Влада має бути лобістом наших територіальних і національних інтересів

Щоозначає прийняття закону про лобізм ічому це важливо? Відповідь на це питанняшукали на III Міжнародному GR форумі.Поділюся деякими думками.

Темакомунікації між бізнесом і владою щедекілька років тому була закритою. Заразми нарешті можемо відкрито говорити,що в Україні є лобізм, але поки діє беззаконодавчого регулювання. Хоча спробиузаконити лобіювання робляться починаючиз 1999 року, поки далі реєстрації таобговорення законодавчих ініціативсправа не дійшла.

Приклади,які засвідчують недоліки діалогу міжбізнесом та владою, а також лобіюванняяк інструмент заявлення позиції чимеханізм комунікації, протягом усьогочасу незалежності можна знайти практичнов кожній сфері. Для аналізу візьмемооборонний комплекс. Цеодин з тим блоків, де чітко можназрозуміти, що влада фактично з часунезалежності не була лобістом інтересівдержави в питанні захисту і безпеки.Тому третій рік пожинаємо наслідки увигляді війни на Сході.

Післяпроголошення незалежності на територіїУкраїни залишилося 6475 танків, 7153бронетранспортери, 3392 артилерійськіустановки, 1431 літак, 285 гелікоптерів. Заданими Регістру ООН, у 1992 р. до країн, щорозвиваються, Україна експортувалазброї на суму 400 млн дол США, зайнявшисьоме місце в світі за обсягами продажу(після США, Росії, ФРН, Франції,Великобританії та Китаю). При цьому напочатку війни ми залишились по суті безозброєння та військових кадрів. Іпротягом останніх трьох років намагаємосьназдогнати втрачене, набираючи кадровихвійськових, формуючи добровольчібатальйони та забезпечуючи арміювійськовим спорядженням. В перші місяціведення військових дій на територіїУкраїни лобістами нашої територіальноїцілісності та безпеки були не політики,а волонтери.

Алепісля 2014 року суспільство все ж змінилося.Тепер ми можемо публічно говорити пропроблеми, маємо змогу висловлюватикритику і вносити конструктивніпропозиції. Подібний діалог між владоюта бізнесом в перспективі має забезпечитицілісну стратегію держави, як ключовоголобіста наших територіальних танаціональних інтересі.

Лобізммає існувати в рамках правил, виписанихна рівні закону. По-перше, лобіювання єприроднім явищем і тому намагатися йогозавуалювати чи приховати є неприпустимим.По-друге, якщо інститут лобіювання невивести в межі закону, він і далі будеіснувати в тіні, з усім тим негативом,який існує довкола цієї теми сьогодні.

Щедва приклади, дві теми, які можу навестищодо діалогу між бізнесом і владою. Вжекілька років Українська асоціаціявласників зброї піднімає питання щодолегалізації короткостволів. Я військовий,в мене зброя є, тому розумію, що здоровийглузд є в такому підході до питання. Аленасторожує два моменти. Перший, закладенів законопроектах норми прописані нестільки для захисту з використаннямзброї, скільки для вигоди тим, хто торгуєзброєю. Другий момент, чималий відсотоклюдей взагалі боїться в руках триматизброю. Рівень столиці і обласних центрів— це одна статистика, А в районах і селахви почуєте зовсім інший погляд щодолегалізації короткостволів. В насзагалом мирне населення, яких примусилидо війни обставини.

Іншепитання, про яке хочу сказати — миротворці.Лобіюючи на міжнародній арені потреув миротворцях, ми чітко маємо розуміти,що вони не забезпечать нам порядок, неповернуть території, і не будуть братив руки зброю і воювати напряму з агресором.Їх присутність в Україні швидшепродемонструє позицію Заходу, покажеїх готовність нас підтримати у відновленнітериторіальної цілісності. Але Росіяна миротворців не погодиться до тогочасу, поки не виведе танки з тимчасовонепідконтрольної території. Бо інакшеїй доведеться визнати, що вона порушилапринцип територіальної цілісності.