Указ Президента є, а чи будуть вибори – питання

Указ Президента про призначення дострокових виборів на 21 липня вже опубліковано і він набув чинності, однак 100% упевненості, що виборчий процес розпочався, ні в кого нема.

Указ Президента про призначення дострокових виборів на 21 липня вже опубліковано і він набув чинності, однак 100% упевненості, що виборчий процес розпочався, ні в кого нема. Адже обґрунтування, закладене в ньому, суперечить нормам Конституції, і залишається можливість у судовому порядку оскаржити та зупинити дію указу.

Суд може скасувати вибори 21 липня

Частина народних депутатів заявили, що подаватимуть звернення до Конституційного Суду щодо відповідності указу Президента про розпуск парламенту нормам Основного Закону. Однак одразу варто зазначити, що, якщо народні обранці налаштовані скасувати проведення виборів, то Конституційний Суд їм у цьому не допоможе. Він лише надасть висновок, чи було порушення Конституції.

Проте це не означає, що проведенню виборів уже не можна завадити. Дію указу можна оскаржити в судовому порядку. Потрібно лише визначити, які права порушує цей документ. І довести, що його скасування відновить ці права. 2008 року ми вже мали такий прецедент. Тоді за поданням блоку Юлії Тимошенко Окружний адміністративний суд міста Києва зупинив указ Президента про проведення дострокових виборів. Це стало технічною підставою зупинити підготовку до них, а оскільки поновлені вони бути не можуть, виборчий процес повністю припинився. Політичної доцільності повторно призначати дострокові вибори вже не було.

Подібний сценарій може бути і зараз. Зрозуміло, що для команди Президента політична доцільність у проведенні дострокових виборів висока. Настільки висока, що вона переважає і над можливістю «чистого» проведення виборчого процесу, і над забезпеченням рівних прав для політичних сил донести до виборців свої програми і взагалі взяти участь у виборах, і над правом громадян зробити виважений вибір.

Водночас, чи погодяться із цієї політичною доцільністю інші політичні гравці — питання. З урахуванням того, що консультації з партіями ще тривають, можна очікувати і сюрпризів. Чи то скасування виборів у судовому порядку, чи то чергового порушення законів і зміни виборчого законодавства. В інавгураційній промові Президент наполягав на прийнятті нового Виборчого кодексу, депутати голосування провалили. А з початком виборчого процесу, який запустило опублікування в офіційному віснику указу Президента, змінювати законодавство вже не можна. Однак українська історія знає такі прецеденти. 2012 року депутати у виборчий період вносили зміни до виборчого законодавства.

Яким шляхом розвиватиметься ситуація, залежить від того, до чого домовляться або не домовляться Президент і парламент.

Порушення прав партій і громадян

Дострокові вибори самі по собі вже обмежують можливості політичних сил у донесенні до виборців переваг своїх програм. Передусім вони мають скорочені терміни виборчого процесу. А зважаючи на те, що досі існує невизначеність як щодо того, чи вибори взагалі будуть, так і щодо того, за якими правилами вони відбудуться, політичні гравці певною мірою дезорієнтовані. Вибори — це насамперед технологічні процедури. Партіям потрібно дуже швидко формувати виборчу стратегію, набирати членів виборчих комісій, формувати виборчі фонди, з яких можна оплачувати агітаційну продукцію. До того ж, варто не забувати, що набули чинності більш жорсткі правила контролю фінансування політичних партій та можливості отримання рефінансування з держбюджету в разі, якщо ці політсили подолають виборчий бар’єр. Тому багато партій будуть вимушені акцентувати увагу не так на отриманні результату — голосів виборців, як на забезпеченні в принципі своєї участі у виборах і дотриманні законодавчих норм. Чи зможуть у таких умовах узяти участь у парламентських перегонах і достукатися до виборців партії «нових облич», окрім президентської, звісно, запит на яких у суспільстві колосальний — велике питання.

Призначення виборів у середині літа певною мірою можна розцінювати і як обмеження прав громадян. Люди, які вже спланували свої відпустки, погодили це на роботі й готуються до поїздок, постануть перед вибором — скасувати свій відпочинок, не виключено — втратити кошти, чи не піти на вибори. Навряд чи можна у розпал канікул і відпусток розраховувати на високу явку.

Наслідки сумнівної легітимності

Якщо ж буде судове оскарження указу Президента і Феміда визнає порушення Конституції, навіть якщо вибори таки відбудуться, залишиться велике поле для маніпуляцій навколо роботи нового складу Ради. Насамперед це стане приводом для політичних консультацій і політичних торгів. Однак і в міжнародної спільноти, і в суспільства легітимність роботи такого парламенту викликатиме сумніви. А це поле для спекуляцій. Приміром, і громадяни, і юридичні особи, і громадські організації матимуть змогу стверджувати в судовому порядку, що оскільки процедура формування Верховної Ради пройшла з порушенням закону, отже, і закони, які ухвалює цей парламент, не обов’язково виконувати. Це може стосуватися як норм, що регулюють суспільні відносини, так і рішень депутатів про ратифікацію тих чи інших міжнародних угод, зокрема, і тих, що стосуються захисту прав громадян. У результаті перевага політичної доцільності над дотриманням норм закону може мати сумні наслідки, як для держави, так і для людей.