Про найпопулярніші організаційно-правові форми юридичних осіб
Законодавство України пропонує широкий каталог організаційно-правових форм юридичних осіб, проте для здійснення підприємницької діяльності, як правило, обирають товариства з обмеженою відповідальністю (надалі – ТОВ), приватні підприємства (надалі – ПП) та
Законодавство України пропонує широкий каталог організаційно-правових форм юридичних осіб, проте для здійснення підприємницької діяльності, як правило, обирають товариства з обмеженою відповідальністю (надалі – ТОВ), приватні підприємства (надалі – ПП) та акціонерні товариства.
44% всіх юридичних осіб створені у формі ТОВ. Так, станом на 01.03.16 за даними Державної служби статистики в Україні налічується 493834 ТОВ. Подані нижче дані демонструють тенденцію до зниження кількості ТОВ протягом 2015-2016 років до рівня 2013 року, хоча, вважаю, що це прямо пов'язано із скороченням загальної кількості юридичних осіб і не пов'язано з конкретно цією організаційно-правовою формою.
Таблиця 1. Кількість ТОВ
Період | ТОВ |
2013 | 488781 |
2014 | 515371 |
2015 | 519607 |
Протягом останніх років спостерігається тенденція до поступового зниження загальної кількості акціонерних товариств. Такий тренд пояснюється поступовою реорганізацією акціонерних товариств в інші організаційно-правові форми, переважно в товариства з обмеженою відповідальністю, та неможливістю з боку підприємств, створених в процесі приватизації та корпоратизації, підтримувати цю найскладнішу форму організації бізнесу.
Таблиця 2. КількістьАТ
Період | ВАТ | ЗАТ | ПАТ | ПрАТ | Усього |
2010 | 8611 | 18725 | 564 | 718 | 28618 |
2011 | 5761 | 15798 | 2161 | 2911 | 26631 |
2012 | 3949 | 13714 | 3314 | 4294 | 25271 |
2013 | 3367 | 13067 | 3576 | 4483 | 24493 |
2014 | 2917 | 12225 | 3501 | 4209 | 22852 |
Таблиця 3. Кількість АТ станом на 01.03.16 за даними Державної служби статистики в Україні | |||||
2016 | 7918 | 4135 | 3476 | 15529 | |
В 2015 році помітно зменшилась кількість АТ за рахунок скорочення практично вдвоє кількості ВАТ/ЗАТ.
Більшість публічних акціонерних товариств (надалі – ПАТ) є "квазіпублічними", бо, для прикладу, прес-служба НКЦПФР повідомляє, що станом на початок 2016 року акції лише 15 компаній залишилися в біржових реєстрах, тоді як кількість таких компаній в минулому році становила більше 180. При цьому, йде мова лише про другий рівень лістингу, а фахівці фондового ринку відзначають, що навіть і ці емітенти не в повній мірі відповідають законодавчим вимогам. Акції, що увійшли до першого рівня лістингу відсутні.
Чесно кажучи, вражає кількість ПП в контексті постійних суперечок “господарників” та “цивілістів”, неоднозначності правозастосування і т.д. Станом на 01.03.16 за даними Державної служби статистики в Україні в Україні налічується 201915 ПП. Подані нижче дані демонструють тенденцію до поступового зниження кількості ПП. Думаю, що це відбувається не лише в контексті загального скорочення кількості юридичних осіб, але і на фоні дискусій про скасування ГК та ймовірно і ПП як окремої організаційно-правової форми.
Таблиця 4. Кількість ПП
Період | ПП |
2013 | 280073 |
2014 | 278227 |
2015 | 259772 |
Вищенаведена статистика дає можливість простежити тенденції різкого скорочення кількості АТ (як правило, застарілих форм), стабільного поступового зменшення кількості ПП, а також стабільності ТОВ як найпопулярнішої організаційно-правової форми.
За своєю суттю ці 3 організаційно-правові форми є схожими (в концептуальному плані). Не розглядаємо ПАТ, оскільки їхня специфіка пов’язана з біржовими курсами акцій, хоча, як видно з вищезазначених даних, дуже мало ПАТ це роблять (питання боротьби з “квазіпублічністю”).
Для прикладу, за ознакою відповідальності акціонерів акціонерне товариство належить до товариств з обмеженою відповідальністю. Тобто відповідальність реально не відрізняє АТ від ТОВ. Про різну вагу особистої участі в ТОВ та АТ також не може йти мова (хіба що в контексті великої кількості акціонерів АТ, які не є “баластними”), оскільки акціонери мають корпоративні права та гіпотетично можуть впливати на прийняття рішень. Безумовно, більшість АТ зараз є контрольованими групою осіб чи окремою особою, але це вже специфіка корпоратизації АТ.
Очевидна відмінність між АТ та ТОВ є лише в контексті акцій. Випуск акцій насамперед впливає на детальність правового регулювання корпоративного управління, чому приділяється більше уваги, ніж в інших товариствах. Проте, ця відмінність втрачає свою актуальність у зв’язку з активним просуванням нового проекту ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Погоджуюсь з авторами Концепції реформування корпоративного права України в тому, що за своєю суттю ЗАТ/ПрАТ та ТОВ є приватними компаніями, які однак, регулюються двома різними законами. Не існує жодного концептуального критерію для їх поділу. Можливість випуску акцій не є достатньою підставою для специфічного правового регулювання ПрАТ.
Підсумуємо: ПрАТ “мінус” акції “дорівнює” ТОВ.
Питання ПП прямо пов’язане з дискусіями “господарників” та “цивілістів”. Для прикладу, "господарники" подають ПП як перспективну форму юридичних осіб. “Цивілісти” взагалі відкидають ідею існування організаційно-правової форми “підприємство".
Насправді, приватні підприємства, згідно з їх визначенням, викладеним в ст.113 ГК, настільки близькі до ТОВ, що раніше розрізнялися тільки за мінімальним розміром статутного капіталу (зараз не актуально).
На даний момент ключовою відмінністю між ПП та ТОВ є рівень їхнього правового регулювання Так, статус ПП врегульовано лише двома статтями ГК, а тому відсутність мінімальних правил діяльності ПП вказують як недолік, так і позитив. Проте, відсутність детального правового регулювання зумовлює невизначеність практики.
Для прикладу, досі немає одностайної позиції про наявність корпоративних прав в приватних підприємствах, які засновані одним учасником. Так, рішенням ВГСУ №11/304/08 від 15.10.08 р. встановлено, що унітарне приватне підприємство не є господарським товариством (прив'язуються чомусь до кількості учасників. якщо один, то унітарне). В новішому рішенні ВГСУ в справі 916/3931/14 від 21.07.2015 р. вказано, що відповідно до частини 1 ст. 113 ЦК господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Приватне підприємство засноване на приватній власності двох або більше осіб, статутний капітал якого поділений на частки між засновниками є господарським підприємством (товариством), а отже його засновники наділені корпоративними правами, які включають в себе правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, а також інші правомочності, передбачені законом та статутом (знову йдеться про кількість учасників).
Окремої уваги заслуговує Рішення КСУ від 19.09.2012 року №17-рп/2012, де зазначено: "В аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України треба розуміти так, що статутний капітал та майно приватного підприємства є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя." Таким чином, КСУ де-юре підтвердив, що підприємство є об’єктом права власності, хоча водночас і не спростував того факту, що підприємство є суб’єктом правовідносин.
Складемо: ТОВ “мінус” правове регулювання “дорівнює” ПП. Отже, ПрАТ “мінус” правове регулювання та акції “дорівнює” ПП.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що концептуально ТОВ та ПрАТ є аналогічними організаційно-правовими формами. Також до них, на даний момент (з урахування кількості ПП), прирівняємо ПП (з розумінням алогічності їх існування). Враховуючи популярність ТОВ, спрямованість на їх детальніше законодавче регулювання, вважаю, що ці три форми потрібно звести до ТОВ (але для цього в проект ЗУ "Про ТОВ та ТДВ" потрібно перенести деякі переваги АТ та надати Статуту цілковитий пріоритет).
- БЗВП "Було/Стало": Чому нові цифри не гарантують якості підготовки рекрутів Костянтин Ульянов (Valde) вчора о 19:03
- Культура в часи зламу: як Київ 1918 року перегукується з Україною 2025-го Наталія Сидоренко вчора о 18:00
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості Андрій Вігірінський вчора о 16:37
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання Наталія Качан вчора о 15:20
- Подарунок декларанту: де закінчується ввічливість і починається правовий ризик Андрій Мазалов вчора о 14:53
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ Сергій Комнатний вчора о 11:25
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? Дмитро Ламза 03.01.2026 18:17
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона 02.01.2026 10:30
- Рік Коня стане роком "темної конячки" Олексій Шевчук 01.01.2026 12:30
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом Анна Макаренко 30.12.2025 16:49
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Альона Прасол 30.12.2025 10:56
- Стабільні обсяги, зростаюча ціна: логіка ринку земель у 2025 році Денис Башлик 29.12.2025 17:11
- Чому закон часто не працює без адвоката Дмитро Ламза 29.12.2025 13:40
- Стратегія, якої бракує Україні: чому цифровий суверенітет має стати державним пріоритетом Тетяна Хабібрахманова 29.12.2025 11:46
- Воєнний стан і святкові дні – трудові права залишаються чинними Дмитро Ламза 25.12.2025 21:34
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? 324
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ 112
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання 69
- Подарунки для посадовців: що заборонено законом 61
- Зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 48
-
В Україні з'явиться перший торговельний центр з протирадіаційним укриттям
Бізнес 109308
-
У Києві зникли з маршрутів майже всі "гуманітарні" автобуси
Бізнес 35255
-
Як повернути якісний сон: сім помилок, через які ви прокидаєтеся втомленими
Життя 11697
-
"Коли побачив своє вино в буфеті Royal Albert Hall, мені зірвало дах", – засновник "Колоніст"
Бізнес 10522
-
Філатов: Росія "розбомбила" завод "Олейна" в Дніпрі
Бізнес 8392
