Кредити МВФ - підрив незалежності

Замість того, щоб робити системні реформи, ми позичаємо і позичаємо, просто щоб не вмерти з голоду.

Менше, ніж за тиждень, до України з візитом прибуде місія МВФ, адже докінця року уряд планує отримати від МВФ додатково 1,3 мільярди доларів кредиту.Це при тому, що вже 1 мільярд тільки-но взяли.

Ми, напевно, єдина нація всвіті, яка риє собі боргову яму і щиро з того тішиться, розмахуючи лопатою надголовою. Так, це я про новий транш від МВФ, який влада позиціонує як видатнедосягнення. Знову беремо вборг. І знову під проїдання. Це все одно, що ви отримаєте в банку валютнийкредит на кілька закупок в супермаркеті та за тиждень все з’їсте, а чимповертати борг не знаєте. Політики, аналітики, експерти наперебій розповідають,що кредит від МВФ – це сигнал інвесторам. Ні, хлопці, це – принизливийкомпроміс. Подачка, щоб країна просто не розвалилася. У нашому благополуччініхто не зацікавлений, від України лише вимагається бути стабільною таконтрольованою, залишаючись буфером між цивілізованою Європою та дикою Росію. Ічерговий транш нам дали винятково для того, щоб цей буфер не луснув, як мильнабульбашка. Крім того, транш дали не просто так – «за гарні очі». Від Українивимагають збільшити пенсійний вік, знову переглянути та збільшити тарифи на газта опалення, «оптимізувати», а фактично – скоротити субсидії, дозволити продажземлі тощо. Усі ці антисоціальні рішення тільки підвищать градус напруги,оскільки майже 90% українців сьогодні вже ледве виживають.

Батько«Сінгапурського економічного дива» Лі Куан Ю, наприклад, ніколи не просив і неприймав позик у доларах. Він був упевнений, що валютні борги – це серйознийудар по незалежності Сінгапуру. Натомість Україна все глибше грузне в сипучихпісках кредитів МВФ: уже зараз наш борг перед зовнішніми кредиторами становитьпонад 50% ВВП країни, а саме – 43,4 мільярди доларів. Безперечно, є середекспертів і ті, хто керується здоровим глуздом і критикує політику накопиченняборгів. Так, наприклад, директор Центру досліджень постіндустріальногосуспільства Владислав Іноземцев зазначає: «Україна має стати найбільшим у світіофшором. Не варто сподіватись на гроші МВФ, краще розраховувати на ентузіазм іпідприємливість самих українців». «Милицями, на яких далеко не підеш», –називає кредити МВФ колишній Президент Грузії, а нині Голова Одеської ОДАМіхеіл Саакашвілі. І не погодитись із ним – важко. Замість незалежної,демократичної, суверенної держави ми виховуємо націю рабів і будуємо країну, вякій сім наступних поколінь із самого народження ставатимуть боржниками«міжнародних донорів». 

Розумні люди і країни беруть кредити під реформи ірозвиток. Коли ці гроші вкрай необхідні, щоб закрити «діру» в державномубюджеті, поки країна переходить на нові «рейки». Немає нічого поганого вкредиті під системні глибинні реформи в державі. Але давайте не брехати,принаймні, самі собі – в Україні сістемні реформи не відбуваються. Нова системадержзакупівель ProZorro та нова патрульна поліція – це, звичайно, позитивнізміни, але це не системні реформи. Такі поодинокі позитивні зміни не здатніреформувати стару забюрокритизовану корупційну державну систему. Не так давно Прем’єр Гройсман заявив, що в Пенсійному фонді більше немає грошей, щоб платитипенсії. Це ще раз підтверджує, що кредит уряд взяв, щоб країна хоч якосьжевріла. Замість того, щоб, наприклад, зробити системну податкову реформу –значно спростити адміністрування податків та знизити податковий тиск, що далоби зростання економіки і, відповідно, збільшення надходжень в бюджет таПенсійний фонд, ми позичаємо і позичаємо, просто щоб не вмерти з голоду.Правильно було би брати кредит, щоб знизити податки для малого та середньогобізнесу, вивести з оподаткування людей із невисокими доходами, але при цьомузбільшити податки на розкіш та великі доходи. Це єдиний спосіб відновитиекономіку та зібрати кошти для виплати пенсій. Наразі ж, економіка занепадає, аподатки зростають для всіх. Тоді як влада продовжує позиціонувати набуттячергового непідйомного боргу, як досягнення. На пенсії грошей немає, а навиплату відсотків по кредитах є?