків комунікація дозволяє запобігти оприлюдненню некоректної інформації, що може бути викликана неповнотою інформації, яка міститься у деклараціях, інших публікаціях, описками у тексті тощо, а не бажанням свідомо публікувати негатив відносно суддів.
Більше того, навіть у випадку розбіжностей щодо оцінки подій чи фактів, комунікація дозволяє забезпечити оприлюднення різних поглядів, що має наслідком цивілізоване спілкування, а не висловлювання взаємних емоційних звинувачень.
Також варто додати, що, відповідно до Бангалорських принципів, підтримання високих стандартів поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів є обов’язком суддів.
Поведінка, яка спрямована на комунікацію із суспільством, показує відкритість судді, можливість діалогу, а не бажання приховати певні факти. Зворотня ж поведінка (наприклад, втеча від журналістів, відмова у наданні пояснень чи просто мовчання) завжди породжуватиме сумніви щодо доброчесності судді. Тому комунікація із суспільством – це і є той стандарт поведінки, який також дозволяє укріплювати суспільну довіру до суду.
Підсумовуючи викладене, вважаємо, що суддям слід звернути увагу на можливості комунікації як одного зі способів відновлення довіри до суду та надавати пояснення у тих випадках, де у суспільства виникають питання щодо відповідності поведінки судді нормам закону та суддівської етики.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 181
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 174
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 126
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10706
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6070
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5739
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3548
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3206