"HOPE" чи "HYPE"? Перспективи водневої енергетики України

Організація, яку я очолюю, GoLOCAL вже більше п’яти років займається розвитком регіонів та тримає руку на пульсі нових підходів, технологій та практик творення кращого майбутнього. Ми впроваджуємо екологічні проєкти у сфері зеленої енергетики, трансформації енергетичного сектору та сталих закупівель, активно вивчаємо кращі практики розробки політик у сфері зеленої енергетики, зокрема — питання зеленого водню, реалізації Green Deal та Водневої стратегії ЄС в Україні.

Як і всі інновації, наразі ця тема знаходиться у двох суперстанах, як “Кіт Шредінгера”: стан “HYPE” та “HOPE”. Звісно, що наше завдання зробити все, щоб це був “Кіт HOPE” — і ми маємо хороші шанси.

Європейський Союз розпочав велику екологічну трансформацію — Зелений Курс, яка передбачає зміни у всіх сферах життя для досягнення великої мети — 0 викидів С02 у 2050.

Вагомою перевагою є той факт, що ЄС бачить Україну у ролі партнера в цьому процесі, зокрема — в експорті зеленого водню.

Останні місяці Міністерство енергетики України та Громадська спілка «Енергетична асоціація “Українська Воднева Рада”  активно займаються розробкою стратегії та законодавства для створення ринку водню. Крім того, Міненерго, зацікавлено у підтримці інновацій у сфері енергетики, що є дуже важливим сигналом для всіх учасників ринку безпосередньо і для наших потенціальних закордонних партнерів.

Верховна Рада, а саме - Комітет з питань енергетики, бачить перспективи у цьому напрямку, тому створив робочу групу по водню.

Донори також готові допомагати Україні. Наприклад, World Bank надає Україні фінансування на розробку водневої стратегії.

Європейська Комісія вперше серйозно заявила про намір розглянути дану технологію як варіант боротьби з викидами в атмосферу ще у 2014. За останні 7 років ми бачимо швидкий технологічний стрибок у цій сфері. Важливість технологій виробництва, транспортування та зберігання водню не можуть бути недооціненими — перед учасниками ринку України стоїть багато викликів. Проте, що є дійсно важливим — це нова культура взаємодії між гравцями на шляху досягнення загальної мети та нові інструменти колаборації, які дозволять збільшити ефективність, знизити ризик і заощадити час.

Також бізнес доволі активно цікавиться технологією зеленого водню та намагається зрозуміти, як на цьому можна заробити. Німецька Siemens Energy та український енергохолдинг "ДТЕК" за підтримки урядів двох країн узгодили пілотний проєкт із виробництва водневого пального в Маріуполі. Проєкт передбачає будівництво заводу з виробництва водню на базі металургійного комбінату. Багато компаній шукають можливості зробити ТЕО (Техніко-економічне обґрунтування) своїх проєктів. KNESS, компанія-інвестор відновлювальної енергетики, розпочне будівництво демонстраційно-дослідного майданчику з виробництва «зеленого» водню у Вінниці.

Зі свого боку, ми як громадська організація пропонуємо створити платформу, де учасники енергетичного ринку могли б взаємодіяти за принципом «not competition, but cooperation». Ця платформа прискорить перехід української енергетики до рівня світових стандартів та сприятиме глобальному впровадженню ефективних інноваційних рішень в Україні для чистого економічного зростання, зокрема підтримки імплементації Зеленої угоди.

Серед основних компонентів такої платформи ми бачимо такі:

- Створення необхідної законодавчої бази для нових ринків, що формуються в енергетичних секторах.

- Міжнародна співпраця — залучення донорів, міжнародних фінансових організацій, міжнародних компаній.

- Екосистема енергетичних стартапів — R&D, створення та впровадження інноваційних рішень, підтримка стартапів у галузі енергетики. Можливість для іноземних стартапів протестувати свої ідеї в Україні.

- Платформа для уряду, науки, бізнесу, громадянського суспільства та донорів для розробки та впровадження ефективних інноваційних рішень для чистого економічного зростання України та підтримки Зеленої угоди — за принципом «Не конкуренція, а співпраця».

Ідея створення екосистемної інтеграційної платформи відповідає Цілі Сталого розвитку 7 «Доступна та чиста енергія» та зеленій політиці ЄС («Зелена угода», Воднева стратегія ЄС), а також відповідає стратегічним цілям України в галузі енергетики та екології (Енергетична стратегія України на період до 2035 р. та План заходів з її реалізації, Основним засадам стратегії Державної екологічної політики України на період до 2030 року та іншим галузевим програмам).

Наразі вже є драфт водневої стратегії. А саме, проведений ряд консультацій з зацікавленими сторонами, сформований список експертів, їхні пропозиції, визначені цілі, є підтримка колег із Парламенту, Міністерства екології, Міністерства енергетики та колег, які колись працювали у тих установах. Дуже важливо, щоб експертиза для розробки стратегії складалася з міжнародного компоненту — досвіду іноземних партнерів та донорів, а також місцевого — наявного пулу юристів та консультантів. І в нас така експертиза є.

Звичайно, крім перспектив, ми також маємо ряд викликів.

Наприклад, Україна серйозно відстає від Марокко, який є ще одним потенційним партнером у питанні зеленого водню для ЄС.

Дуже багато країн, зокрема Австралія, Чилі, Японія, Уругвай, Саудівська Аравія, Ірландія роками тестують технології та впроваджують проєкти.

Звісно, у нас свій шлях у питанні водню і, загалом, зеленої трансформації. Я переконаний, що саме консолідація зусиль всіх стейкхолдерів — держави, бізнесу, науки, донорів, громадського блоку дозволить нам перетворити це не тільки на “HOPE”, але і на “CASH FLOW”. І, що найважливіше, трансформувати культуру взаємодії з competition на cooperation.