Який закон про концесії потрібен Україні?
Новий закон про концесії стане справжньою точкою росту для економіки. Інвестиції приходять туди, де є вільний доступ приватного капіталу до можливостей.
Понад 14 млрд євро – саме стільки проекти державно-приватного партнерства принесли країнам ЄС в 2017 році. На таку суму в Євросоюзі укладено більше 40 договорів ДПП, в тому числі концесійних. Найбільше коштів залучають проекти в транспортній інфраструктурі (порти, дороги, аеропорти), житлово-комунальному господарстві (водо- і теплопостачання), сфері охорони здоров’я (медичні заклади нового покоління). Великий обсяг інвестицій – це результат ефективних галузевих законів, що працюють в Європі. Україна перейняла найкращі практики звідти і зараз знаходиться за крок до того, аби змусити власне концесійне законодавство нарешті запрацювати і розблокувати можливості для приватного капіталу.
Закон про концесії №8125 готується до винесення на голосування в другому парламентському читанні. Після успішного першого читання, коли свої голоси за нього віддали 240 депутатів, депутатами було внесено чимало пропозицій. У тексті до другого читання пропонується врахувати всі ключові зауваження та коментарі з боку стейкхолдерів, в тому числі великого бізнесу. Законопроект вже отримав підтримку міжнародних фінансових організацій (ЄБРР та МФК) і бізнес-асоціацій, і тепер він потребує підтримки парламентарів. Ось що про нього потрібно знати.
Перш за все, законопроектом пропонується гарантувати залишення майна в державній власності. Ця ключова норма була від початку і має залишитися в документі. Концесіонер розбудовує інфраструктуру об’єкту, будує її нові елементи, інвестує в модернізацію, але як тільки термін дії договору спливає, все майно повертається у власність держави. Тому твердження про те, що концесія – це нібито тіньова приватизація, є хибним.
До другого читання пропонується врахувати значну кількість зауважень народних депутатів, в тому числі щодо земельних питань, сфер застосування концесій та конкурсних процедур на відбір концесіонерів.
Законопроект передбачає визначення концесіонерів лише за прозорим конкурсом. Норму про можливість договорів на основі прямих переговорів, яка викликала бурхливу критику, хоча часто застосовується в інших країнах, пропонується виключити, тож під час відбіркової процедури концесієдавець (сторона держави) має забезпечити всім учасникам конкурсу відкритість, рівність та відсутність дискримінації.
Крім того, в поточній версії проекту закону скорочено перелік сфер застосування концесій виключно тими сферами, щодо яких є значний інтерес з боку інвесторів або з доку місцевих громад щодо залучення приватного партнера. При цьому стратегічні об’єкти він містить чимало перспектив для проектів ДПП в інфраструктурі та ЖКГ (лише в «Київенерго» рівень зношеності інфраструктури вже сягнув критичного рівня в 70%, тож інвестиції потрібні галузі вже на вчора). Тож, найімовірніше, перші концесії будуть реалізовані в портах Ольвія і Херсон, доріг, проекти в сфері побутових відходів, в регіональних операторах тепло- і водопостачання.
Через концесії Україна зможе залучити мільярдні інвестиції в транспортну інфраструктуру. Новий закон, який захищає інтереси і держави, і інвесторів, стане справжньою точкою росту для економіки. Все просто: інвестиції приходять туди, де є вільний доступ приватного капіталу до можливостей. Залишається ці можливості по-справжньому відкрити.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 183
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 178
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 134
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10770
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6095
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5882
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3564
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 3276