Який закон про концесії потрібен Україні?
Новий закон про концесії стане справжньою точкою росту для економіки. Інвестиції приходять туди, де є вільний доступ приватного капіталу до можливостей.
Понад 14 млрд євро – саме стільки проекти державно-приватного партнерства принесли країнам ЄС в 2017 році. На таку суму в Євросоюзі укладено більше 40 договорів ДПП, в тому числі концесійних. Найбільше коштів залучають проекти в транспортній інфраструктурі (порти, дороги, аеропорти), житлово-комунальному господарстві (водо- і теплопостачання), сфері охорони здоров’я (медичні заклади нового покоління). Великий обсяг інвестицій – це результат ефективних галузевих законів, що працюють в Європі. Україна перейняла найкращі практики звідти і зараз знаходиться за крок до того, аби змусити власне концесійне законодавство нарешті запрацювати і розблокувати можливості для приватного капіталу.
Закон про концесії №8125 готується до винесення на голосування в другому парламентському читанні. Після успішного першого читання, коли свої голоси за нього віддали 240 депутатів, депутатами було внесено чимало пропозицій. У тексті до другого читання пропонується врахувати всі ключові зауваження та коментарі з боку стейкхолдерів, в тому числі великого бізнесу. Законопроект вже отримав підтримку міжнародних фінансових організацій (ЄБРР та МФК) і бізнес-асоціацій, і тепер він потребує підтримки парламентарів. Ось що про нього потрібно знати.
Перш за все, законопроектом пропонується гарантувати залишення майна в державній власності. Ця ключова норма була від початку і має залишитися в документі. Концесіонер розбудовує інфраструктуру об’єкту, будує її нові елементи, інвестує в модернізацію, але як тільки термін дії договору спливає, все майно повертається у власність держави. Тому твердження про те, що концесія – це нібито тіньова приватизація, є хибним.
До другого читання пропонується врахувати значну кількість зауважень народних депутатів, в тому числі щодо земельних питань, сфер застосування концесій та конкурсних процедур на відбір концесіонерів.
Законопроект передбачає визначення концесіонерів лише за прозорим конкурсом. Норму про можливість договорів на основі прямих переговорів, яка викликала бурхливу критику, хоча часто застосовується в інших країнах, пропонується виключити, тож під час відбіркової процедури концесієдавець (сторона держави) має забезпечити всім учасникам конкурсу відкритість, рівність та відсутність дискримінації.
Крім того, в поточній версії проекту закону скорочено перелік сфер застосування концесій виключно тими сферами, щодо яких є значний інтерес з боку інвесторів або з доку місцевих громад щодо залучення приватного партнера. При цьому стратегічні об’єкти він містить чимало перспектив для проектів ДПП в інфраструктурі та ЖКГ (лише в «Київенерго» рівень зношеності інфраструктури вже сягнув критичного рівня в 70%, тож інвестиції потрібні галузі вже на вчора). Тож, найімовірніше, перші концесії будуть реалізовані в портах Ольвія і Херсон, доріг, проекти в сфері побутових відходів, в регіональних операторах тепло- і водопостачання.
Через концесії Україна зможе залучити мільярдні інвестиції в транспортну інфраструктуру. Новий закон, який захищає інтереси і держави, і інвесторів, стане справжньою точкою росту для економіки. Все просто: інвестиції приходять туди, де є вільний доступ приватного капіталу до можливостей. Залишається ці можливості по-справжньому відкрити.
- Репродуктивні права людини: судова практика Верховного Суду Леся Дубчак вчора о 16:18
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі Михайло Стрельніков вчора о 12:09
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках Ігор Шевцов вчора о 09:16
- Кризові комунікації: як слова можуть врятувати репутацію і бізнес Олександр Скнар 18.09.2025 16:18
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера Ольга Духневич 18.09.2025 10:50
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков 17.09.2025 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький 17.09.2025 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі 143
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках 142
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 128
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера 93
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа 74
-
FT: Євросоюз готовий розморозити Угорщині 550 млн євро в обмін на підтримку нових санкцій
Фінанси 11729
-
Кохання без статусу – як зрозуміти, що ви застрягли в ситуативних стосунках
Життя 10993
-
У Росії застрелився топменеджер Umatex Group – єдиного виробника вуглеволокна
Бізнес 7267
-
Духовні застосунки в тренді. Як українська Obrio зібрала на цьому 65 млн користувачів
Технології 7148
-
Епіцентр відкриває другий торгово-розважальний центр під Києвом – фото
Бізнес 4197