Право на допит в кримінальному процесі
З назви даного матеріалу читач може зробити поспішний висновок, що мова піде про те, кого може, а кого не може допитувати слідчий. Але якраз навпаки – мова піде про право підозрюваного бути почутим стороною обвинувачення на стадії досудового слідства.
З назви даного матеріалу читач може зробити поспішний висновок, що мова піде про те, кого може, а кого не може допитувати слідчий. Але якраз навпаки – мова піде про право підозрюваного бути почутим стороною обвинувачення на стадії досудового слідства.
Якщо питання допиту обвинуваченого під час розгляду справи в суді Кримінальним процесуальним кодексом врегульоване чітко ( частина 4 статті 349 вказує на обов’язковість такого допиту, звичайно, якщо сам обвинувачений від цього не відмовився), то жодна норма кримінального процесуального закону прямо не зобов’язує слідчого допитувати підозрюваного. Ні після повідомлення про підозру, ні після її зміни. І обвинувачення цим користується. Мені довелось зіткнутись з тим, що в одному з проваджень слідчий заявив: «Якщо І. визнає вину, то я буду допитувати, якщо ні – допита не буде. Ми ж не зобов’язані і тепер часто так робимо». Така позиція сторони обвинувачення є неправомірною та неприпустимою.
На сторону обвинувачення покладений обов’язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Саме небажання виявити обставини, які виправдовують підозрюваного, часто і є причиною небажання слідчого допитувати підозрюваного. Адже з наявністю доказів часто проблеми, а якщо ще й дати можливість підозрюваному заперечити свою вину і надати логічні пояснення, то справа може стати проблемною. Дуже часто саме показання підозрюваного мають значення для кваліфікації. Щоб перетворити грабіж на розбій може бути цілком достатньо не допитати підозрюваного. Але ж кваліфікація має, і досить часто вирішальне, значення при, наприклад, обранні запобіжного заходу.
Однією з загальних засад кримінального провадження є забезпечення права на захист, яке полягає, зокрема, в наданні підозрюваному можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри. Пункт 5 частини 3 статті 42 Кримінального процесуального кодексу України надає підозрюваному право давати пояснення, показання з приводу підозри.
Отже, ухилення слідчого від допиту підозрюваного порушує право на захист останнього.
Звичайно, в тому випадку, якщо у підозрюваного є захисник, то питання з допитом досить легко вирішується за допомогою відповідного клопотання та скарги до слідчого судді, якщо в його задоволенні буде відмовлено. Але ж є провадження, де захисників немає. І людина, хоча й має бажання дати показання, але просто не знає як скласти клопотання до слідчого. Тому правильними будуть дії слідчого, коли після повідомлення про підозру або її зміни він буде пропонувати підозрюваному дати показання і складати протокол допиту. У випадку ж відмови давати показання – фіксувати її в протоколі. Саме такі дії слідчого будуть відповідати засадам кримінального провадження.
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності Валерій Карпунцов вчора о 21:42
- Як оформити спадщину на будинок: відповіді на питання Павло Васильєв вчора о 19:44
- Реклама на межі: як ШІ перевертає бізнес-моделі агентств Христина Кухарук вчора о 19:19
- Обшук без ухвали суду: що робити до прибуття адвоката – покрокова інструкція Денис Терещенко вчора о 15:24
- Судове стягнення шкоди за договором поставки: дефект акумулятора спричинив пожежу Артур Кір’яков вчора о 13:36
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати Павло Кожухар вчора о 12:28
- ВП ВС: продовження позовної давності й нюанси зменшення процентів річних Андрій Хомич вчора о 11:18
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю Володимир Гончаров 17.07.2025 14:10
- Юридичні гарантії та захист інформації в ЕДО Олександр Вернигора 17.07.2025 12:00
- Донорство без пільг: Україна переходить на європейську модель з 2025 року Валентин Митлошук 17.07.2025 11:24
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон Юрій Григоренко 17.07.2025 10:51
- Встановлення судом фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками Леся Дубчак 16.07.2025 18:44
- Смакуй українське: перспективи українського продуктового експорту в Німеччині Наталія Церковникова 16.07.2025 15:51
- Журнал засідання як ключ до перевірки правомірності негласних слідчих дій Діна Дрижакова 15.07.2025 14:10
- Самосаботаж: коли твій найбільший ворог – це ти сам Олександр Скнар 15.07.2025 14:00
- Свириденко – шанс Порошенка, Тимошенко і Разумкова створити уряд єдності 526
- Перший крок до рівності: суд визнав одностатеве партнерство як фактичну сім’ю 236
- В Україні заборонили ототожнювати адвоката з клієнтом: ухвалено закон 169
- Як бренди можуть посилювати культуру відповідального споживання, а не лише продавати 154
- ЗЕД і валютний контроль у 2025 році: що варто знати бізнесу 123
-
"Повністю знецінений актив": девелопер UDP про майбутнє заводу "Більшовик"
Бізнес 10534
-
У Києві відсторонили від посади голову Департаменту транспортної інфраструктури
Бізнес 9876
-
НБУ закрив одну з найстаріших страхових компаній України
Фінанси 5823
-
КНДР заборонила росіянам відвідувати відкритий для них курорт після візиту Лаврова
Бізнес 5149
-
Допомогли конкуренти та партнери: як після обстрілу відновлюється компанія Gemini
Бізнес 5095